Читати книгу - "Кохати зірку, Лана Деніз"

   Пройшло декілька тижнів. За цей час Арман з Селін майже не бачилися. Світ навколо продовжував свій невпинний танець з часом, і вони теж намагалися жити своїм теперішнім життям.

   Але кохання, яке виникло між ними на зйомках, було схожим на магічну надприродну силу, яка пов’язала їх назавжди. У радісні дні вони згадували своє кохання як світлий спогад з минулого, а  в темні дні це кохання освітлювало їхні душі і давало живильну силу жити далі, давало надію і віру в завтрашній день.

   Їхні серця, незважаючи на всі перешкоди, продовжували пам’ятати  про своїх коханих, і хоч вони далі йшли різними шляхами, та залишалися переплетеними  невидимими нитками долі.

   Таким чином Арман і Селін жили дуальністю, між реальністю, яку вони публічно прийняли і правдою, яка назавжди залишилася в «Поза хмарами», і яка не була забута, а лише прихована під перебігом  подій реального життя.

   Після прощальної вечірки преса бурхливо обговорювала заяву Армана про його весілля з Ніколь і вишукану обручку з діамантом на її витонченому пальчику. Та конкретної дати цієї урочистої події ще не було оголошено, Арман з останніх сил зволікав з весіллям, а Ніколь його нерішучість дуже дратувала. Але вона не наважувалася занадто тиснути на нього, боячись, що він знову відмовиться від весілля.

-Коханий,- Ніколь ніжно доторкнулася до його руки і пригорнулася до нього,- може сходимо сьогодні ввечері в гості до твоїх батьків чи в ресторані повечеряємо вдвох?

-Вибач, але сьогодні я не можу,- зітхнув Арман, поцілувавши наречену в скроню,- у мене ввечері ще купа справ…

-Останнім часом на мене у тебе взагалі часу немає…Таке враження, що ти навмисно уникаєш мене,- з докором промовила Ніколь, ображено поглянувши на нього.

-Люба, ти все перебільшуєш! У мене, дійсно сьогодні є справи, але завтра ми проведемо вечір разом, я обіцяю!- Арман ніжно її обійняв і взяв ключі від авто,- я скоро приїду!

   Він cів в авто і поїхав до будинку, де жила Селін з чоловіком. Коли його душу огортала нестерпна туга за коханою, він завжди їхав туди. Залишивши автомобіль на безпечній відстані від будинку,  пройшов через тротуар і зупинився під розлогим деревом, яке росло біля обійстя навпроти.

   В будинку Форів в одній із кімнат на другому поверсі горіло світло. Уважно придивившись, Арман побачив Селін, яка сиділа біля відчиненого вікна за мольбертом і малювала.

   Декілька хвилин він милувався коханою, а потім дістав телефон і написав повідомлення: « Я хочу тебе побачити…Поглянь у вікно…»

   Прочитавши його повідомлення, Селін визирнула у вікно і побачила його. Вона злякано озирнулася і, впевнившись, що Лео  в ванній кімнаті приймає душ, набрала знайомий номер.

-Армане, ти що, здурів? Що ти тут робиш?- схвильовано прошепотіла вона, виглядаючи у вікно.

-Так, здурів…Я хотів побачити тебе, перш ніж заснути…

-Але це небезпечно!  Тебе може побачити Лео!

-Я так скучив за тобою! Мені потрібно лише декілька хвилин для щастя, лише побачити тебе…

-Я теж скучила, але  їдь звідси, будь ласка! Якщо кохаєш – їдь!  Не  гніви Леонардо!

-Добре, кохана, не хвилюйся, я вже їду. Добраніч!

-Добраніч,- прошепотіла Селін,  поспішно зачинила вікно і сховалася за шторами.

   Арман декілька хвилин ще постояв, дивлячись на будинок, який ховав в своїх стінах Селін, а потім повільно пішов до свого авто. Але поїхав він не додому, а на набережну, довго стояв там, дивлячись на темні хвилі, які хлюпалися біля його ніг і думав про Селін.

   Його роздуми перервав дзвінок від Емілії.

-Армане, привіт!- схвильовано промовила вона.- Ти ще не спиш?

-Ні, а що сталося?- здивовано запитав Арман у неї.

- Я хочу повідомити тобі радісну новину!

-Яку?

-Американська телевізійна академія оголосила  номінантів на цьогорічну премію «Еммі», визначивши список найкращих серіалів року, і в номінації «краща іноземна теленовела» серед претендентів на нагороду- наш серіал!

-Справді? Вітаю! Це, дійсно, гарна новина,- зрадів Арман.

-Так, «Еммі» просто так не дають! Це справжнє визнання і успіх! Ти розумієш, що це означає?

-І що це означає?- обережно поцікавився  він.

-Це означає, що ми летимо в Лос-Анджелес на церемонію нагородження!- схвильовано вигукнула Емілія.

-Хто летить?

-Наша команда -я, ти, Селін, продюсер  і сценаристки. Ми повинні там бути всі, і це не обговорюється!

-Я згоден з тобою, але не думаю, що Селін відпустить чоловік,- зітхнув Арман.- Ти ж знаєш Леонардо, він здуріє від ревнощів, коли дізнається, що з нею буду летіти я.

-Відпустить! Алан поговорить з ним і все владнає! За це не переймайся, а  збирайся в дорогу, любий! Місто Янголів чекає на нас!