read-books.club » Гумор » Африка, сни 📚 - Українською

Читати книгу - "Африка, сни"

160
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Африка, сни" автора Олександр Сергійович Подерв'янський. Жанр книги: Гумор. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 61 62 63 ... 93
Перейти на сторінку:
усіх звань та нагород і виперли на пенсію, хоч моєї провини там не було. І вам, товаришу полковнику, це добре відомо.

— Подякуйте, товаришу, що обійшлося лише цим, – сказал полковник и прихлопнул муху трактатом.

Он открыл книгу. Мушиный труп распластался над фразой: «Дао, яке може бути висловленим, не є справжнiм Дао» (фразу озвучивает закадровый голос).

— Я виконував свій обов’язок, – сказал Ли Фан Чу, – і не моя провина, що так сталося. Наша група діяла згідно з уставом, ми сумлінно виконували усі інструкції Центру. Хіба ж могли ми передбачити, що у самому Центрі окопався «кріт»? Врешті-решт все звалили на нас, а ці партійні щури звідти, – он показал пальцем наверх, – відбулися переляком.

Полковник сказал несколько даже поспешно:

— Замовчіть, ми усі виконували свій обов’язок, і не вам, товаришу Лі Фан Чу, критикувати партію.

Они оба посмотрели в окно, в которое, корча рожи, барабанил кулачками маленький шустрый мальчик, подвиги которого мы уже видели (крупный план через грязноватое стекло: from out of focus to focus).

— Батьку, дідусь кличе! – кричал он.

— Син? – спросил полковник по-отечески заботливо (крупный план).

— Син, – сказал Ли Фан Чу, – вибачте, товаришу полковнику, я маю йти.

Ідіть, товаришу, – сказал полковник, – і поміркуйте над моїми словами.

Полковник встал со стула, какое-то время они стояли молча лицом к лицу.

— Скільки у мене часу? – спросил Ли Фан Чу.

— Партія не хоче тиснути на вас, – сказал полковник, – добре все обміркуйте, але рішення має бути остаточним. Вашу відмову можуть неправильно зрозуміти.

Полковник внимательно посмотрел на мальчика за окном. Ли Фан Чу перехватил его взгляд.

— Його мати померла, – сказал он, – Дідусь виховував його.

— Передайте вашому батькові мій уклін, – сказал полковник, – Ваш батько – справжня гордість Китаю. Але для хлопчика все ж таки буде краще, якщо батько теж зможе брати участь у його вихованні.

Последние слова он сказал особо многозначительно.

6. ЭКСТ. ТИПИЧНАЯ ДЕРЕВНЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО КИТАЯ. УЛИЦА. УТРО.

Ли Фан Чу с сыном уже шли по пыльной дороге – и тут Ли оглянулся. Полковник стоял на пороге библиотеки и смотрел им вслед. Шофeр курил, облокотившись на пыльную дверь неприметного грязного автомобиля. Отец и сын удалялись, две маленькие фигурки (вид сверху, общий план, панорама, кран).

7. ЭКСТ. КИТАЙСКАЯ ДЕРЕВНЯ. ДВОР ШКОЛЫ КУНГ-ФУ. ПОЛДЕНЬ.

Во дворе семейной школы кунг-фу учителя Чена тренировались ученики, отрабатывая замысловатые таолу. На флагштоке трепыхался флаг школы. Куры, гуси и свиньи мирно паслись рядом. Ли Фан Чу прошел мимо них и вошeл в тренировочный зал (общий план, панорама, кран).

8. ИНТ–ЭКСТ. ТРЕНИРОВОЧНЫЙ ЗАЛ ШКОЛЫ КУНГ-ФУ. ПОЛДЕНЬ.

Отец Ли Фан Чу, великий МАСТЕР ЧЕН, благородный седой старец, сидел на циновке в центре зала, сосредоточенно клацая кнопками мобильного телефона. Два младших сына располагались напротив. Ли Фан Чу скромно сел рядом с ними. В большое окно ему хорошо были видны тренирующиеся во дворе ученики, домашняя живность и флаг школы, полощущийся на ветру. Сыновья терпеливо ждали и не задавали лишних вопросов. Правда, МЛАДШИЙ БРАТ – живой и непоседливый парень, – успел сделать во время паузы много дел: посмотреть на потолок, поковыряться в носу, скосить глаза к носу, выпятить губы и дотянуться языком до кончика носа.

