read-books.club » Публіцистика » Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 pp. Спомини 📚 - Українською

Читати книгу - "Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 pp. Спомини"

258
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 pp. Спомини" автора Юрій Осипович Тютюнник. Жанр книги: Публіцистика / Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 55 56 57 ... 59
Перейти на сторінку:
результати, только усілів хаос в стране.

6. Ліквідація профессіональнаго украінскаго партізанства является не только прєдварітєльним условієм созданія боєспособності украінскіх частей, но і вопросом жизні і смерті для Советской Украіни вообще. Действующім на украінской терріторіі воінскім частям строжайше воспрєщено прінімать в свой состав как партізанскіє отряди, так і отдєльних «добровольцев». Партізани должни немедленно отправляться в тил, подвергаться внутрєннєй чісткє, лучшие елементи должни включаться в запасниє часті, бандітскіє елємєнти — предаваться трібуналу. Нарушеніє етого пріказа, отданного Реввоєнсовєтом Рєспублікі, должно будєт визвать самиє суровиє мєри в отношєніі тєх командіров і коміссаров, коториє позволят своім частям разбухать за счєт прітока партізанов і добровольцев.

7. В області, занятой частямі Красной Арміі, не должно оставаться ні одной нєрєгулярной часті. Всє партізанскіє отряди должии бить нємєдлєнно разоружени і расформіровани, сопротівля-юшиєся должни бить істрєблєни.

Ету работу нєобходімо дополніть широкой агітацієй в крестьнскіх масах, виясняя ім на собствєнном опитє всю пагубность профєссіональнаго партізанства і бандітізма і устраняя тєм почву контррєволюціонной агітації относітельно того, будто борьба с етім діктуєтея какімі би то ні било другімі соображеніямі, кроме заботи о спасенії і упроченіі нєзавісімой Украіни.

8. Самой неотложной воєнной задачєй в освобождьонной Украінє являєтся разоруженіє кулацкіх і вообше бандітскіх елємєнтов дєрєвні і города. Огромноє колічєство оружія прі попитках разних рєжимов наспех создать Украінскую Армію пронікало в нассєлєніє і нєізбєжно сосрсдотачівалось в руках болєє зижиточних уверенних в сєбє кулацкіх вєрхов дєрєвні.

Обнаглєвшеє вслєдствіє неустойчівості всех режимов на Украіне, прівикшеє обращатся с оружієм украінскоє кулачєство являетея елємєнтом соціальнаго распада, хаоса, разрушенія украінской государствєнності нєзавісімо от того, виступаєт лі оно под іменем петлюровцев, махновцев ілі под другімі іменамі.

Поголовное разоруженіє наеєленія являетея в настоятоящіх условіях єдінствєнним средством положить конєц вооруженію кулацкіх банд. Дєлу разоруженія должно бить посвяшено ісключітєльноє вніманіє как действуюшіх армій, так і тилових воєнних організацій. Армєйскім Рєввоєнсовєтам надлежит вилєлть для етой целі значітєльниє надьожниє, дисциплінірованниє часті, і поставів во главе іх іспитанних командіров і коміссаров, украінцев ілі хорошо знакомих с украінскімі условіямі.

На окружниє, губернскіє і уєздниє коміссаріати возлагаєтся задача достігнуть полнаго разоруженія насєленія в предєлах подчіньонной ім в воєнном отношеніі терріторіі, сосрєлоточів на етом всьо свойо вніманіє і все своі сіли.

Работа должна вєстісь нє наспєх, а по строго продуманному плану, закончєнним охватом отдєльних сєкторов, с прімєнієм облав, видачі премій за указаніє скритаго оружія і беспощадних расправ со всємі укриватєлямі.

9. На очищенной от бандітізма почвє можно будет нємєдлєнно пріступіть к планомєрной закладкє фундамента украінской рабоче- крєстьянской Красной Арміі в пєрвий період в відє несколькіх образцових полков с соответствєнним чіслом спєціальних частей. Кадри етіх полков должни бить подобрани із наіболєє іспитанних, дісціплінірованних і твйордих елємєнтов, прічом строяшієся часті должни бить с самаго начала обєспєчєни прочним ядром в відє многочіслєнной хорошо спаянной коммуністічєской ячєйкі. Как условія существованія, так і срок обучєнія етіх частей должни бить такови, чтоби вполнє обєспєчіть іх строєвую і політічєскую подготовку.

Чтоби ускоріть работу по формірованію образцових украінскіх полков, Рєввоєнсовєтом Рєспублікі отдан пріказ ГУВУЗУ[31] в созданіі на лучших совєтскіх курсах команднаго состава чісто украінскіх частей (отдєлєній, взводов) із зарекомендовавших сєбя лучшим способом красноармєйцев- украінцев.

