струменіло червоне зимове сонце, воно, сердито прощаючись із землею, пронизувало своїм сяйвом застійне кімнатне повітря, і в той самий час на протилежному боці крізь вибагливі, зроблені в орієнтальному стилі прорізи вже чулася спершу квола, але дедалі гомінкіша мелодія, що її вигравали мільйони сопілочок ночі. Настав час для запитань і відповідей. Містер Фіцвайн спитав: а видобувати квадратний корінь він теж уміє? Містер О’Мельдон сказав, якщо вже він може підносити в куб, то в квадрат і поготів, і якщо вже він уміє видобувати корінь кубічний, то з квадратним і поготів упорається. Я питаю містера Луїта, сказав містер Фіцвайн. Тут ідеться не про те, щоби зводити в куб чи в квадрат, сказав Луїт. Як це так? сказав пан Фіцвайн. Луїт відповів: людина з багатою уявою здатна підносити і в куб і в квадрат подумки, числа ніби самі з’являються перед її внутрішнім зором. Тобто ви виступаєте за викорінення коренів? сказав містер Фіцвайн. Не всіх, сказав Луїт, а тільки кубічних. А як бути з квадратними? сказав містер Фіцвайн. Не чіпати їх, сказав Луїт. Як це так? сказав містер Фіцвайн. Людина з багатою уявою здатна видобувати квадратний корінь подумки, сказав Луїт, так само, як і з допомогою аркуша паперу і олівця. А корінь кубічний? сказав містер Фіцвайн. Луїт нічого не відповів, та й що йому було казати? А корінь четвертого ступеня? сказав містер О’Мельдон. То є, власне, квадратний корінь у квадраті, сказав Луїт. А корінь п’ятого ступеня? сказав містер Фіцвайн. Та хіба ж Господь наш воскрес на другий день? сказав Луїт. А корінь шостого ступеня? сказав містер Дебейкер. То є квадратний корінь у кубі або кубічний у квадраті, сказав Луїт. А корінь сьомого ступеня? сказав містер Макстерн. А ходити по воді яко по суху? сказав Луїт. А корінь восьмого ступеня? сказав містер О’Мельдон. Квадратний квадратного кореня у квадраті, сказав Луїт. Настав час для запитань і відповідей. Радість і туга, здрастуй і прощавай, удар і відсіч, програв і переміг, переміг і програв — усе змішалося у цій великій, до всього байдужій залі. А корінь дев’ятого ступеня? сказав містер Фіцвайн. То є кубічний корінь у кубі, сказав Луїт. А корінь десятого ступеня? сказав містер Дебейкер. Не може існувати без п’ятого ступеня, сказав Луїт. А корінь одинадцятого ступеня? сказав містер Макстерн. Якщо його у віскі встромити? сказав Луїт. А корінь дванадцятого ступеня? сказав містер О’Мельдон. То є корінь квадратний кубічного кореня у квадраті або корінь кубовий квадратний кореня у квадраті, або корінь квадратний квадратного кореня в кубі, сказав Луїт. А корінь тринадцятого ступеня? сказав містер Фіцвайн. Годі! зайшовся криком містер Магершон. Тобто? сказав містер Фіцвайн. Годі! сказав містер Магершон. Яке ви маєте право казати «годі»? сказав містер Фіцвайн. Джентльмени, джентльмени, сказав містер Макстерн. Містере Луїт, сказав містер О’Мельдон. Слухаю вас, сер, сказав Луїт. Ось переді мною сьогодні на аркуші було два стовпчики чисел, сказав містер О’Мельдон, в одному, там, де позначалися корені, стояли лише двозначні числа, в іншому, там, де був стовпчик з кубами, стояли лише шестизначні числа. Стовпчик з кубами! вигукнув містер Макстерн. Що таке? В чому там справа? сказав містер Фіцвайн. Яка краса, сказав містер Макстерн. А й справді, містере Луїт, як ви гадаєте? сказав містер О’Мельдон. Я до музики не вдатний, сказав Луїт. Я не це мав на увазі, сказав містер О’Мельдон. А що ви маєте на увазі? сказав містер Фіцвайн. Я маю на увазі, сказав містер О’Мельдон, з одного боку, те, що в одному із стовпчиків, тобто у стовпчику коренів, знаходимо лише двозначні числа, а з іншого, тобто у стовпчику кубів, знаходимо лише шестизначні числа. Я ж правду кажу, містере Луїт? Список — перед вами, сказав Луїт. А стовпчик із коренями також дуже симпатичний, як на мене, сказав містер Дебейкер. Так, але до стовпчика з кубами йому і не братися, сказав містер Макстерн. Ну, може, й не зовсім так, але й не те щоб зовсім не так, сказав містер Дебейкер. І тут він заспівав:
СТОВПЧИК КУБІВ ЗУСТРІВ СТОВП КОРЕНІВ
І ПИТАЄ, ЩО ТОЙ БУДЕ ПИТИ?
