Читати книгу - "Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді"

Керол поїхала на роботу. І уявіть: я не зміг зайти до власної домівки! Ця відьма замінила всі замки. Усю ніч ми з Лорою міркували над тим, що робити далі. Вона гадає, що я маю взяти лом із крамниці свого батька, піти додому, вибити двері й просто забрати те, що мені належить. І що більше я про це думаю, то більше переконуюся, що Лора має рацію.

— Так чинять більшість чоловіків, яких не пускають додому, — мовив Ернест, якого приголомшив ентузіазм Джастіна, бо це було щось новеньке. На мить він уявив, як Джастін у чорній шкіряній куртці й лижній масці вибиває ломом нові замки, що їх встановила Керол. Нічогеньке видовище! Лора подобалася йому дедалі більше. Поза тим здоровий глузд підказував: він має приховати свої емоції, бо пізніше йому доведеться розповісти про цей сеанс Маршалу. — А як щодо законних підстав? Ви плануєте звернутися до адвоката?

— Лора каже, що не варто марнувати час: поки ми шукатимемо адвоката, Керол матиме досить часу, аби знищити мої речі. До того ж вона справжня акула й усі про це знають, тож буде непросто знайти в цьому місті юриста, який би наважився з нею поборотися. Розумієте, те, що я хочу повернути свої речі, — це не примха, адже зараз нам із Лорою дуже бракує грошей. Я не маю чим платити; боюся, це стосується і ваших чеків!

— Це ще одна причина звернутися по допомогу до професійного юриста. Ви казали, що Керол заробляла набагато більше, ніж ви. У Каліфорнії це означає, що ви можете розраховувати на фінансову підтримку з її боку.

— Жартуєте?! Ви можете уявити, що Керол виплачує мені ці кошти?

— Вона нічим не відрізняється від інших і мусить дотримуватися законів штату.

— Керол ніколи мене не утримуватиме. Вона радше доведе справу до Верховного суду, змиє гроші в унітаз або піде до в’язниці, але в жодному разі не платитиме!

— Гаразд, Джастіне, її запроторять до в’язниці, і тоді ви зможете потрапити до себе додому та отримаєте свої речі, дітей і будинок. Невже ви не розумієте, що те, як ви спри­ймаєте свою дружину, є далеким від реальності? Ви самі себе чуєте? Прислухайтеся до своїх слів: Керол має надприродні можливості! Керол настільки всіх залякала, що жоден із каліфорнійських адвокатів не наважиться виступити проти неї! Керол поза законом! Джастіне, ми говоримо про вашу дружину, а не про Бога чи Аль Капоне!

— Ви не знаєте її так, як я. І навіть після всіх цих років терапії ви не знаєте її по-справжньому. Мої батьки не набагато кращі. Якби мені платили нормальну зарплату, усе було б гаразд. Авжеж, я знаю, ви роками спонукали мене вимагати справедливої оплати. Я вже давно мав би це зробити. Та зараз час невдалий — мої батьки страшенно на мене розлютилися.

— Розлютилися? Це ж чому? — здивувався Ернест. — Ви ж казали, що вони ненавидять Керол.

— Вони були б надзвичайно щасливі, якби їм більше не довелося з нею зустрічатися. Але Керол підтяла їм крила: вона перетворила дітей на заручників. Відтоді як я пішов, вона не дозволяла моїм батькам бачитися з онуками і навіть говорити з ними телефоном. А ще заявила: якщо вони зараз допоможуть мені і стануть на мій бік, то можуть назавжди попрощатися з нашими дітьми. Тож у них тепер жижки трусяться — старі бояться мені допомагати.

