Читати книгу - "Позначена блискавицею"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Тобі лишилося три кроки. Тільки три кроки! Дитину відштовхнеш. Машина не встигне зупинитись.
“Чого ж ви хочете від мене?”
— Хочемо допомогти. Уповільнити твої кроки. Затримаєшся — і житимеш.
“Як — затримаєшся? Вже стільки часу минуло, машина давно проїхала…”
— Ти помилилась. Час минає там. А тут стоїть. Нічого не змінилося. Повір… вір… вір… — луна забриніла знову.
“Такого не буває… Мене збила машина, і я зараз марю…” — промайнуло в голові. Із полегшенням ухопилась за цю думку.
— Там не буває. Тут буває. Віриш — нам легко. Не віриш — важко.
“Гаразд, спробую повірити. Це не сон. Що далі?”
— Затримаємо тебе. Збережемо життя. “А він… хлопчик отой?”
— Миттєва смерть — легка.
“Та хоч би й так… — здивований погляд хлопченяти сплив перед нею. — Чому ж ви не врятуєте і його?”
— Можемо врятувати лише одного.
“Тоді… краще його. Він малий… Навіть не розуміє…”
— Нема сенсу.
“Та чому ж, чому, хай вам біс?”
— Мусиш жити, продовжити рід. Дужі, витривалі нащадки. Хлопчик — кволий. Рятувати недоцільно.
“Звідки ви знаєте… про нього?”
— Знаємо все. Вирішуй. Не можемо довго…
“Хто вас просив? Навіщо висмикнули мене, як рибину із води? Облиште мене, поверніть туди… Я все вирішила… іще коли побігла…” — І раптом почула свій голос: — Відпустіть мене!
Обриси довколишнього світу враз затремтіли, збрижились і стали чіткими, в’язка рідина відпустила її, знову долинули звичні звуки, тіло ожило й напружилось.
Щосили відштовхнувшись, кинулася вперед — крок… другий… третій…
Але трьох кроків не вистачило.
І під неймовірним кутом зігнулося в падінні її слухняне тіло, відкидаючи хлопця на узбіччя.
Нестерпно завищали гальма.
…Щокою вона відчула дивовижно м’яку, прохолодну траву й поволі розтулила повіки. Спершу їй здалося, що прокинулась після важкого сну, та рантом усе пригадала і рвучко сіла, спираючись на руки. Тривожно поглянула ліворуч, праворуч… Шосе було безлюдне, довкола стояла німотна тиша, косі сонячні промені запалювали іскри в сизій од вранішньої роси траві.
Розгубленими очима втупилася в безхмарне небо, наче там могла знайти відповідь. Невже це їй примарилось? Та ні, було все, було: скуйовджений хлопчина, прозора переливчаста стіна — і відчайдушний кидок під колеса вантажівки…
Вдихнула на повні груди повітря, що пахло вологою зеленню, і несподівано здригнулася. Чи їй те вчулося, чи справді десь іздалеку докотилося невиразне склисте відлуння:
— Живи… живи… живи…
ЗмістПОВІСТІ
Реанімація — XXI
Позначена блискавицею
ОПОВІДАННЯ
Краєвид на чорному тлі
Полонянка
Поклоніння змії
Хвала провидцям
Тільки три кроки
Оглавление Реанімація — XXI Позначена блискавицею Частина перша Лице грізного бога Частина друга Позначена блискавицею Частина третя Час ненависті
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Позначена блискавицею», після закриття браузера.