Читати книгу - "Роки боротьби 1917-1922 рр. на Єлисаветчині. Український погляд. 1917-1918 рр. Початок революційної стихії. Книга перша"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
4. Кіровоградщина. Історія рідного краю [Текст]: навч. посіб.: [для загальноосвіт. навч. закл. Кіровогр. обл.]; / за ред.: І. Козир. — Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. — 304 с.: іл.
5. Матушевський Ф. Цар чи республіка? [Листівка] / Ф. Матушевський. — Київ: Друк. [Т-ва] «Час», 1917, квіт., 9. — 1 арк. з зв. в 1 стп.; 24 х 16 см.
6. Наша Хата. — Єлисаветград, 1919, — № 11, 25 січня.
7. Романюк Н. Видавнича справа в Єлисаветграді: монографія / Наталя Сергіївна Романюк; за ред. д-ра філол. н., проф. Миколи Тимошика; авт. передм. д-р філол. н., проф. Микола Тимошик. — Київ: КВІЦ, 2014. — 156 с.
8. Семененко О. Харків, Харків... / Олександер Семененко. — 2-ге вид. — [б. м.]: Сучасність, 1977. — 240 с.
9. Силенко Л. Святе вчення / Лев Силенко. — Київ: Обереги, 1995. — 400 с.
10. Терещенко Ю. Український патріот із династії Габсбургів: Науково-документальне видання / Ю. Терещенко, Т. Осташко. — Київ: Темпора, 2011. — 408 с.
11. Хітрова Т. Періодичні видання Запорізького краю початку XX ст.: типологічна система: монографія; каталог видань; хрестоматія / Т. Хітрова. — Запоріжжя: Вид-во КПУ, 2011. —284 с.
12. Шевченко С. Карателя Слащова увічнили, а про його жертви в Кіровограді не пам'ятаємо [Електронний ресурс]: Шевченко С. // перша електронна газета. — Режим доступу: http://persha.kr.ua/news/25973-karatelya-slashhova-uvichnili-a-pro-jogo-zhertvi-v-kirovogradi-ne-pamyatayemo.html
Примітки
1
«Комітет семи» Населення міста самоорганізувалось на добровільних засадах шляхом створення домових охорон, яких налічувалось сім: 2 домові охорони центральних районів та 5 домових охорон околиць (Бикове з Чечорою, Пермське, Кущівка, Балка, Ковалівка). Домовими охоронами керував комітет домових охорон, він же ЦК (центральний комітет), він же Комітет «семи». Цікаво, що зброю домовим охоронам надали більшовики.
(обратно) 2Єлисаветградські більшовики помилково називали Беленковича Беленкевичем. Цікаво, що прізвище начальника Єлисаветградської міліції було С. Беліна-Белінович. Це дві різні людини Беленкович (Беленкевич) та Беліна Белінович.
(обратно) 3Головою спілки було обрано місцевого аматора-віолончеліста С. С. Коміссаржевського.
(обратно) 4ОСВАГ (з рос. Осведомительное Агенство) — інформаційна агенція, заснована генералом Денікіним у грудні 1918 р. для пропаганди Білого руху та діяльності Добровольчої армії. Офіційно ліквідоване в березні 1920 р. Мала власне представництво в Єлисаветграді по вул. Двірцевій.
(обратно) 56 лютого 1919 р. до міста вступили загони Червоної Армії та повстанці отамана Н. Григор'єва.
(обратно) 6За підписами військового комісара Вульфовича і політкомісара Жгенті.
(обратно) 7За свідченням Г.Г. Нейгауза склад Музкому був трохи іншим: «...коли остаточно перемогли більшовики, ми з Каролем Шимановським, скрипалем Лип'янським, композитором і лектором Вол. Дешевовим і, на жаль незабаром померлим, скрипалем Б. Гайсинським утворили — за розпорядженням уряду — МУЗВІД [Музичний відділ — М. Д. при місцевій Наросвіті» І М, с. 34).
(обратно) 82-го, в середу — лекція-концерт при відкритті робітничого клубу на Ковалівці; 5-го, в суботу — в клубі підлітків та робітничому клубі на Новомиколаївці; 6-го, в неділю — у театрі ар. Елькінда, що із приходом нової влади було перейменовано на Червоний театр ім. Троцького.
(обратно) 9Для реалізації української ідеї на теренах краю угруповання орендувало й відремонтувало залу колишнього Дворянського зібрання в національному стилі. На середину 1921 р. «Просвіта» мешкала по вул. Миргородській (колишній буд. Перчика, зараз вул. Шульгіних), де на її базі працював Український народний університет ім. Б. Грінченка.
(обратно) 10Сочеванов Микола Іванович (1879, Бобринець-?) — актор, співак (баритон), бандурист українських музично-драматичних труп. Небіж М.Л. Кропивницького.
(обратно) 11Хронологію встановлено за щоденником П. Тичини [21].
(обратно) 12Г.Г. Нейгауз помилково відносить події до 1918 р.
(обратно)Оглавление Передмова Доба Центральної Ради Березень 1917 — квітень 1918 в Єлисаветградському повіті Глава 1. Ю. Митрофаненко, М. Ковальчук. Конфлікт революцій на Поінгуллі (березень 1917 — лютий 1918 р.) Глава 2. Ю. Митрофаненко, М. Сінченко. Народне повстання 1918 року — історія забутої звитяги Глава З. М. Сінченко. «Сто днів» Центральної Ради в Єлисаветі: під синьо-жовтим чи червоним прапором? Доба гетьманату квітень-грудень
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Роки боротьби 1917-1922 рр. на Єлисаветчині. Український погляд. 1917-1918 рр. Початок революційної стихії. Книга перша», після закриття браузера.