Читати книгу - "Спалах, Ендрю Вебстер"

– Не тобі мене судити!

У цей момент пролунав звук сирени – швидка саме звертала з проспекту «Перемоги» на дорогу, що вела до ресторану. За нею одразу слідувала поліція. «Все-таки прибули разом,» – подумав Святослав, сідаючи в авто.

Як тільки пролунала сирена, Бодя спершу вкляк, а потім затрусився – знову стало холодно. Зима 2016 року грубо натякала, що то по його душу.

– Щоб тебе! Я цього так не залишу! Начувайся, чуєш, начувайся! – гаркнув безхатько, махаючи кулаком у бік Святославового авто. Поступово відступаючи, він раптом рвонув з місця й побіг, не зупиняючись, поки не зник за парканом старого занедбаного будинку.

Поліція та швидка проїхали повз стоянку й ресторан, прямуючи до дамби. Святослав затримався на кілька секунд, стежачи за ними поглядом, а потім повернув ключ, запустив двигун свого «Opel» і вирушив додому, де на нього чекали Соня та серіал «Слуга народу».