Решту сеансу Джастін та Ернест присвятили обговоренню майбутнього їхньої терапії. Ернест зауважив: те, що Джастін почав пропускати сеанси та запізнюватися, свідчило, що його зацікавлення процесом лікування значно зменшилося. Джастін із цим погодився і сказав, що тепер він не може дозволити собі ходити до психотерапевта. Ернест радив не відмовлятися від терапії за таких складних обставин і запропонував Джастінові перенести оплату на пізніший термін, коли його фінансове становище стабілізується. Попри це, Джастін (знову-таки з неабиякою рішучістю) відмовився, зауваживши, що протягом найближчого часу на таке покращення не варто й сподіватися, доки його батьки ще живі. До того ж Лора гадала (а він із нею погоджувався), що нове життя не варто розпочинати з боргів.

Та йшлося не тільки про гроші. Джастін сказав Ернестові, що терапія йому більше не потрібна. Він потребував допомоги — і отримував її через спілкування з Лорою. Ернестові це не сподобалося, однак він стримав себе, згадавши слова Маршала про те, що бунт Джастіна свідчив про реальний прогрес. Відтак він пристав на пропозицію Джастіна щодо припинення терапії і водночас м’яко радив не робити це так раптово. Той усіляко опирався, але зрештою погодився відвідати ще два сеанси.

* * *

Працюючи з пацієнтами, більшість психотерапевтів влаштовують десятихвилинні перерви між сеансами та призначають зустрічі в конкретний час. Ернестові це не вдавалося: йому бракувало дисциплінованості, а тому він нерідко починав сеанс пізніше або ж не вкладався у заплановані п’ятдесят хвилин. Розпочавши власну практику, Ернест влаштовував п’ятнадцяти- або двадцятихвилинні перерви між сеансами та призначав зустрічі на досить дивний час: 9:10, 11:20, 14:50. Звісно, Ернест приховував цей неортодоксальний секрет від Маршала, який би розкритикував його за те, що він не може триматися певних рамок.

Під час перерв Ернест зазвичай занотовував інформацію про пацієнта в його медичну картку або ж записував у блокнот ідеї для книги, над якою працював. Та коли Джастін пішов, він не зробив жодного запису. Він сидів мовчки і «перетравлював» учинок свого пацієнта. Їхній фінал був «незавершеним». Ернест знав, що допоміг Джастінові, та попри це далеко вони не просунулися. Безперечно, страшенно дратувало й те, що Джастін пов’язував своє одужання виключно з Лорою. Але водночас він на це й не зважав. Завдяки супервізії він навчився притлумлювати свої емоції. Треба обов’язково розповісти про це Маршалові. Таким самовпевненим професіоналам, як він, рідко дякують, бо вважають, що їм це не потрібно. Та Ернест відчував, що його супервізор має оцінити такий «зворотний зв’язок».

Попри те, що він міг досягти з Джастіном кращих результатів, факт припинення терапії аж ніяк не засмутив Ернеста. П’яти років цілком досить. Йому не подобалося працювати з хронічними пацієнтами. Ернестові був притаманний авантюризм, а коли пацієнти не прагнули завоювати нові, незвідані території, він просто втрачав до них інтерес. А Джастін ніколи й не був дослідником. Звісно, наприкінці він скинув із себе ланцюги та звільнився від важкого тягаря, яким був його шлюб. Однак Ернест не поспішав його хвалити, бо той крок зробив зовсім не Джастін, а нова сутність) — Джастін-Лора. Коли Лора зникне з його життя (Ернест не мав щодо цього жодних сумнівів), той знову перетвориться на «старого Джастіна».

  Розділ 11

Наступного дня Ернест похапцем робив необхідні записи, чекаючи на Каролін Лефтман — саме мав бути її другий сеанс. День був довгий, однак психотерапевт не відчував утоми: якісні сеанси його добряче бадьорили, а цей день був досить-таки вдалим.

Принаймні його потішили перші чотири пацієнти із п’ятьох. П’ятий пацієнт на ім’я Бред змарнував час на нудну й детальну розповідь про події останнього тижня. Скидалося на те, що більшість таких пацієнтів просто фізично не вміли користуватися терапією. Кілька спроб спрямувати його до глибших рівнів виявилися марними, тож