Читати книгу - "«І бачив я звірину...», Віктор Васильович Савченко"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Насіння його віри впало в добре підготовлений ґрунт. Адже похмурий орб, який повільно наближався і так само повільно віддалявся від зловісного 1881 року, наслідив у людських душах. Окультна наука вважає (знає), що похмурий сателіт має довершену організацію, властиву тільки йому, і керується суворо визначеними законами, природу яких можна легко розпізнати, спостерігаючи за жорстокими інстинктами тваринної природи в людях без моралі. Такі особи, власне, є окультними агентами «братерства духовного світу», яке відоме під іменем чорних магів.
Вони виступають вчителями і володарями похмурого орба на плані астральнім і — школи чорної магії — фізичному. Як правило, істот цих було зачато в час, коли місяць був уповні і вони мали великий вплив на людей, завдячуючи своїм надзвичайним властивостям. Втім, мало хто з них це усвідомлював.
Нострадамус писав: «Потому в Атилі зародиться велика імперія Антихриста, і зерси спустяться у великій і незліченній кількості».
Мабуть, не варто переконувати, що Атила — то держава, яка була розташована на землях царювання вождя гунів Атили, тобто наша територія.
Назва «Росія» з'явилася тільки після 1700 року. До того часу на мапах світу вона значилася як Московія, Московське царство, Московське князівство. Була Галицька та Київська Русь. Отож, Нострадамус територію майбутньої Російської імперії назвав Атилою, так само, як в одному зі своїх катренів Україну — Борисфеном — від назви найбільшої водної артерії народу.
Що ж до зерсів, то це сутності істот, які прийшли в матеріальний світ під знаком звірини — в часи, наближені до 1881 року, коли тінь від похмурого орба була найгустішою.
11. У Пророцтвах Нострадамуса знаходимо: «…так що прихід Святого Духа, який починається з 48 градуса, викличе велике переселення людей, котрі рятуватимуться від жахів Антихриста, що воює проти людини королівської крові…»
Спробуємо з'ясувати, про що йдеться. Незрозуміле, що таке «прихід Святого Духа», а от 48 градусів — це меридіан, і вище якого міститься Радянський Союз. Справді, вище 48 градуса почалося велике переселення людей, нащадки яких і тепер розкидані по всьому світові. Ну, а хто він — Антихрист, що воює проти людини королівської крові, сказано вище. Це він (за Нострадамусом) «стане великим Вікарієм Ісуса Христа, і проти його церкви і його царства». Значення слова «вікарій» — той, що заступає, заміщає. Отож, Нострадамус мав на увазі того, хто заступив собою Христа. Ним був Ленін.
Далі по тексту: «…і передуватиме тому затемнення Сонця, найтемніше і найнепроглядніше від часу сотворення світу і до смерті і страти Ісуса Христа аж до нашого (тобто, 1556 р.) часу, а в жовтні місяці стануться такі великі зміни, що подумають, начебто сила тяжіння землі втратила свою природну спрямованість і зануриться вона в постійний морок…»
Як відомо, 1881 року (нагадуємо: це рік закінчення «Капіталу» К. Маркса) Сонце перейшло із знаку Риб у знак Водолія і вступило в цикл, який у всіх відношеннях — за природою дії відрізняється від попереднього, що тривав 2160 років (це період, коли Сонце проходить через кожен знак свого небесного Зодіаку, або одна двадцята частина його повної орбіти, яка дорівнює 25 920 рокам).
Мало того, що в 1881 рік змінився цикл, він, тим паче, був роком найбільшої тіні орба на землі. Ось що таке «найтемніше, найнепроглядніше затемнення», яке, за словами Нострадамуса, передувало виникненню імперії Антихриста. Ось що таке число 666.
«…І за тим настануть надзвичайні переміни, зміни царювань, великі землетруси, розмноження нового Вавилону (слово «Вавилон» вживає також Іван Богослов), зловісний нащадок якого розростеться після першої жертви-покути, і це триватиме лише сімдесят три роки і сім місяців, а затим пустить паростки та, котра так довго була безплідною, починаючи з 50-го градуса, і яка поновить усю Християнську Церкву».
П'ятдесятий градус — меридіан, котрий за невеликими неточностями (лінії кордонів), опоясує з півдня сучасну Росію. Із сказаного в цитаті може викликати запитання тільки: «після першої жертви-покути». Такою жертвою нової релігії став Ленін, котрий перед смертю збожеволів і помер у тяжких муках і якого й досі не хоче прийняти земля.
Писання Нострадамуса про цей період мало чим відрізняються від
«Об'явлень Івана Богослова». Навіть слово «Вавилон» у них вживається у тому самому значенні. Різниця у більшій метафоричності письма автора «Об'явлень…» і в абсолютній часовій точності пророка з Франції.
12. В «Об'явленнях св.Івана Богослова» є такі рядки: «15 І говорить (Ангол) до мене: «Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики. 16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, — вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з'їздять її тіло, і огнем її спалять».
Чи не так сталося? Скільком республіканським «царям» допекла Москва-столиця, де концентрувалося все корисливе, закостеніле, жорстоке, догідливе і брутальне? Звірина-компартія побачила, що її релігія марксизм стала предметом використання. Вже не вчення «змія» зробилося головним, а жреці та ті, хто їх обслуговував. І все те гніздилося в Москві. Тому-то й зненавиділи «розпусницю» царі і звірина, і викрили («обнажили») діяння її, з'їли тіло її: Москва, як столиця «Вавилону», перестала існувати. А огнем її спалив Б. Єльцин. Згадаймо, як горів останній оплот «розпусниці» — споруда імперсько-більшовицького парламенту.
13. При осмисленні сказаного виникає кілька запитань:
1. Як могли люди, один із яких жив 4,5, а інший — 19 століть тому, з такою дивовижною точністю знати (не передбачити, а саме знати) про події нашої, не такої вже й далекої історії?
2. Чому свої писання вони побудували в завуальованій формі?
3. Чи піддається все, що пов'язане з числом звірини, осмисленню матеріаліста?
Щоб пояснити перше, слід припустити, що існує надчасовий вимір, де все, що було, є і буде, вже є, і що ці двоє мандрували над століттями (над часом). І що подорожували вони не тілесно, а, як пише св. Іван Богослов, у дусі, тобто самою сутністю, без «скафандра», яким є тіло. Або їм було дано Божою Силою
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги ««І бачив я звірину...», Віктор Васильович Савченко», після закриття браузера.