read-books.club » Сучасна проза » Розмальована вуаль 📚 - Українською

Читати книгу - "Розмальована вуаль"

296
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Розмальована вуаль" автора Сомерсет Вільям Моем. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 56 57
Перейти на сторінку:
вона була безстрашна й чесна. Я хочу, щоб вона виросла людиною, незалежною від інших, особистістю, що поважає себе. Щоб вона сприймала життя як вільна людина і прожила його краще, ніж я.

– Люба моя, ти говориш так, наче тобі п’ятдесят. У тебе ще все життя попереду. Не занепадай духом.

Кітті похитала головою й повільно всміхнулася.

– Я не занепадаю духом. Я сповнена надії й сміливості.

З минулим покінчено; хто старе поминає, той щастя не має. Чи це аж так безсердечно? Вона всім серцем сподівалася, що навчилася співчуття й милосердя. Вона не знала, що готує для неї майбутнє, але відчувала в собі силу прийняти прийдешність легко й життєрадісно. Аж тут, раптом, невідь-чому, з глибин її серця виринули спогади про її мандрівку з Волтером в охоплене моровицею місто, де він зустрів свою смерть: якогось ранку вони вирушили в дорогу на паланкінах ще затемна, а коли почало світати, вона побачила не так очима, як серцем таку неймовірну красу, що на якийсь час стих її душевний біль. Ця краса робила людські негаразди такими дрібними. Сонце зійшло, висушило туман, серед рисових полів, через річечку й далі пагорбами звивалася їхня стежка. Може, недаремні були всі її помилки та нерозумні вчинки, й нещастя, яке пережила, якщо тепер вона зможе піти тією дорогою, що простирається попереду, наче в тумані, але не тією, що, за словами дивака Воддінгтона, нікуди не веде, а тією, якою так смиренно йдуть любі її серцю монахині з монастиря, – дорогою, що веде до душевного спокою.

Примечания

1

Безодня, провалля. (Тут і далі прим. пер., якщо не зазначено інше.)

2

Сонет Персі Шеллі. Переклад Дмитра Щербини.

3

Покоївка в Східній Азії.

4

Район у Центральному Лондоні.

5

188 см.

6

Примовка з XVIII століття, яка походить зі старого народного повір’я про те, що раптове відчуття холоду з’являлося у людини, якщо хтось ішов там, де колись буде її могила.

7

Гра в карти.

8

Можливо, мається на увазі Вудро Вілсон, 28-й президент США, який у зверненні до народу 10 травня 1915 року сказав про нейтралітет країни у Першій світовій війні: «Існують люди, яким гордість не дає махати кулаками».

9

Носії.

10

Пісня над піснями 8:7. Переклад І. Огієнка.

11

Мається на увазі персонаж із «Аліси в Країні Див».

12

Євангеліє від Івана 1:46. Переклад І. Огієнка.

13

Китайський човен.

14

Це дружина нашого лікаря? (фр.)

15

Мосьє нічого не їсть (фр.).

16

Лікарня для хворих монахів

17

Бідолаха (фр.).

18

Зупинки Христа на хресному шляху.

19

Моя сестро (фр.).

20

Приємно мати віру в серці (фр.).

21

Родичка (фр.).

22

Шато, маєтки (фр.).

23

До того ж (фр.).

24

Її сім’я дуже видатна (фр.).

25

Наша добра мати (фр.).

26

У ХІХ столітті в Китаї побутувала поширена практика позбуватися немовлят жіночої статі. Їх переважно топили, душили або морили голодом. Одним із методів було покласти дитину в кошик і залишити його на дереві. Буддистські монахи ставили спеціальні «дитячі башти», де люди залишали немовлят. Усі, хто проходив повз і чув дитячий плач, просто ігнорували його. В середньому немовлята витримували два дні. 1844 року місіонер Девід Абіль повідомив, що від третини до половини всіх новонароджених жіночої статі вбивали при народженні або незадовго по тому.

27

Подумати тільки (фр.).

28

Новенна, дев’ятина (фр.) – традиційна католицька молитовна практика, що полягає в читанні певних молитов дев’ять днів поспіль.

29

Яка ви красуня, дитя моє (фр.).

30

Буддійський храм.

31

Що вона каже? (фр.)

32

Яка радість для лікаря (фр.).

33

Євангеліє від Луки 1:28, переклад І. Огієнка.

34

Звісно (фр.).

35

Тітонько (фр.).

36

Останній рядок вірша Олівера Голдсміта, в якому йдеться про чоловіка, що його вкусив скажений пес. Люди пророчили смерть чоловікові, але натомість помер сам пес.

37

Гаразд, мадам, я вас залишу (фр.).

38

Легке переносне крісло, де можна сидіти напівлежачи.

1 ... 56 57
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Розмальована вуаль», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Розмальована вуаль"