Читати книгу - "В обіймах Казанови, Роберт Форісь"

Ельжбета оглянула вітальню, шукаючи ознаки присутності іншої жінки. Однак, здавалося, всупереч її підозрам, Джакомо був один. Зніяковіла, старостина подивилася йому в очі. Вона бачила, як подив у них згасає, перетворюючись на іронічну дистанцію.

– Ти чудово виглядаєш, Ельжбето, – він підійшов до неї і поцілував в щоку. – Коли ти повернулася?

– Учора, — збрехала вона, не бажаючи розкривати, як сильно сумувала за ним.

– Вина не бажаєш?

– Можливо, пізніше, прямо зараз я хочу чогось іншого.

Вона вчепилася в Джакомо, притискаючись до його могутнього тіла. Крізь одяг вона відчула тепло його оголеного торсу. Жінка простягнула руку до коротких кальсонів. Обома руками вона зсунула їх з сідниць, стоячи на колінах перед Джакомо. Чудова чоловічість згиналася перед її очима, жорстка, гаряча і трохи волога.

Ельжбета схилила голову. Вона із задоволенням вдихнула запах, насолоджуючись шовковистим дотиком його пенісу на своїй щоці. Вона сама вмить зробилася мокрою між ногами. Взяла член в рот і почала смоктати, пестячи його нижню частину язиком. Через деякий час той майже повністю заповнив їй горло.

Потім вона перестала його цілувати. Відвела голову назад і випустила його з рота. Подивилася на обличчя Джакомо - напружену лінію його щелепи, стиснуті губи й сяючі від похоті очі. Жінка піднялася з колін. Чоловік обхопив її своїми сильними руками й поцілував у губи, спочатку ніжно, потім сильніше, ковзаючи язиком між її теплими губами. Його руки торкалися її всюди крізь тканину сукні, блукали вгору та вниз по її спині, масажуючи її сідниці та стегна.

Ельжбета хотіла скинути одяг, який їх роз’єднував, притиснути свою голу шкіру до його, відчути його тепло й силу, приховану в його м’язах.

– Допоможи мені роздягтися, — попросила вона.

Казанова повернув її до себе спиною і дуже швидко звільнив від сукні, корсета та нижньої юбки, відкривши округлі, повні груди. Великі теплі руки обійняли їх домінуючим жестом, злегка піднявши й масажуючи. Ельжбета притиснулася сідницями до живота Джакомо, насолоджуючись відчуттям його гарячої ерекції.

Вона знову повернулася до нього обличчям, бажаючи зазирнути йому в очі, побачити хвилювання, від якого він вибухав. Він же схопив її за груди й ущипнув пальцями роздутий сосок. Друга рука Джакомо ковзнула по її талії та стегнах до сідниць. Жінка застогнала й напружила спину, коли по ній пробігло сильне тремтіння. Вони продовжували цілувати один одного, глибоко і пристрасно.

Джакомо першим відірвався від її губ і глянув на м’яке крісло.

– Давай зробимо це тут, — запропонував він.

Та кивнула.

Він узяв Ельжбету за руку й повів її на місце.

Сів першим і, взявши її за стегна, поклав на себе. Жінка розсунула ноги й притиснулася нижньою частиною живота до чудово жорсткої чоловічості. Її живіт пульсував від хвилювання, груди набухли, коли вона терлася сосками об його сильні груди.

Він солодко застогнав і схопив старостину за шию. Їхні губи знову зустрілися в жадібному глибокому поцілунку. Вона почала похитувати талією, тертися об Джакомо, насолоджуючись тим, як він тремтів і вигинався під її пестощами.

Коли вона терлася клітором об пружну, оксамитову твердість його члена то відчувала дедалі сильніші хвилі збудження. Її жіночність розкрилася й затремтіла, її наповнило п’янке тепло.

Джакомо не змусив її більше чекати. Він ковзнув у неї, плавно, до кінця. Жінка гортанно стогнала, скручуюсь і звиваючись, бажаючи забрати його кожну внутрішню частинку. Вона відчула, як її низ живота напружився й здригнувся, як крик піднявся до горла. Сповнення пронизало її, як потік рідкого вогню, заливаючи її каскадом вібрацій і довгих спазмів. Ельжбета упала обличчям у плече Джакомо, то кусаючи, то цілуючи його.

Він теж задихався, дивовижно глибоке гарчання грало в його горлі.

Вони завмерли разом, отямившись від спільного сповнення.

Жінка подивилася йому в обличчя, цікавлячись, що там побачить. Як завжди, він залишався для неї загадкою. Джакомо дивився на неї примруженими очима. Його потужне, розслаблене тіло викликало захоплення і спонукало до розпусних думок.

– Отже, тепер ти пані Шепетува. Твоя мрія збулася, – сказав він, проводячи пальцями по її руках і шиї.

Ельжбета схилила голову й поцілувала йому долоню.

– Завдяки тобі, — зізналася вона.

– А як же Юлія?

Чари тріснули, як мильна бульбашка.

– Я запропонувала їй трохи грошей перед тим, як вона пішла, і не знаю, де вона зараз і що робить, — збрехала старостина.

– Мені шкода дівчину. Ти повинна зайнятися нею, - дорікнув їй Джакомо.

– Ти б, звичайно, подбав про неї, — іронізувала вона.

– Вона твоя родичка.

Ельжбета відійшла від нього, роздратована.

– Ти остання людина, яка має право читати мені лекції з цього приводу.

Він знизав плечима й обхопив її за талію, але Ельжбета вже втратила бажання пестити його. Вона зісковзнула з його стегон і стала на килим, випрямляючи стан.

Так, вона скривдила Юлію, а усвідомлення власної підлоти не давало їй спати ночами. В скритості духу їй не терпілося відплатити іншим за попередні приниження. Першу позицію в цьому списку, звісно ж, посіла Ізабелла Гольштейн.

– У Шепетуві я придумала спосіб знищити Ізабелду. Звичайно, ти займаєш місце в цьому плані, - сказала жінка.

Обличчя Джакомо змінилося, на ньому з'явилися розважливість і прихована злість.

– Ти все ще не можеш подолати це. Іноді добре пробачити. Насолоджуйся своїми грошима та життям.

– Ця сука повинна заплатити мені за приниження, а ти мені в цьому допоможеш.

Казанова випростався в кріслі, його погляд не відривався від її обличчя.

– Я не буду тобі в цьому допомагати, — сказав він твердим голосом. – Ця помста – дурість і божевілля.

Ельжбета напружилася.

– Ти ж давав слово?!

– А зараз я йог забираю.

– Ах, так… - жінка завмерла в уразі, не знаючи, що ще сказати. Це її ще більше розлютило. – Якщо ти залишиш мене в цій справі, забудь про гроші з Шепетува, ти не отримаєш навіть гроша!

Казанова підірвався зі стільця, сердито дивлячись на жінку.

– Угода була не така, — сказав він крізь стиснуті губи.

Ельжбета насмішкувато засміялася.

– І що ти мені зробиш?

Вона бачила, як чоловік зціпив зуби від злості. На секунду вона злякалася, що він її вдарить, але потім зухвало підвела голову. Вони довго дивилися одне на одного. Казанова з шипінням випустив повітря. – Ну, тоді я все розповім Ізабеллі. Про те, як ти отримав Шепетув і як хотіла заразити