Читати книгу - "Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає"

Із цим прекрасно справляється алкоголь — він розчиняє усі двері насолоди заразом. Коли раз добряче налижешся горілки, тобто розведеного водою чистого спирту, нічого іншого тобі про насолоду знати більше не потрібно. Усі двері відчинені і не зачиняються. Ніяка сила у світі більше не здатна їх зачинити. І коли вони відчинені, крізь них просто і знадно проходити знов і знов. Насолода стає звичною: і хоча це лише хімія, привабливість процедури від цього не зменшується. Негативний перший досвід сп’яніння, супроводжуваного нудотою, лишає двері прочиненими, але не відчиняє їх навстіж.

Принадність сп’яніння, звісно, можна ідеалізувати й ушляхетнювати розпиванням дорогих і рідкісних напоїв, поєдную­чи їх із вишуканою їжею чи сексом. Цмулити коньяк і бургундське біле вино. Смакувати гусячу печінку. Доповнювати секс ігристим вином. Вести довгі й інтелектуальні розмови, лет яких окрилюватиме хороший напій. Але хоч би там як, а все зав’язане на хімії. Стакан російської горілки, випитий на темній і холодній дачі зимою, має той самий ефект. І хімія там робить свою справу так само добре, як і у залі «Космосу»[7] чи в обіймах нового коханця. Справжній пияка це знає і не намагається підмішати до хімічної насолоди зайві подразники.

Не треба забувати, що сп’яніння відчиняє всі двері насолоди водночас і жодних інших відмичок шукати більше немає потреби. Коли вступаєш у дискусії про високе, кохаєшся з новим партнером, їси куріпку чи чухаєш промежину, потрапляєш усередину крізь одні з дверей насолоди. Ці двері прочиняються більш-менш широко, завжди залежно від того, яким був перший досвід і спроба здобуття обраної насолоди, що слідувала за ним. Якщо уперше свербіж у промежині викликав сміх, зневагу і покарання з боку друзів чи матері, в майбутньому ним важко повнокровно насолоджуватися навіть на самоті. Негативний досвід не дозволяє дверям відчинитись повністю. Та хай би вони й відчинилися, це всього-на-всього одні двері. Сусідні двері ваблять, взяти, до прикладу, обіцянку сексу. Наступного разу мається увійти у них.

Однак коли вживаєш спиртне, розчиняються усі двері і пияка потрапляє крізь них усі всередину. Тому нема потреби робити нічого іншого, крім як розпивати спиртні напої. Цього достатньо, бо усі насолоди доступні заразом. Який сенс доповнювати спиртне їжею чи сексом, якщо воно саме виконує усю роботу? Хімія керує людиною, все інше — ілюзія.

Що хорошого в алкоголі, так це те, що від нього буває похмілля. Це дещо пригамовує вживання. Ранки не такі приємні. Від дуже доброго наркотику похмілля не буває. Кава — чудовий легальний легкий наркотик, похмілля не викликає, хоча ефект має досить сильний. Раджу спробувати оголосити каві кількамісячний страйк, а потім вихилити чашечку чорного розбавленого пійла. На крилах полетиш. Неміцність кави пояснюється звиканням досвідченого кофеїніста до такої практики. Тютюн не викликає похмілля, але ефект має непростимо слабкий. Хіба викурити не одну добірну кубинську сигару. Трохи дає в голову, і недосвідченого, звісно, зразу знудить. Рекомендую «Болівар». Не рекомендую «Коіба», бо побрехеньки про них лише наглядно демонструють, що той, хто говорить, нічого в сигарах не тямить. Так, друг раз пригостив підробкою, і засіло в пам’яті. Хизуватися треба вчитися, аби не виставляти себе на посміх геть відразу. Але як то кажуть, від тютюну до зірок не доторкнешся. Він належить до того ж класу речовин, що й коноплі, що теж мають незначну дію. Ці наркотики, тютюн і коноплі, не є частиною життя шукача задоволень, якщо братися до справи серйозно. Вони можуть бути рекомендовані, але не завдяки своїй здатності доставляти приємнощі.

Про важкі наркотики нічого сказати не можу. Коли мені було 12, мені ввели морфін перед операцією на руці, і цей досвід я не забуду ніколи. Я полетів. Але це було до того, як мене відвели в операційну, і я не хотів би повторювати подіб­ні експерименти чи рекомендувати їх іншим. З іншого боку, розказав би я трохи більше, так правоохоронці постукали б до мене у двері та відвезли б мене на суворий допит у свої таємні місцини кудись у Лапландію. Я не хочу наражатися на такий ризик, отож мені про це геть нічого не відомо. Мені також нічого не відомо про коноплі, крім того, що я чував, коли був за кордоном. Якщо добре подумати, то про спиртне мені теж нічого не відомо, хоча його я раз, звичайно, пробував. Каву я більше пити не можу, бо від кофеїну в мене хапає серце. Сигарами пахкотіти приємно, але тільки тому, що інші подовгу на тебе задивляються. Рекомендую дієтичну колу-лайт. Пляшка в день уберігає від депресії. Також вона, звісно, заодно підтримує американський імперіалізм, що не є добре. Лишається хіба ремствувати.

Чому алкоголь, будучи джерелом насолоди, підлягає осуду? Відповідь єдина і проста. Спиртне є спиртне, і задача пияки лише в тім, аби запустити його в кровообіг. Створена Богом хімія тіла довершить почате. Лише сиди і насолоджуйся — і вливай в себе побільше. Що чистіший продукт і що менше додаткових дій пов’язано з його розпиванням, то краще. Не варто розпорошуватися на дурниці. Я не буду тут розводитися про похмілля, гроші чи проблеми з печінкою. Це тут ні до чого, краще повірити одразу. Йдеться про чисту насолоду і доведення її до піку силою спиртного. Єдина проблема в тому, що освоєння хімії тіла не зробиш сенсом життя. Згинання руки і подразнення центру насолоди хімічним способом — діяльність лімітована, хоч і вкрай приємна.

Оскільки управління суспільством відбувається винятково шляхом окозамилювання, популярним є звеличення початкових стадій алкоголізму. Захоплення спиртним — одне з найвеселіших відомих мені окозамилювань. Одним маленьким словом можна змусити жінок перехилити бокальчик і довести їх до легкого сп’яніння. Влаштувати дегустацію вин, де учасники куштують по маленькому шматочку чогось їстівного і перевіряють на смак вигідні за співвідношенням ціна-якість білі вина цінової категорії 6—7 євро. Обмінюються поглядами і пізнають нові смаки. Вдома дізнаються трохи більше, але не до чортиків. Маленька винна колекція цілком обов’язкова і підлягає зберіганню у винній шафі. Коли захоплення прогресує, купують акційне вино в магазинах Талліннського порту. Таким чином ми робимо черговий крок в Європу. Я мав би стати на стежку п’яниці, вихиливши півпляшки горілки, так би я взнав, що таке насолода. Не треба було б ходити кружним шляхом. Але вся західна культура побудована на розпиванні спиртних напоїв. Без спиртного нічого немає. Його нав’язують, де бачать. Без спиртного немає соціального життя. Спиртне дають у церкві під час причастя, яке, між іншим, досить-таки скудне. Наркотики погані, бо вони можуть витіснити спиртне