Читати книгу - "Гуляйполе"

це гарні дівчата й молодиці. Зрідка траплялися й чоловіки. Вербував їх Зіньковський, як правило, на основі ідеї анархізму, на добровільних засадах. Природжений розвідник, Лев Миколайович міг знайти для себе, вірніше, для повстанства, корисну людину в будь-якому колективі. Прибув він до "батька" з Маріуполя зовсім недавно, десь з тиждень тому, а вже встиг грунтовно обзавестися "сексотами"[31] в Гуляйполі, Пологах, Олександрівську, Катеринославі. Були його "очі й вуха" в оточенні самого Дзержинського. Здобув їх, ці "очі й вуха", хитрий і далекоглядний єврей ще на початку 1918 року, коли служив червоноармійцем в Юзівці і кілька разів відвідував Москву, а там — і самого "залізного" Фелікса.

А сьогодні Зіньковський зустрівся з кількома "сексотами" в Гуляйполі. Була одна й надто важлива зустріч за завданням Чубенка і самого "батька". Задов з цим агентом поводився аж надто коректно, з повагою і навіть з неприхованим підлабузництвом. Цікавий кінець цієї розмови:

АГЕНТ. Центр хоче знати, як ти зараз оцінюєш "батька"? Чи можна з ним йти на контакт?

ЗАДОВ. Можна й потрібно. Його руками добре загрібати жар. До речі, ось копія його відповіді Симону Петлюрі, яку одержав його посланець Левко Макуха.

АГЕНТ. Чи не час взагалі прибрати "батька"?

ЗАДОВ. Я категорично проти. Тоді ця ватага мужиків попаде в руки якогось бонапарта-самолюбця і — прощай, Росіє!

АГЕНТ. Я так і передам у центр.

Дивно, правда? Хто ж тут агент, а хто його хазяїн? Насправді це не так важливо. Головне — результат, який кожний з цих двох прагнув мати. І він, результат, був одержаний.

Глава сьома
Червона зима
(В. Сосюра)

На тому Світі. Коротка розмова у Пеклі:

ЛЕНІН(до Дзержинського). Феліксе Едмундовичу, ми зараз горимо яскравим полум'ям. Якщо Сатана покаже наступні картини про нашу опіку Махна, то буде розшифрована більшовицька агентура, яка діяла у найближчому оточенні "батька", та й Грушевський зробить висновок, що махновщина — то породження нашої, тобто, моєї, ленінської, діяльності взагалі. А це вже політика вищого ґатунку.

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ. Необхідно завадити Сатані розшифрувати нашу агентуру, що діяла в Махна.

ЛЕНІН. Твої пропозиції? (пауза).

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ. Примусити Сатану...

ЛЕНІН(перебиває Дзержинського). Дурниці! І ще раз дурниці! Диявола ніхто не зможе примусити щось робити наперекір його бажанням. Він завжди коїть те, що стукне в його безглузду голову. Навіть Бог не завжди спроможний нав'язати йому свою волю.

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ. А коли підкупити? Цей метод на Землі майже завжди давав нам позитивні результати.

ЛЕНІН(замислився, ходить взад-вперед, заклавши руки за спину). А тут, батенька, є раціональне зерно.

Входить Диявол. Дзержинський виходить.

ДИЯВОЛ(до Леніна). Ну то як, мій Вовчику, справи?

ЛЕНІН. Не ліпші, ніж у тебе, мій Світоче.

ДИЯВОЛ. Конкретніше.

ЛЕНІН. Знаю, що в Пеклі не вистачає казанів для моїх бойових товаришів по партії.

ДИЯВОЛ. Оце ж бачиш: вся твоя партія — цілковитий гріх.

ЛЕНІН(прикидається, що не чує цього зауваження). А ще знаю, що більшість казанів у Пеклі від надмірної температури потріскалися, а для цілих катма смоли, бо заводи в Україні і Росії, де її найбільше виробляється, сьогодні дихають на ладан — економічна криза усіх душить, як грудна жаба. А Бог інвестицій не підкидає, каже, щоб ти сам викручувався.

ДИЯВОЛ. Твій Дзержинський уже розпустив свої агентурні метастази і в Пеклі? (пильно дивиться на Леніна, а той — хитрувато, примружуючи очі, споглядає на Диявола). Не заперечуй, бо все знаю. Щоб цього навуходоносара я більше тут не бачив!

ЛЕНІН(доброзичливо). Я йому передам твою вказівку. Тільки не сердься, мій Світоче. Він ні в чому не винен. Така вже у нього робота — за всіма стежити і вчасно повідомляти нашій партії про небезпеку. Втім, коли у нас зайшла відверта розмова, то я скажу більше: мені навіть відомо, що твої чорти на Землі також у скруті — їм не вистачає фінансів на різні підкупи й провокації проти демократів.

ДИЯВОЛ. Твоя правда, Ульянов. На Землі глибока фінансова криза. Поки Господь вигріває свої старі кості у третій Галактиці, мої дияволенята перестаралися, вірніше, пропили й прогуляли усі кошти, виділені їм для чортової діяльності.

ЛЕНІН. Я можу твоїм хлопцям на Голубій планеті допомогти. Там усе ще кричать: "Хай живе ленінізм!" і вірять мені, моляться на мене, як на Бога... тю-тю, вибач, як на Диявола.

ДИЯВОЛ. Мені не слова потрібні, а долари і ще раз