СРЕДНИЙ БРАТ украдкой посматривал в свой мобильник. Там большая крокозябра пожирала маленькую. Ли бросил неодобрительный взгляд на братьев. Сопроводив дурацкий звук «Пьяц» смачным причмокиванием, средний сын покосился на отца и спрятал мобильник.

Средний брат знаком вопросил старшего: «Не знаешь, мол, что старикан опять задумал?». Ли Фан Чу только пожал плечами. Старик задумчиво оглядел сыновей. Он посмотрел в окно и утвердился взглядом на флаге. Флаг весело трепыхался и щeлкал на осеннем ветру.

— Хто з вас скаже мені, куди діваються всі знищені смс-ки? – въедливо спросил старикан.

— Батько зовсім з глузду з’їхали, – тихо сказал младший старшему, а вслух произнес: Врата Будди відчинені для лотосу! – и с умным видом поднял палец.

— Мудак, – сказал старикан и грозно посмотрел на среднего.

— На священному пагорбі трави ростуть без коренів, – сказал средний многозначительно.

— Тупі свинячі мавпи! Хто-небудь з вас скаже мені нарешті?.. – грозно крикнул старикан. Он явно был не в духе.

— Вони лежать на смс-сервері, батьку, – сказал Ли Фан Чу и улыбнулся отцу, – Принаймні деякий час…

Старик встал и большим пальцем ноги подбросил посох, – так что тот послушно влетел ему в руку. Взор его теперь был грозен, фигура дышала мощью. Посох вращался перед грудью, как взбесившийся вентилятор. Братья испуганно съeжились под его взглядом.

— Коли я цілодобово тренувався і жив чесно, в мене народився ти, – и он показал на Ли Фан Чу, – а коли пив багато гаолянової горілки і брав хабарі, – ви двоє. Геть з моїх очей негайно! – грозно прорычал он и поднял посох.

И младшие братья испарились испуганно. Ли Фан Чу смотрел в окно и видел, как они бежали по двору, маневрируя среди гусей и уток. Флаг победно полоскался на ветру.

9. ЭКСТ. КИТАЙСКАЯ ДЕРЕВНЯ. УЛИЦА. ДЕНЬ.

Ли Фан Чу и старик Чен шли по сельской улице, ведя за руль велосипеды. Отец сказал:

— Тобі доведеться поїхати.

— У тебе можуть бути неприємності, батьку, – сказал Ли Фан Чу, – і у сім’ї також. Моє начальство таки не відпустило мене. Вони хочуть, щоб я знову працював на них. Якщо я не погоджусь, постраждають усі. Ти їх знаєш.

Старик кивнул. Они подошли к ТОРГОВКЕ ПТИЦЕЙ. Чен купил у старухи утку.

— Йдеться про честь сім’ї, – сказал он. КРАСИВАЯ ДЕВУШКА семенила по грязи в ярких блядских шмотках. Чен засмотрелся на неe, уронил велосипед в лужу, утка выскользнула из его рук и побежала за красавицей. Ли Фан Чу погнался за птицей, поймал еe и извлeк из грязи велосипед. Девушка исчезла за дверью магазина; Чен, глядя ей вслед, продолжал:

— Колись, коли ти був малим і дурним, і жив у своєї матері на сході країни, я підібрав одного хлопчика, європейця. Я зустрів його на вулиці в Чженьчжоу. Сирота, він був у лахмітті і жебрав на вулиці. Уявляєш собі, хлопчик – сирота-європеєць в Китаї, в ті роки! Будда вчить нас робити добро.

Они проходили мимо лавчонки со всякой всячиной. Ли засмотрелся на мухобойку и уже собирался купить еe у бойкого ПРОДАВЦА, но отец остановил его.

— Не псуй собі карму, синку, – сказал он укоризненно. – Я взяв хлопчика в сім’ю

1 ... 61 62 63 ... 93
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Африка, сни», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Африка, сни"