Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"

В том же року суша и горачость слонца великая была, от которой повисихали води и трави посхли, с которой сухоти робацтво 8 умножилось, и позедавши 9 капусти та боб, горохи, коноплі повиедали 10 и гречку, з ниви на ниву стадом ходили.

Того ж року юля 7 Новгородок Сіверскій увесь вігоріл.

Того ж року войска великіе его царского величества вийшли и стягалися под Путивлем у Білих Берегов, над которими старшим 134 был боярин Голіцин, под которого послушенством зоставал и князь Ромодановскій.

7 Усі інші оповідання за цей рік, за винятком розповіді про двох німецьких пророків, зустрічаються тільки в сп. Іскрицького та Судієнка.

8 У сп. Судієнка: «рубацтво».

9 Там же: «повіїдали».

10 Там же: цього слова немає.

6 Ці короткі повідомлення про двох німецьких пророків під 1683 р. вміщено також у сп. Судієнка, сп. Третякова, у вид. Бодянського. Очевидно, під цим роком оповідання про двох пророків мало бути вміщене і в сп. Козельського, бо тут залишено місце.

Велике оповідання про цих двох пророків написав Самійло Величко.

И там стоячи, ожидали на відомости, ежели турки міли бити под Кіевом 1, жеби противко оних тягнути. А войска козацкіе в домах зоставали, тилко полк Стародубовскій війшол ку Десні, а гетман з старшиною до боярина под Путивля 2 ходили, совітуючи собі о ділех военних. И в том року войска в Киев не ходили московскіе и козацкіе, бо жадних войск неприятелских не било. А як літо, так и осень сухая была, же болота повигорівали, и води в них не было.

Того ж літа Лохвиця, Золотоноша и инних міст немало вигоріло. А на Запорожю кошовій Іван Сірко, ватаг силній, помер.

Того ж року турки коммиссію, албо границю розездили, але не учинили слушного постановленя о границі, которую до сейму ляхи отложили, на чом спор стал. Тоей же осени турки, не чекаючи сейму лядского, учинили границю по Стрипу 3 ріку, але и за рікою Стріпою, которая граничит, місто Чортов и Терембовля и инніе под себе подвернули 4, и копци, слупи мідяніе поставили.

На концу того року на Рождество лядское, 15 декабра, на небі уночі комета великая явилась, тоест от захода слонца з малой звізди столп страшне великій, ясній, которій до полнеба досягал, а в той ясности през 5 три ночи тривал, а напотом на многіе ночи по заході слонца являлся, тилко не так юже світел стоял.

Тоей зими около Киева и под Остр татаре часто докучали и людей в полон брали.

Того ж року в Німцех якіесь пророки два явились, которіе до покути людей напоминали и о Римі, же мает запастися як Содома, и о инших річах 6.

1 У сп. Судієнка: «подійти міли под Кіев».

2 Там же: «Путивель».

3 Там же: «Стрипму».

4 Там же: «повернули».

5 Там же: «через».

О Воскресенії Христовом 7 посел его царского величества, прозиваемій Тяпкин, повернул от турецкого монарха 8, с которим и татарскій посел в килкадесять коней ишол до его царского величества, бо турецкій монарха злецил ханові кримскому зачинати згоду чинити 9 з его царским величеством.

7 У сп. Козельського і Третякова (вид, Бодянського): немає «о Воскресенії Христовом».

8 У сп. Козельського і в вид. Бодянського: «монархи».

9 Там же: немає «чинити».

О которой так трактовавши 135 з оним Тяпкиним у Криму и постановивши, якую дань мает давати его царское величество турчинові през руки ханскіе 146, и на том поприсягши в Криму, и до его царского величества поехали о потвержденія 1 тоей згоди 2.

Того ж року его царское величество монастир Свинскій под Брянском привернул до монастир а Печерского киевского, и черци киевскіе заехали; а прошлого року монастир Трубецкій 3 тому ж монастиреві Печерскому отдано, спровадивши оттоль чернцов московских.

Того ж року юня 21 гром запалив церков великую у Стародубі Рождества Пречистої Богородици и уся згоріла.

Того ж року августа 9, перед світом, земля тряслася с понеділка на вовторок.

1 У вид. Бодянського: «потверженіе», у сп. Козельського: «потверждене».

2 Дальші оповідання за цей рік — про Свинський і Трубецький монастирі, про пожежу в церкві м. Стародуба, про землетрус — зустрічаються лише в сп. Іскри цького та Судієнка.

3 Правильна назва монастиря «Трубчевський Чолнський».

Місяця мая 4 государ цар московскій и всея Россії Феодор 5 Алексіевич помер с жалем усего християнства в молодих літах, которій великую любов до нашого народу міл, бо и набоженства на Москві нашим напівом по церквах и по монастирах отправовати приказал, и одежу московскую отмінено, але понашому носити позволил. А на его місце обрано царем брата его молодшого Петра Алексіевича у молодих літех у девяти; наступил на панство 6 місяця мая 6 дня, которому бояре присягли, и стрелци московскіе не хотіли присягати задля того, же старшій брат зоставал у літ осминадцяти 7, царевич Іоан Алексіевич з першой жони, и того стрелци хотіли царем 8. Що видячи покревніе царици Наталії, матки цара Петра, почали старатися, жеби як уморити 9 старшого царевича Іоанна, и до того прийшло было, же почали били думати 10 брати царици Наталії рожонії, которих прозивано Наришкини. Що постерегли 11 молодая царица небожчика цара Феодора и царевни, на стрелцов крикнули, що стрелци, припавши, оборонили и тих Наришкиних, дядков царских, 136 побили, а инних давали на спитку — хто причиною был смерти небожчика цара Феодора.

4 У сп. Судієнка: «В місяці маї».

5 У вид. Бодянського: «Федор».