СТОВПЧИК КУБІВ ЗУСТРІВ СТОВП КОРЕНІВ
І ПИТАЄ, ЩО ТОЙ БУДЕ ПИТИ?
СТОВПЧИК КУБІВ ЗУСТРІВ СТОВП КОРЕНІВ
І ПИТАЄ. ЩО ТОЙ БУДЕ ПИТИ?
СКЛЯНКУ ДОБРОГО ЧОРНИЛА. КАЖЕ СТОВП КОРЕНІВ,
З ВІРНИМ СТОВПЧИКОМ РІДНИХ, БРАТЕРСЬКИХ КУБІВ
ЗАВЖДИ ЛАДЕН Я ПЕРЕХИЛИТИ.
Ха-ха-ха-ха, ха-ха, ха, гм, сказав містер Дебейкер. Чи будуть ще якісь питання, перш ніж я піду додому? сказав містер Фіцвайн. Я саме порушив дуже важливе питання, сказав містер О’Мельдон, але мене перебили. То хай він продовжить з того місця, де зупинився, сказав містер Магершон. Те важливе питання, яке я порушував, сказав містер О’Мельдон, коли мене перебили, полягало ось у чому: із двох стовпчиків чисел, які я бачив сьогодні, один, а саме… Він уже двічі про це казав, сказав містер Макстерн, продовжуйте не з того місця, де ви почали, а з того, де вас урвали. Чи ви хочете повторити помилку дарвінівської гусені? Дарвінівської кого? сказав містер Дебейкер. Дарвінівської гусені? сказав містер Магершон. А що там із ним сталося? сказав містер Макстерн. А сталося із ним те, сказав містер Магершон, що коли він лежав у гамаці, то на нього раптом… А ми хіба зібралися для того, щоб обговорювати гусінь? сказав містер О’Мельдон. Та заради Бога, викладіть нарешті своє питання, сказав містер Фіцвайн, і дайте мені спокійно піти додому до моєї жінки. І до дітей, додав він. Питання, яке я збирався викласти, сказав містер О’Мельдон, коли мене так брутально урвали, полягало ось у чому. Якщо у лівому стовпчику, тобто стовпчику коренів, замість двозначних чисел трапляються і три-, і чотиризначні, не кажучи вже про інші, тоді у правому стовпчику, тобто у стовпчику кубів, замість суто шестизначних чисел мусили бути й семи-, восьми-, дев’яти-, десяти-, одинадцяти- і навіть дванадцятизначні числа. Після цих слів запала мовчанка. Чи не так, містере Луїт? сказав містер О’Мельдон. Може бути, сказав Луїт. У такому разі чому, сказав містер О’Мельдон, перехнябився уперед і вдарив кулаком по столу, чому їх тут немає? Кого там немає? сказав містер Фіцвайн. Того, про кого я щойно казав, сказав містер О’Мельдон. Тобто? сказав містер Фіцвайн. Містер О’Мельдон відповів: з одного боку, у першому стовпчику… Тобто стовпчику коренів, сказав
