Читати книгу - "Міфи Давньої Греції"

АВТОЛІК — син Гермеса і смертної жінки Хіони, відомий шахрай і дурисвіт, дід хитромудрого Одіссея по матері.

АДМЕТ — володар міста Фер у Фессалії, Геракл урятував йому дружину Алкесту.

АДМЕТА — дочка мікенського царя Еврісфея, жриця богині Гери. На її вимогу Геракл дістав пояс цариці амазонок Іпполіти (один із Гераклових подвигів).

АДОНІС — вродливий юнак, якого покохала Афродіта. Смертельно поранений диким вепром, він помер, та після смерті щовесни розцвітає гарною квіткою. В цьому міфі відбилися уявлення давніх народів про вмирання і оживання природи.

АЇД (ПЛУТОН) — син Кроноса і Реї, рідний брат Зевса і Посейдона. Після розподілу світу між трьома братами Аїд одержав підземне царство, де перебувають душі померлих. У грецьких міфах Аїдом часто зветься саме царство мертвих (звідси російське а д — пекло, куди нібито потрапляють душі грішників).

АКРІСІЙ — володар Аргосу, батько Данаї, дід Персея.

АЛКЕСТА — дружина Адмета, володаря Фер. Погодилася замість чоловіка прийняти смерть, але її врятував Геракл.

АЛКІНОЙ — Посейдонів онук, мудрий володар феаків — міфічного племені мореходів, що нібито жило на казковому острові Схерії.

АЛКІОНЕЙ — найдужчий з-поміж гігантів, що брав участь у їхній боротьбі проти олімпійських богів. Алкіонея вбив Геракл.

АЛКМЕНА — дочка мікенського царя Електріона, дружина тірінфського володаря Амфітріона. Народила Зевсові сина — славетного героя Геракла.

АМАЗОНКИ — міфічне плем’я жінок-войовниць, які населяли північні береги Малої Азії та Меотіди (Азовського моря).

АМАЛФЕЯ — божественна коза, що її молоком німфи вигодували маленького Зевса.

АМІК — Посейдонів син, володар племені бебриків.

АМФІ'ОН — Зевсів син, що разом із своїм братом Зетом звів семибрамні Фіви. Чоловік Ніоби. Заподіяв собі смерть, коли побачив забитих синів.

АМФІТРІОН — тірінфський володар, внук Персея, чоловік Алкмени, Гераклової матері.

АНДРОМЕДА — дочка ефіопського царя Кефея, яку батьки віддали в жертву морському чудовиську. Одружилася зі своїм рятівником Персеєм. Після смерті з волі богів узята на небо (сузір’я Андромеди).

АНТЕЙ — син Посейдона і Геї, лівійський володар. Був непереможний, поки торкався матері-землі. Геракл переміг Антея, одірвавши його від землі. Образ Антея став символом людини, яка черпає свою силу в народі.

АПОЛЛОН (ФЕБ) — син Зевса і богині Лето, один з найважливіших богів грецької міфології. Спершу Аполлон був богом скотарства і землеробства, згодом — опікуном мистецтва і Муз, богом сонця і світла (звідси його друге ім’я — Феб, що означає «блискучий»). Давні греки зображували Аполлона прекрасним юнаком із луком або з кіфарою в руках.

АПСІ'РТ — син колхідського володаря Еета, загинув від руки своєї рідної сестри Медеї.

«АРГО» — корабель, на якому греки на чолі з Неоном їздили по золоте руно.

АРГОЛІДА (АРГОС) — північно-східна частина півострова Пелопонессу, один із центрів мікенської культури. Найбільші міста — Аргос, Мікени, Тірінф, Трезена.

АРГОНАВТИ — герої, що на кораблі «Арго» перші з греків здійснили далеку морську подорож через Чорне море до Кавказького узбережжя, до Колхіди, щоб привезти на батьківщину золоте руно.

АРГУС — велетень, що мав сто очей. Гера приставила Аргуса стерегти її суперницю Іо, обернену в телицю, але Гермес убив Аргуса. В образній мові Аргус — пильний, суворий вартівник.

АРЕЙ (рим. Марс) — син Зевса і Гери, грізний бог війни, символ войовничості.

