read-books.club » Бізнес-книги » Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років 📚 - Українською

Читати книгу - "Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років"

959
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років" автора Бодо Шефер. Жанр книги: Бізнес-книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 60 61 62 ... 64
Перейти на сторінку:
«Дон Кіхот»

Хочете довідатися, як переконатися в тому, що ви повною мірою насолоджуєтеся своїми грошима? Зрештою, усе в нашому житті обертається навколо того, щоби бути успішними й щасливими. Ви вже знаєте, як змінити своє ставлення до грошей і які стратегії застосовувати, аби створити багатство. У той час як успіх означає те, що ви отримуєте речі, які любите, щастя — це вміння насолоджуватися тим, що отримали.

Ваша мета — досягнути як багатства, так і щастя. Відправний пункт щойно описаної стратегії може вас здивувати, проте результат узагалі приголомшить.

Гроші, які заробляєте, належать не лише вам

Вивчаючи біографії успішних і щасливих людей, завжди помічатимете, що вони ділилися своїм багатством з іншими. Ці люди відчували глибоку подяку за те, чого досягли, і усвідомлювали свою відповідальність.

Зауважте, я не стверджую, що всі багаті відповідально поводяться з грошима, але визнаю, що всі багаті й щасливі люди надзвичайно відповідально ставляться до них.

Той, хто має право й можливість багато заробляти, зобов’язаний також і піклуватися про тих, хто має менше. Ендрю Карнеґі, великий металургійний магнат, сформулював це так: «Багатство — це довірене нам священне майно, що зобов’язує власника присвятити все своє життя на благо суспільства».

Велика кількість людей цілком готова допомагати тим, хто має менше, ніж вони самі, але насамперед вони самі хочуть бути заможними, прагнучи спочатку допомогти самим собі. Однак так не виходить: не можна зібрати урожай, не посіявши.

Якось жив собі скупий селянин, який купив нове поле. Перш ніж витрачати гроші далі, він хотів впевнитися, що ця інвестиція виправдає себе.

Отож він сів перед полем і почав спостерігати, думаючи: «Якщо поле принесе хороший урожай восени, то наступного року куплю зерна й засію його, але спочатку поле має довести, що воно його заслуговує». Звичайно, селянин був прикро розчарований.

У сільському господарстві є відомий принцип: не посієш — не пожнеш. Але так було не завжди. Лише усвідомлення того, що потрібно спочатку посіяти, а потім збирати урожай, зробило можливим перехід від мисливця до осілого фермера.

Кожна людина в процесі свого розвитку стикається зі схожими випробуваннями: вона стоїть перед вибором: спожити все або зберегти. Вона може використати все для себе й витратити все зерно або взяти частину грошей та посіяти їх.

Однаково, в якій ситуації ви перебуваєте, — більша частина нашого світу вважатиме вас багатими. Дві третини населення Землі негайно помінялися б з вами місцями.

Але як можливо сіяти гроші?

Наполеон Гілл витратив 25 років життя на те, щоб дослідити життя надзвичайно багатих людей. Слід прислухатися до його поради стосовно грошей: «Щасливим є той, хто засвоїв, що найнадійніший спосіб отримати гроші — спочатку віддати їх».

Ви виявите, що заможні й щасливі люди не лише жертвують багато грошей на благочинність, але й дуже рано починають це робити. Вони розпочали ще тоді, коли, по суті, не могли цього собі дозволити. Келлог, Карнеґі, Волтон, Рокфеллер, Темплтон — якщо розглянете життя цих людей, помітите, що вони дуже рано відчули величезну вдячність за все, що мали, і через цю вдячність почали жертвувати гроші. Вони, на диво, відчували цю подяку ще тоді, коли майже нічим не володіли.

Десята частина доходу

У часи Старого заповіту звичаєм ізраїльського народу було віддавати десяту частину всіх доходів. У сільському господарстві також було прийнято знову закопувати в ґрунт десяту частину врожаю, щоб занадто не виснажувати землю. Крім цього, ще одну десяту частину врожаю зберігали для посіву, щоб мати зерно й для наступного разу.

Особливо успішні люди виробили звичку віддавати 10 % доходу тим, у кого є менше. Ви часто помічатимете, що успішні люди в діловому житті є надзвичайно жорсткими при перемовинах, але, з іншого боку, мають «м’яке серце» стосовно нужденних.

Зрозуміло, гроші часто жертвують з чисто егоїстичних мотивів. Також є люди, які роблять переважно публічні пожертви, бо хочуть досягнути рекламного ефекту. Але хіба, зрештою, усе, що робить людина, не є егоїстичним? Хіба вона завжди не допомагає іншим частково тому, що завдяки цьому краще почувається й сама?

Однак нужденному ця дискусія є відносно байдужою. Коли він отримує гроші, на них не обов’язково повинна висіти етикетка: «Віддано з благородних мотивів».

Хто віддає, той має більше грошей

На диво, люди, що жертвують десяту частину свого доходу, ніколи не мають грошових проблем. Вони не просто щасливіші зі своїми грошима, але й дійсно мають їх більше.

Я часто запитував себе та інших, чому так. Як стається, що той, хто регулярно віддає 10 % доходів, у результаті накопичує значно більше грошей, ніж той, хто зберігає всі 100 % для себе? Як можуть 90 % бути більшими, ніж 100 %? Тут однозначно йдеться про феномен, якому немає наукового пояснення. Я не впевнений, чи це взагалі можливо пояснити за допомогою логіки, але хотів би викласти деякі думки щодо цього, щоб зробити це диво зрозумілішим.

Віддавати — приємно

Часто дарувати подарунки приносить більше радості, ніж отримувати. Той, хто дбає тільки про себе, стає самотнім і депресивним. Концентрація на самому собі призводить до самотності. Це, зрештою, веде до того, що деякі люди можуть показати справжні почуття лише своїм домашнім тваринам.

Найкращий засіб, щоб «вилікуватися» від почуття власної непотрібності й втрати сенсу життя, — просто піклуватися про когось іншого. Той, хто сумний і депресивний, часто занадто концентрується на собі самому. Хто зосереджується на допомозі іншим, відволікається від своєї печалі. Той, хто допомагає іншим, завжди допомагає й самому собі.

Хто везе іншу людину у своєму човні на протилежний берег, той і сам там опиниться.

Віддаючи, доводите, що ваші гроші — у надійних руках

Тепер можете довести собі, що здатні робити добро за допомогою грошей. Також можливо переконати себе, що вони хороші. Покращуючи й полегшуючи комусь життя за допомогою своїх грошей, ви впевнюєтеся в цих думках.

Отже, доводите собі, що можете відповідально поводитися з грошима й що ваші гроші — у надійних руках, бо за допомогою них ви робите добро.

Віддаючи, ви сигналізуєте про достаток

Якщо ви віддаєте гроші, то сигналізуєте Всесвіту: «Дякую, у мене є більше, ніж мені потрібно, тому я можу віддавати». Ця думка про достаток допомагає вам більш природно ставитися до грошей. Ви сильніше насолоджуєтеся грошима, бо не вважаєте їх занадто важливими.

Ви краще усвідомлюєте, що гроші — одна з форм енергії, яка протікає через ваше життя. Хто тримається лише за гроші, той перешкоджає цьому природному потоку енергії. Чим більше віддаєте, тим більше може ввійти у ваше життя і тим сильніше

1 ... 60 61 62 ... 64
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років"