Пройди более длітєльний курс і получів более тшательную подготовку, означенниє елємєнти в качєствє красних командіров ввольюся в образцовиє украінскіє полкі.

10. Прі планомєрном єдінообразном проведенії всех указанних више мєропріятій можно пітать полную увєрєнность в том, что Украіна будєт очищена от бандітізма і хаоса і видвінєт із среди трудящіхся мас

Пєрвокласниє полкі, коториє займут достойноє мєсто в рядах Фєдєратівной рабочє-крєстьянской Красной Арміі. Нєпрємєнним условієм осуществлєнія етой целі являється видержка, настойчівость і беспощадноє отвєрженіє всякіх компромісов і сдєлок с партізанамі і партізанщіной. Всякіє попиткі какой-лібо політічєской группи на Украінє опєрється на на повстанчєскіє отряди как таковиє ілі положить іх в основу формірованія особой арміі должни клєймітся как воєнноє врєдітельство і ізмєна дєлу Соціалістіческой Украінской Республікє. Віновних в такіх попитках должни прєдаваться трибуналу для осуждєнія по законам воєнного врємєні, нєзавісімо от іх прєждніх заслуг. Всьо честноє і сознательноє трудовоє насєлєніє Украіни єдінодушно поддєржит твєрдую і рєшительную воєнную власть, которая нє остановітся перед самимі бєспощаднимі мєрамі в отношеніі баандітізма для обєспєчєнія революціоннаго порядка і возможності хозяйствєнного і культурного развітія Украінской Соціалістічєской Совєтской Рєспублікі.

Прєдсєдатель Рєволюціоннаго воєнного Совєта Рєспублікі Троцкій.

Подліннік подпісал Губєрнскій воєнний комісар Шіганов. С подлінніком вєрно: За начальніка канцеляріі Навротскій».

Це вже шось щиріше від звичайних декларацій. Тут ясно зазначена мета сформувати полки яничарів, вибравши для того найвірніші елементи, які б силою зброї підтримали політику «тєснєйшаго союза».

І все ж таки цей документ мусив бути відомим нашим боротьбистам, бо вони були «урядовою партією» і працювали по різних комісаріатах. Тому так часто Троцький згадує про Українську Республіку і навіть нібито всі зарядження робить на добро українцям. У той час Тропький ше рахувався з лівими українськими партіями, наскільки вважав можливим використати їх для своїх цілей.

Боротьбисти, навпаки, вважали можливим використати Троцького, ставши на чолі отих «образцових украінскіх полков», що заповідались директивою. Вони надіялися опертися на організовані Троцьким полки для того, шоб розірвати «тєсний союз». Одночасно боротьбисти хотіли опертися на повстанчі організації. Підбитий до виступу проти росіян принциповий прихильник радянської влади повстанець Звенигородшини Туз був розстріляний в трибуналі Двадцятої совєтської армії у Вінниці.

Надії підвели і Бронштейна-Троцького, і тих, що надіялися «обдурить москаля».

До честі української нації виявилось, що навербувати серед українських робітників і селян цілі полки яничарів є річчю виключеною навіть для такого геніального провокатора, як Троцький. Не знайшлося багато серед українців осіб, достойнихз заняти посади командирів та комісарів частин Російської Армії, тому «червоний Главковерх» використав своїх родичів жидів, котрі виконували ретельно завдання свого шефа; їх служба російському імперіалізмові полегшена тим, що вони належали до «ліц, блізко знакомих с украінскімі условіямі», вигодуваних українським хлібом. Вони виступили в ролі «бєспощадних» катів усього, що не подобалось Москві.

Навіть най лівіші українські елементи, як члени Української комуністичної партії, були небезпечними для військової політики росіян на Україні, бо вони серйозно хотіли організувати Українську Армію, а не нищити її так, як мусили нищити і нищили агенти Бронштейна-Троцького на Україні.

Незважаючи на свою «планомєрность» і, мабуть, уже занадто велику «твьордость», виявлену росіянами і їхніми підпомагачами, все-таки не вдалося викорінити таку небезпечну річ, як «язва професіонального партизанства», бо ту «язву» для російського панування підтримувало «всьо честноє і сознатєльноє» трудове українське населення.

Практична політика росіян ніколи не ставила собі завдання будувати Українську Армію. Та й не могла вона того робити,

1 ... 55 56 57 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 pp. Спомини», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 pp. Спомини"