Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1-6, Ян Фей"

.

Потім історія поверталася в потрібне русло.

—

Примітка

Що стосується професій і досвіду, то в «Бурштиновому мечі» герої можуть займатися будь-якою професією, як і в реальному світі. Сьогодні він може бути кухарем, завтра кравцем, воїном або навіть розвідником.

.

Але час людини обмежений. Його досвід у битвах, пригодах та виробництві завжди обмежений.

.

Якщо людина не може зосередитися на одній професії, кожен раз, коли він береться за іншу професію, він буде отримувати штраф за досвід через неуважність. Починаючи з першої професії, за винятком простолюдинів, вимоги до досвіду для кожної професії будуть збільшені вдвічі.

.

Крім того, якщо немає особливих пояснень, сеттинг світу і гри завжди однакові.

Дивно, я не бачу список нагород, а на стійці реєстрації він відображається не повністю. Я можу лише подякувати всім, хто мене підтримав, зробивши пожертву.

Я відчуваю, що моя колекція досить маленька. Читачі, будь ласка, допоможіть мені просувати більше. Дякую!

Далі – моє повсякденне життя. Будь ласка, підтримайте мене і нехай «Бурштиновий меч» продовжує підніматися в списку нових книг!

29

Розділ 29

Неосяжна земля спала в темряві, і не було чутно жодного звуку. Тиша, здавалося, була скорботою за душами, які померли на цій землі. Зірки висіли догори ногами, а падаючі зірки перетинали половину пурпурно-червоного неба, немов символізуючи імена, що засяяли в довгій річці історії.

Бреттон мовчки стояв на холодному нічному вітрі, і з його вуст виривався наказ один за одним. Охоронці скакали руїнами Зеленого села, винищуючи ворогів, що залишилися. Вся нежить повинна була бути очищена. Все.

.

Молодий капітан вважав, що це єдиний спосіб покращити своє самопочуття.

Він подивився на час, а в нього ще було півгодини.

Зетто здалеку подивився на цю сцену, струснув у руці скляну колбу і доторкнувся до юнака, що стояв поруч: Тебе, тебе звуть Ірен?

.

Ірен трохи здивувалася.

,

Мене звуть Зетто, хочеш трохи? Він підняв плоску колбу , ми з Райаном знайшли її у винному погребі. На жаль, я не знаю, чи зможу пити його після цієї війни

.

Він на мить зупинився.

,

Знаєте, колись мені наснився сон. Я хотів бути найкращим розвідником.

.

Але зараз я шкодую про це.

Ірен вважала, що ця людина дуже дивна, але її трохи цікавило, чому він про це шкодує. Людина не пошкодує без причини, чи не так?

Чому? — спитала вона.

—

Моєю найбільшою метою було виявити ворога, тому що виявлення ворога було моєю цінністю. Але зараз найбільше я хочу сховати селян. Принаймні їх не вб'ють. Але знаєте, я нічого не можу, я нічого не можу...

.

Це не ваша вина.

Я військовий. Зетто зробив ковток вина Коли я побачив цю дівчину, яка плаче, мені захотілося померти на полі бою, як Корфінто. Але я ще живий і не можу втекти.

Юнак мовчав, і чомусь підсвідомо думав про Брандо. У нього була ілюзія, що юнак, який вивів їх з біди, може вивести їх з тіні і цього разу.

Можливо, його передчуття справдилося, і всі труднощі будуть вирішені.

.

Сподіваюся.

.

— подумав він.

.

Брандо і Фрея сиділи разом.

?

Чесно кажучи, Брандо вважав, що не вміє втішати людей. Він відчував, що було б краще, якби тут був хтось інший, але той проклятий Бреттон насправді пішов з кислим обличчям. Ірен також трималася далеко і відмовлялася приїжджати. Гей, хіба це не ваш капітан?

На щастя, Фрея швидко приборкала свої емоції, але продовжувала дивитися в певному напрямку. Її зазвичай світлі очі тепер були сповнені самотності.

. —

Брандо визнав таке спустошення. Він бачив такий самий погляд на Валькірії — погляд, який лився тихим смутком, наче ніколи не зникне.

Однак він раптом відчув, що шкода. У порівнянні з нею, він віддавав перевагу невинній, м'якосердій і дещо наполегливій Фреї, яка могла злитися через дрібниці.

Але як він мав відкрити рота? Він довго вагався, але коли слова дійшли до його вуст, вони здавалися блідими і безсилими. Він підготував кілька рядків, але жодна з них не підійшла.

Саме тоді, коли в нього боліла голова, дівчина заговорила першою.

.

— вигукнула вона, пане Брандо.

?

Хм?

Скажіть, чому війна?

Ах, він дійсно не замислювався всерйоз над цим питанням. У грі великі гільдії вступали у війну через розподіл благ, репутації та навіть обличчя. Країни боротимуться за блага, суверенітет і територію. Полум'я війни в будь-який момент пошириться по всій землі.

У минулому він міг би відповісти, що це тому, що люди були істотами, які завжди керувалися своїми бажаннями. Вони прагнули завойовувати і грабувати, і тому завжди воювали один з одним.

,

Але після того, як він сьогодні пережив усе, особливо слабкий крик Фреї, він назавжди закарбувався в його серці і не міг бути стертий. Він раптом зрозумів, що ця відповідь сміховинна, адже ніхто не може перевершити власну расу. Люди були і слабкими, і сильними.

Війна відбудеться, і ми можемо лише прийняти її.

.

Ми народилися в дуже погану епоху, і ми не можемо вибрати свою епоху. Але ми можемо спробувати це змінити. — відповів Брандо. Сказавши це, він раптом відчув полегшення через власні слова. Можливо, ми нічого не можемо змінити, але, принаймні, ми боролися разом з багатьма іншими, щоб досягти цього, такі спогади вже досить цінні.

Він згадав дні, коли боровся за Еруїна в грі. Багато друзів, багато товаришів-однодумців, багато обітниць, хоча всі вони врешті-решт розійшлися, принаймні він мав незліченну кількість спогадів і жодного разу не пошкодував про свою втрату.

.

Це були спогади, які належали Еруану.

.

Він дуже довго не міг їх забути.

.

Дівчина замовкла.

.

Фрейя.

?

Хм?

.

Ви повинні їх дуже любити.

.

Так. Дівчинка відповіла: Після того, як батька не стало, тітонька Сил завжди піклувалася про мене, вони пишалися мною.

Але я така сама, я люблю їх понад усе.

.

Але мені дуже цікаво, чому небеса обрали саме тебе? — спитав Брандо.

?

Хм?

?

Фрея, якщо одного разу ти станеш захисником цієї землі, ти коли-небудь замислювалася про це?

.

Як це можливо, пане Брандо, ви потай смієтеся наді мною, дівчина трохи розсердилася, але голос її став м'якшим. Я хочу бути хорошим лідером, але моєї сили не так багато, так мало. Я хочу лише виконати свій обов'язок, я не можу цього зробити, якщо це занадто далеко.

Ні, ви не