read-books.club » Сучасна проза » Тамдевін. Вовчі історії замку Гербуртів (збірка) 📚 - Українською

Читати книгу - "Тамдевін. Вовчі історії замку Гербуртів (збірка)"

109
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Тамдевін. Вовчі історії замку Гербуртів (збірка)" автора Галина Костянтинівна Вдовіченко. Жанр книги: Сучасна проза / Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 55 56
Перейти на сторінку:
буває… Комп’ютерна графіка! Від однієї стіни до іншої постав невидимий мур, перегородив собою колишній овал замку. На одній половині ані шелесть, а на іншій трави гуляють, кущі вихитуються. Влад згадав про сокиру, сокира йому, бач, знадобилася серед ночі – кинувся до згаслої ватри, й одразу куртку йому напнуло вітрилом за спиною, волосся стало дибки. А до хлопців повернувсь – щойно лиш перетнув невидимий рубіж, – як волосся завмерло розкуйовджене. Їжак їжаком.

Уранці, рушивши до нас, вони озирнулися – й побачили дивну картину: вітер господарював на верхівці гори. Там гуло й хитало деревами, а нижче панував цілковитий спокій. Від підніжжя гори плавно піднісся над замком Гербуртів чи то орел, чи то яструб і кружляв у високому небі. У цілковитій відповідності до давньої легенди про те, що всі чоловіки з роду Гербуртів, помираючи, перетворювалися на цих гордих та хижих птахів й селилися у скелях довкола замку…

– Ага, ось твоя куртка, – Андрій витяг з наплічника й подав мою руду вітрівку.

Я витріщилась на нього.

– Хлопець вранці приходив, у сірій сорочці, – просив повернути.

Кость з Лесею не здивувалися, а мені мову відібрало. Вони могли не знати, але ж я знала, що хлопець у моїй куртці мені наснився, я не давала йому жодної одежини – вони обидва відмовились, сказали, що їм не холодно. Він наснився мені в підземеллі в моїй вітрівці. Але де реальність, а де сон чи вигадка, іноді важко зрозуміти. Хоча холод підземелля і доторк металу були такі невимовно реальні… Мої пальці їх пам’ятали.

У ті неймовірні добромильські дні і згодом я не раз поверталася думками до підземного ходу, до вовчого виття та рудої вітрівки, яку я віддала уві сні, а вона до мене повернулась наяву. До того захисного муру, що постає в повітрі, з’єднуючи залишки замкових стін. Хто всередині – у безпеці, а хто назовні – пильнуйся сам. Згадувала погляд хлопчика в сірій сорочці і чийсь голос, биття чийогось серця. Думала про те, що хтось замикає на ніч замкові мури, видимі й невидимі.

2014–2015 рр.

1 ... 55 56
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тамдевін. Вовчі історії замку Гербуртів (збірка)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тамдевін. Вовчі історії замку Гербуртів (збірка)"