Читати книгу - "Північний вітер"

RE:

Лео, Ви мені дуже подобаєтеся. Ви чудово захищаєте мене від північного вітру!

Тридцять секунд потому

AW:

Ви мені також дуже подобаєтеся, люба Еммі. Добраніч.

Двадцять п’ять секунд потому

RE:

Добраніч. Солодких Вам снів.

Наступного дня

Без теми

Добривечір, Еммі. Ви сьогодні чекали, що я першим напишу. Авжеж?

П’ять хвилин потому

RE:

Лео, я майже завжди чекаю, що Ви напишете першим, але майже завжди марно. Ось цього разу витерпіла. Як Вам ведеться?

Три хвилини потому

AW:

Дякую, у мене все гаразд. Щойно розмовляв з Мією, і ми вирішили Вам усе розповісти. Якщо Ви ще бажаєте знати, звісно.

Вісім хвилин потому

RE:

Про це я дізнаюся лише тоді, коли все знатиму. Адже Ви так анонсуєте розмову, що я вже сумніваюся, чи насправді бажаю про все довідатись. Якщо це буде історія кохання з вагітністю, подорожжю до Венеції та бучним весіллям, то краще пожалійте мене. Я вже сьогодні посварилася з клієнтом. До того ж у мене починається місячне.

Чотири хвилини потому

AW:

Ні, це аж ніяк не історія кохання. І ніколи нею не була. Мене відверто дивує, що Ви в цьому сумнівалися. До того Ви були впевнені в успіху Вашого задуму. Авжеж, «Ваш задум» — саме в цьому проблема. То що, розповідати все докладно?

Шість хвилин потому

RE:

Лео, це не чесно! Ні в чому я не була впевнена. І взагалі, не було ніякого «задуму». Я наперед взагалі не міркувала, що може статися, коли Ви познайомитеся з моєю подругою. Мені було просто вкрай цікаво, що скаже вона і що скажете Ви. Лише коли Ви сказали (точніше НЕ сказали!), я відчула, наскільки мені не подобається те, що Ви сказали (точніше НЕ сказали!), — Ви та Мія.

Можете спокійно розповідати далі, тепер вже байдуже. Найважливіше Ви вже написали (це не історія кохання). Гірше не буде.

Півтори години потому

AW:

З Мією ми вперше зустрілися в неділю в кафе і, звісно ж, одразу збагнули, чому ми зустрілися — не через нас, а через Вас. Ми не мали жодного шансу зблизитися, закохатися одне в одного. Ми були протилежністю призначених одне одному людей. Ми від початку почувалися Вашими маріонетками, шаховими фігурами, якими Ви, люба Еммі, охоче маніпулювали. Тільки ми не розуміли сенсу «гри». Ми й до сьогодні його не розуміємо. Знаєте, Еммі, Ваша подруга Вас дуже поважає, вона захоплюється Вами і навіть заздрить Вам. Це мало ще збільшити мій інтерес до Вас? Якщо так, то навіщо? Я мав дізнатися, наскільки досконалою є ідилія Вашого родинного життя? Навіщо? Яким чином це стосувалося нашого з Вами листування? Це заважає дути у Ваше вікно північному вітру, який не дає заснути?