АРІАДНА — дочка крітського володаря Міноса. Покохавши афінського героя Тесея, допомогла йому вбити Мінотавра і вийти з Лабіринту, давши йому клубок ниток. Тесей залишив Аріадну на острові Наксосі, де вона стала дружиною бога Діоніса.

АРКАДІЯ — гірська область на Пелопоннесі в Греції.

АРТЕМІДА (рим. ДІАНА) — дочка Зевса і Лето, Аполлонова сестра-близнючка, богиня мисливства, покровителька звірів. Її зображували дівчиною в короткому хітоні, з луком і стрілами.

АСКЛЕПІЙ (рим. ЕСКУЛАП) — Аполлонів син, бог лікування. Аполлон віддав його на виховання мудрому кентавру Хірону, від якого Асклепій навчився лікувати. Згодом він уславився як найкращий лікар, що вмів навіть оживляти мертвих. За це розгніваний Зевс убив Асклепія блискавкою. Давні греки зображували Асклепія з палицею, навколо якої обвилася змія.

АТА — Зевсова дочка, богиня ошуканства і засліплення, що веде до загибелі.

АТАЛАНТА — знаменита мисливиця з Аркадських гір, виросла серед звірів у лісі. Брала участь у Калідонському полюванні, де в неї закохався герой Мелеагр.

АТЛАНТ (АТЛАС) — титан, син Іапета, брат Прометея. Покараний за участь у боротьбі титанів проти богів, тримав на своїх плечах небесне склепіння. Стояв нібито десь на крайньому заході, звідси й назви — Атлантичний океан, Атлантида, Атлаські гори.

АТЛАНТИДА — за давніми переказами, великий острів, що зник під водою внаслідок землетрусу. На Атлантиді начебто існувала могутня держава з прекрасним суспільним ладом. В основі легенди про Атлантиду лежить якийсь реальний факт.

АТТІКА — область у східній частині центральної Греції зі столицею Афінами.

АФАМАНТ — син бога вітрів Еола, володар міста Орхомена, батько Фрікса і Гелли.

АФІНА ПАЛЛАДА (рим. МІНЕРВА) — одна з найголовніших богинь грецької міфології, улюблена дочка Зевса, народилася з його голови. Богиня мудрості, наук, мирної праці й переможної війни. У Троянській війні підтримувала ахейців, ображена тим, що троянець Паріс віддав яблуко, призначене «найпрекраснішій», не їй, а богині кохання Афродіті. Греки зображували Афіну Палладу у вигляді величної жінки у військовому вбранні, із щитом, списом і в шоломі.

АФІНИ — головне місто Аттіки (а тепер і всієї Греції). Афіни відіграли визначну роль в історії грецької і світової культури.

АФРОДІТА (КІПРІДА, рим. ВЕНЕРА) — богиня кохання і вроди, Зевсова дочка, народилася з морського шумовиння біля острова Кіпру, тому й звалася часто Кіпрідою. Мала багатьох смертних дітей, у тому числі троянця Енея, міфічного предка римлян. Образ Афродіти часто надихав античних митців. Праксітель та інші скульптори давнини зобразили Афродіту як ідеал жіночої вроди.

АХЕРОНТ — підземна річка скорботи, через яку човняр Харон перевозив душі померлих в Аїдове царство

АХІЛЛЕС (АХІЛЛ) — наймогутніший герой Троянської війни, син фессалійського царя Пелея і морської богині Фетіди.

БЕОТІЯ — край в Середній Греції з горою Геліконом і головним містом — семибрамними Фівами.

БОРЕЙ — холодний північний вітер, брат вітрів Зефіра, Евра і Нота, їхніми батьками були Астрей (зоряне небо) та Еос (богиня світанку). В уявленні давніх греків вітри були живими істотами.

БОСПОР — давня назва протоки Босфору. Буквально — «коров’ячий брід»: саме тут аргов’янка Іо, що її ревнива Гера обернула в телицю, перейшла на азіатський берег

БУСІРІС — єгипетський цар, що приносив богам у жертву всіх чужоземців. Його вбив Геракл.

ВАКХАНКИ — супутниці бога Вакха