Читати книгу - "Проблема трьох тіл"

під час епох хаосу. Але постійний запам'ятовувальний пристрій комп'ютера зберігав отримані дані після кожного вимкнення, і обчислення щоразу поновлювалися з того місця, де були перервані. Коли було закінчено перший етап обчислень, Цінь Ши Хуан-ді і європейські вчені знову піднялися на вершину піраміди. Отримані результати точно передбачали рух світил у наступні два роки.

Був холодний світанок. Смолоскипи, які освітлювали всю материнську плату протягом ночі, були погашені. Після завершення обчислень операційна система «Цінь 1.0» перейшла у режим очікування. Бурхливі хвилі, що перекочувалися під час обчислень поверхнею материнської плати, перетворилися на легкі брижі.

Фон Нейман і Ньютон піднесли Цінь Ши Хуан-ді сувій з результатами обчислень. Ньютон сказав:

— Великий імператоре, обчислення були закінчені три дні тому. Ми чекали сьогоднішнього дня, щоб представити вам отримані результати, позаяк згідно з ними, саме сьогодні довга ніч має скінчитися. Невдовзі ми побачимо перші промені Сонця, що сходить, які знаменуватимуть настання тривалої епохи стабільності тривалістю понад рік. Згідно з отриманими даними про орбіту нашого світила, клімат буде помірний і приємний. Ви можете віддати наказ про відродження своєї імперії і регідратації всього населення.

— З моменту початку обчислень моя імперія жодного разу не була дегідратована, — сказав Цінь Ши Хуан-ді роздратовано, схопивши руками сувій. — Я пожертвував усі ресурси імперії Цінь на підтримку роботи комп'ютера, і всі резерви себе вже вичерпали. Щоб ви могли закінчити обчислення, незліченна кількість людей загинула від голоду, спеки або холоду, — він вказав затиснутим у руці сувоєм удалину. У тьмяному світлі світанку погляду відкрилися десятки білих ліній, що тягнулися від краю материнської плати на всі боки. Це були маршрути постачання з усіх куточків Великої імперії.

— Ваша імператорська величносте, ви погодитеся, що такі жертви були немарними, — сказав фон Нейман. — Згідно з розрахунками ми зараз спостерігатимемо схід Сонця, і імперія Цінь незабаром набуде величі, набагато більшої, ніж мала перед початком обчислень.

— Відповідно до отриманих даних Сонце має ось-ось піднятися. Ваша величносте, приготуйтеся насолоджуватися вашої славою.

Наче у відповідь на слова Ньютона, червоний диск Сонця з'явився над обрієм, огорнувши золотим світлом піраміду і людський комп'ютер унизу. Вибух радісних криків долинув з боку материнської плати.

Тієї ж миті вони побачили чоловіка, який стрімко прямував у їхній бік. Він біг так швидко, що, коли прихилив коліна, то іще довго не міг вгамувати дихання. Це був міністр астрономії.

— Ваша величносте, у розрахунках трапилася помилка. На нас чекає катастрофа! — вигукнув він.

— Що ти верзеш? — навіть не чекаючи відповіді імператора, Ньютон штовхнув ногою розпластану фігуру. — Хіба ти не бачиш, що Сонце зійшло точно в момент, визначений за допомогою наших обчислень?

— Але... — міністр випростався і вказав однією рукою на обрій, — скільки Сонць ви бачите?

Усі здивовано спрямували погляд на Сонце, що сходило.

— Міністре, ви отримали освіту на Заході й маєте докторську ступінь Кембриджського університету, — сказав фон Нейман. — Принаймні рахувати ви повинні вміти. Сонце в небі лише одне, і температура повітря дуже помірна.

— Ні! Там три! — заливаючись сльозами відповів міністр. — Два інші перебувають прямо позаду першого!

Усі знову в сум'ятті від слів міністра втупилися в Сонце.

— Імператорська обсерваторія підтвердила, що зараз ми спостерігаємо надзвичайно рідкісне явище сизигії[62] трьох Сонць. Три Сонця вишикувалися на одній лінії й обертаються навколо нашої планети з однаковою кутовою швидкістю. Отже, усі чотири об'єкти перебувають на одній лінії, і наша планета розташована скраю!

— Ти впевнений, що спостереження правильні? — Ньютон схопив міністра за комір.

— Абсолютно впевнений. Спостереження проводили європейські астрономи Імператорської обсерваторії, включно з Кеплером[63] і Гершелем[64], із використанням найбільшого телескопа у світі, імпортованого з Європи!

Ньютон відпустив міністра і випростався. Ван Мяо зауважив, що його обличчя було бліде, але на ньому панував вираз щирої радості. Він приклав обидві руки до грудей і сказав Цінь Ши Хуан-ді:

— О Великий, Високоповажний Імператоре, це найсприятливіший знак, який тільки може бути! Тепер три Сонця обертаються синхронно з планетою, і ваша імперія стала центром Всесвіту! Так Бог подякував нам за всі наші зусилля і жертви! Дайте мені можливість провести обчислення іще раз, і я доведу це.

Поки всі перебували в глибоких роздумах відносно того, що відбувається, Ньютон зник. Як з'ясувалося пізніше, сер Ісаак Ньютон украв коня і поскакав у невідомому напрямку.

Після тривожного мовчання, Ван Мяо раптом сказав:

— Ваша величносте, будь ласка, оголіть свій меч.

— Що тобі потрібно? — запитав Цінь Ши Хуан-ді, збитий з пантелику. Але усе ж дав знак охоронцеві, що стояв поруч, і той вийняв меч із піхов.

— Помахайте ним, будь ласка, — попросив Ван Мяо.

Цінь Ши Хуан-ді вхопив меч і жваво взявся рубати ним повітря. Судячи з виразу обличчя, його очікував сюрприз: — Чому він такий легкий?

— Ігровий V-костюм не може імітувати невагомість і зменшення гравітації, інакше б ми самі стали набагато легшими.

— Подивіться вниз! Туди! На коней і людей! — кричав хтось. Усі подивилися в указаному напрямку і побачили біля підніжжя піраміди колону кавалерії, що почала рухатися. Здавалося, що коні ширяють у повітрі. Кожен з них був перенесений на значну відстань, перш ніж знову торкнувся земної поверхні всіма чотирма копитами. Вони також побачили кількох людей, що бігли. Кожен крок являв собою стрибок на добрі десять метрів із повільним опусканням до землі. На вершині піраміди солдат підстрибнув і легко злетів на висоту трьох метрів.

— Що діється? — запитав Цінь Ши Хуан-ді, спостерігаючи за солдатом, який повільно опускався.

— Ваша величносте, позаяк усі три Сонця перебувають над нашою планетою, вишикувані на одній лінії, то їхні гравітаційні сили додаються... — Міністр астрономії почав пояснювати, що відбувається, але тут виявив, що обидві його ноги відірвалися від землі, і він набув горизонтального положення. Усі навколо також висіли в повітрі під різними кутами. Вони, подібно до групи людей, що опинилися у воді і не вміють плавати, незграбно махали кінцівками, намагаючись знайти стійке положення, але замість цього лише стикалися між собою.

Те місце, де вони тільки-но стояли, швидко вкривалося павутиною тріщин. Тріщини загрозливо збільшувалися в розмірах під звуки, схожі на гуркіт грому, пил злітав угору, і нарешті піраміда під ними розвалилася на складові елементи, перетворившись на купу блоків і валунів. Через щілини між повільно дрейфуючими блоками, Ван Мяо побачив Парадну залу,