Читати книгу - "Гірка правда"

У згаданій вище книжечці є фотокопія відозви ОУН Степана Бандери, яка була поширювана у формі афіш у Львові в днях від 30-го червня до 11 липня 1941 p., і в якій є заклик: Народе! Знай! Москва, Польща, Мадяри, Жидва - це Твої вороги. Нищ їх! [183] Українці сьогоднішньої України можуть не розуміти значення слів "Нищ їх!", бо це - з галицького діалекту, тому пояснюю, що цей заклик українською мовою мав би звучати: "Знищуй їх". Знищувати - значить убивати. Інакше цього заклику пояснювати не можна. І напевне не дармували солдати батальйону "Нахтігаль".

Знищували, і не тільки націоналісти з батальйону "Нахтігаль". Коли йдеться про вбивства польських професорів і осіб близьких до них, то О. Корман посилаючись на трьох інших авторів, що У вбивствах польських професорів та осіб, які були з ними, між іншими брали участь солдати батальйону "Нахтігаль". Одначе не вони були головними "героями". Акцією ліквідації правдоподібно керував СС гауптштурмфюрер Ганс Крюгер, пізніший шеф гестапо у Станіславові? [184] Там же на стор. 17 автор пише, що арешти польських професорів відбувалися на підставі попередньо підготовленого членами ОУН Врецьоною і Легендою (Климів) списка. Арештовували підрозділи Абверу, зокрема "Гегайме Фельдполіцай" і українські націоналісти з "Нахтігаля".

У перших днях липня 1941 р. у Львові люди в цивільному одязі з синьо-жовтими пов'язками на рукавах роздавали летючку ОУН, яка явно закликала до вбивств і погромів: "Ляхів, жидів, комуністів знищуй без милосердя, не жалій ворогів Української Національної Революції!" [185]

Порівняймо цей заклик з пунктом 8 "Декалогу": Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації!" I з Дмитром Донцовим: ... лише філістри можуть абсолютно відкидати і морально осуджувати війну, убивства, насильство..? [186]

Тому не було вагань. До Львова увійшов "Нахтігаль", у Львові були діючі в підпіллі місцеві націоналісти. До Львова прибули боївки ОУН зі Золочева й з інших місцевостей Галичини. З "Нахтігалем" прибули до Львова члени РП ОУН, між ними Ярослав Стецько, Лев Ребет, Іван Равлик, Ярослав Старух, Степан Ленкавський, Євген Врецьона, Дмитро Яців. Всі вони були найближчими співпрацівниками "вождя" Степана Бандери - "Сірого", "Консула-И". У складі "Нахтігалю", крім Романа Шухевича, пізнішого командира УПА, був Юрій Лопатинський, отець греко-католицької Церкви д-р Іван Гриньох.

У Львові зразу ж створилася з націоналістів українська Допоміжнс#поліція. "Допоміжна" для "Айнзацгруппе-С", тобто для операційних груп гітлерівської поліції, званої "Сіпо"- "Зіхергайстполіцай", та для служби безпеки СД "Зіхергайстдінст", в рамках якої діяли "Айнзацкомандо". Завданням "Айнзацкомандо" ("Айнзацгруппе") була фізична ліквідація, тобто вбивство, політичних та ідеологічних ворогів на тилах фронтових операцій. Названі групи виконували свої обов'язки шляхом застосування масового терору і масової екстермінації (вбивств) антифашистів.[187] Завданням української допоміжної поліції було помагати "Айнзацгрупам" у винищуванні ворогів гітлерівської Німеччини, в тому й польську інтелегенцію, євреїв у тому ж Львові. Може, прочитавши це, дехто зрозуміє - чому українська поліція називалася "допоміжною".

Знаючи ідеологічні основи націонал-соціалізму й українського націоналізму, логічно треба сподіватися екстермінаційних дій перших мілітарних німецьких і оунівських відділів, також парамілітарних (допоміжна поліція), скерованих проти поляків та євреїв. Звідси й заклик: "Знай! Москва, Польща, Мадяри, Жидва - це твої вороги Нищ їх!" "Ляхів, жидів, комуністів знищуй без милосердя...!"

"Нахтігалівці" виводили з домів комуністів і поляків, яких просто вішали на стовпах і балконах... коли арештований виходив з коридора, за дверима одержував удар молотком у скроню. Арештований падав, а українець, що стояв побіч озброєний в карабін з багнетом, проколював серце й живіт того, що впав. Інші зразу відтягували тіло набік і відкидали на великого воза... Українських солдатів батальйону "Нахтігаль" жителі Львова називали "пташниками", правдоподібно з причини знаків, які були на їхніх автомобілях і мотоциклах...

"Пташники" були в німецьких одностроях і з німецькими військовими відзнаками. Розмовляли по-українськи, а при рукоятках багнетів мали синьо-жовті банти... з поляками вони взагалі не спілкувалися, з винятком того, що брали участь у їх побитті й у розстрілах. На вулиці Руській і Боїмів застрілили кілька польських студентів, що їх привезла боївка українських націоналістів. Нас привели на вулицю Лонцкого... Разом нас було коло 500 євреїв, майже всіх їх убили українці...

Дружина проф. Казимира Бартеля каже: Я була (теж) в архиепископа Шептицького, але й він відповів, що не може нічого вдіяти.

Взагалі ці страшні події не були справою диких, паяних солдатів. Я відніс враження, що все діялося в організований спосіб, все докладно діялося, як в машині.

Це були цитати з книжки Ол. Кормана. Якщо описане тут - видумка автора, якщо це наклеп, то відповідні діячі ОУН, зокрема ОУН-б, повинні притягнути автора до судової відповідальності за "плямування честі Нації" (з пункту 2 "Декалогу") . Адже українська націоналістична громада на Заході щонайменше 10 мільйонів доларів витратила на "захист честі нації" у зв'язку з судовим процесом проти Івана Дем'янюка. Книжечка Ол. Кормана вийшла у світ 1990 р. у Великобританії, автор живе в Польщі. Не було й нема, отже, ніяких перешкод заскаржити його перед бритийським судом, що могла зробити будь-яка націоналістична українська організація у Великобританії, це могли зробити українські націоналісти через своїх багатьох на Заході адвокатів. Проте цього не зробили. Видно - не в їхньому інтересі надати розголос справі. Можна навіть гадати, коли йдеться