Читати книгу - "Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити"

Що стосується мозку, то він може працювати «так само швидко й після восьми чи дванадцяти годин роботи». Мозок практично не втомлюється... То що ж вас усе-таки стомлює?

Психіатри заявляють, що здебільшого наша втома випливає з нашого психічного та емоційного стану. Один з найвидатніших англійських психіатрів Дж. А. Хедфілд пише в книзі «Психологія сили»: «...втома, від якої ми страждаємо, має здебільшого психічне походження; фактично виснаження фізичного походження трапляється надзвичайно рідко».

Один з найвідоміших американських психіатрів доктор А. А. Брілль іде в своїх висновках іще далі. Він заявляє: «100 % утоми здорових людей розумової праці викликані психічними чинниками, а точніше емоціями».

Які емоційні чинники стомлюють людей розумової (або сидячої) праці? Радість? Задоволення? Ні! Ніколи! Нудьга, образа, відчуття, що вас недооцінюють, відчуття марності зусиль, поспіх, неспокій, тривога — ось емоційні чинники, які виснажують людей розумової праці, роблять їх вразливими до застуд, зменшують їхню продуктивність та відправляють їх на лікарняний через невротичний головний біль. Так, ми втомлюємося, тому що наші емоції призводять до нервового перенапруження нашого організму.

Страхова компанія Metropolitan Life Insurance Company підкреслює те саме у своєму інформаційному листку про втому: «Тяжка праця сама по собі рідко призводить до втоми, яку не можна зняти хорошим сном або відпочинком.... Неспокій, напруга, порушення душевної рівноваги — ось три основні причини втоми. Саме їх потрібно звинувачувати, коли ми нарікаємо на втому від фізичної або розумової роботи. ...Пам'ятаєте, що напружений м'яз — це працюючий м’яз. Розслабляйтеся! Зберігайте енергію для важливих справ».

А тепер зупиніться й перевірте себе. Коли ви читаєте ці рядки, ви схилилися над книгою? Ви напружуєте очі? Ви напівлежите у кріслі? Чи згорбили плечі? У вас напружені м'язи обличчя? Якщо все ваше тіло не буде розслаблене, як стара м'яка лялька, то зараз ви активно виробляєте нервову та м'язову напругу. Виробляєте нервову напругу й нервову втому!

Чому ми виробляємо зайву напругу під час розумової праці? Даніель В. Джосселін пише: «Я виявив, що головна перешкода... це майже загальна певність, що тяжка праця вимагає зусиль, а то вважається, що робота не виконана». Тому ми морщимося, коли зосереджуємося. Тому горбимося. Ми змушуємо наші м'язи напружуватися в зусиллі, що жодним чином не допомагає роботі нашого мозку.

Ось дивовижна й трагічна правда: мільйони людей десять разів подумають, перш ніж витратять долар, а тим часом бездумно витрачають свою енергію із розмахом сімох п'яних матросів у Сінгапурі.

Що можна протиставити нервовій втомі? Розслаблення. Вчіться розслаблюватися за роботою.

Це легко? Ні. Можливо, вам доведеться переглянути певні звички усього життя. Але це того варте, оскільки може змінити ваше життя. Вільям Джеймс сказав у своїй статті «Євангеліє спокою»: «Напруженість американців, їхня рвучкість, задиханість, квапливість та емоційність... — це погані звички, не більше й не менше». Напруженість — це погана звичка. Розслаблення — хороша звичка. Можна позбавитися поганих звичок і сформувати хороші.

Як розслаблюватися? З чого почати — з мозку чи з нервів? Ні з того, ні з іншого. Починати слід завжди з розслаблення м’язів!

Давайте спробуємо. Почнімо з очей, щоб показати, як це робиться. Прочитайте цей абзац, і коли дійдете до кінця, закрийте очі і подумки скажіть своїм очам: «Розслабтесь. Не напружуйтесь. Не хмуртесь». Повторюйте це знову і знову протягом хвилини...

Ви помітили, що через кілька секунд м’язи очей почали вас слухатись? Чи відчули ви, що неначе чиясь рука зняла напругу? Хоч як це дивно, ви за одну хвилину опанували мистецтво релаксації. Те саме ви можете зробити зі щелепою, м'язами обличчя, шиї, плечей, рук і всього тіла. Але найважливішим органом є очі. Доктор Едмунд Джекобсон з Чиказького університету стверджує, що якщо ви можете повністю розслабити очний м’яз, то зможете забути про всі турботи! Очі важливі для зняття нервової напруги, тому що вони спалюють чверть нервової енергії, яку споживає наше тіло. Ось чому в багатьох людей з ідеальним зором часто «болять очі». Вони їх перенапружують.

Вікі Баум, відома письменниця, розповідає, що у дитинстві зустріла дідуся, який дав їй один із найважливіших уроків у житті. Вона впала, порізала коліна і забила руки. Старий підвів її; колись він був цирковим блазнем. Він обтрусив її і сказав: «Ти поранилася, бо не знаєш, як розслаблюватися. Уяви, що ти м’яка, мов шкарпетка, стара пожмакана шкарпетка. Ходім, я покажу, як це».

Дідусь показав Вікі Баум та іншим дітям як падати, як перекидатися і крутити сальто. Він весь час повторював: «Уяви, що ти стара шкарпетка. Потім ти звикнеш розслаблюватися!»

Ви можете розслабитися де завгодно. Лише не робіть над собою зусилля, щоб розслабитися. Релаксація — це відсутність напруги і зусилля. Почніть із того, щоб подумки розслабити м’язи своїх очей і обличчя, повторюючи знову і знову: «Спокійніше... спокійніше... спокійніше... розслабся». Відчуйте, як енергія відпливає від м’язів обличчя до центру вашого тіла. Уявіть, що ви вільні від напруги, мов немовля.

Так робила Амеліта Галлі-Курчі, велика італійська співачка. Гелен Джексон розповіла мені, що вона бачила Галлі-Курчі перед виступом: вона сиділа у кріслі повністю розслаблена, її нижня щелепа відвисла. Прекрасна практика — так вона уникала хвилювань перед виходом на сцену і втоми. Ось чотири рекомендації, які допоможуть навчитися розслаблюватися.

1. Розслаблюйтеся в різній обстановці. Уявіть, що ваше тіло — це стара шкарпетка. Я тримаю на своєму столі стару синю шкарпетку — вона нагадує мені, яким я маю бути розслабленим. Якщо у вас немає шкарпетки, поспостерігайте за кішкою. Ви колись звертали увагу, як спить кицька? Лапи звисають, як мокра газета. Навіть індійські йоги кажуть, що коли хочете опанувати мистецтво релаксації, вивчайте котів. Я ніколи не бачив втомленого кота, кота з нервовим розладом або кота, який потерпає від безсоння, неспокою або виразки шлунка. Може, й вам пощастить уникнути цих нещасть, якщо ви навчитеся розслаблюватися, мов кіт.

2. Працюйте у максимально зручному для вас положенні. Пам'ятайте, що напруга призводить до болю в плечах і нервової втоми.

3. Перевіряйте себе 4-5 разів на день, питаючи: «Чи важче мені дається виконання роботи? Чи використовую я м'язи, участь яких не потрібна на даний момент в роботі?» Це допоможе вам виробити звичку розслаблюватися, і, як каже доктор Девід Гарольд Фінк, «у тих, хто знається на психології, ця звичка стає автоматичною».

4. Перевіряйте себе наприкінці дня, запитуючи: «Наскільки я сьогодні втомився? Якщо втомився, то не від розумової роботи, яку я виконував, а від того,