Читати книгу - "Час смертохристів. Міражі 2077"

Гайдук сів скраю столу, недалеко від виходу, щоб при першій же можливості втекти: згадав Божену, як вона притулялася, тремтячи, до нього вночі.

— Ігоре Петровичу, хочу з вами познайомитись.

Перед ним стояла, привітно всміхаючись, Індіра Голембієвська. Він виструнчився, вона подала йому руку, яку він поцілував.

— Вітаю з новим званням і бажаю успіху в Афінах. Від вас багато що залежить, — сказала Індіра, не відпускаючи його руку.

Зблизька вона здавалася набагато молодшою, ніж на телеекранах, незважаючи на повноту. Чорне довге плаття зі сміливо відкритим декольте. Штамп бульварних газет — «Найбільші і найпривабливіші груди України» — відповідав тому образу, що його старанно створювала Індіра та її іміджмейкери: українська мати чотирьох дітей, годувальниця, сексуально приваблива продовжувачка українського роду, щедро наділена фізичними та інтелектуальними принадами, ніжна і водночас смілива, мужня наддніпрянська берегиня.

Індіра народилася в East-Київ, у лівобережному районі бідних бараків, де жили вихідці з Азії, вбогих магазинчиків, брудних ринків — там, де панували в'єтнамські, таїландські, китайські і корейські вуличні банди. Її мати — біженка з Пенджабу, яка тяжко працювала посудомийкою в китайському ресторанчику, батько — бідний українець-кріпак з Броварів, який влаштувався в Дарницьку майстерню ремонту комп'ютерів; завдяки електронним талантам Богдана Голембієвського, майстерня почала процвітати і розширила свою діяльність на правий берег — West-Київ. Отримавши постійну перепустку на правий берег, Голембієвський влаштував смагляву красуню Інді до шахово-кібернетичної школи «Білий слон», яку вона блискуче закінчила з золотою медаллю. На навчання Індіри йшли всі заощадження батьків.

Політичну діяльність юна Інді почала з найбільш злиденних районів Києва — East, організувавши для жінок з Індії, Пакистану і Бангладеш каси взаємодопомоги, які видавали працьовитим домогосподаркам мікрокредити на розвиток невеличких майстерень, їдалень, кооперативів. Невдовзі молоду лідерку кольорового простолюду, яка начиталася творів Ганді, обрали до регіональної ради «Київ-East», де вона уславилася полум'яними промовами на захист іммігрантів, яким врешті-решт почали надавати українське громадянство. Індіру обрали до Сейму.

Все інше було справою вогненної енергії та фантазії Індіри і злагодженої роботи її політтехнологів. Мільйони людей почали на мітингах скандувати її ім'я: Ін-ді! Ін-ді!

— Прощавайте, генерале, і давайте якось зустрінемося, — нарешті Індіра забрала свою теплу руку й, поправивши довге темне волосся, попрямувала до виходу в супроводі двох кремезних охоронців. На її чолі, там, де брови сходилися біля перенісся, кармінова кругла цятка «бінді» означала приналежність Голембієвської до індуїзму.

Фреска, під якою сидів, пригублюючи горілку, Гайдук, зображала княгиню Ольгу, яка помстилася за вбитого древлянами чоловіка: отримавши подарунок з ненависного міста — по одному голубу з оселі, вона наказала прив'язати віхтики соломи до голубів, підпалити й відпустити голубів на волю. На фресці були намальовані палаючі птахи, що поверталися додому, підпалюючи рідні хати, й постать Ольги — у темних шатах. І вогненні відсвіти на її обличчі.

Княгиня Ольга з фрески чимось нагадала Індіру Голембієвську. Індіра — голуб миру. Прізвище в неї голубине.

52.

Гайдук повернувся додому пізно вночі, близько 2.00. Божена спала. Перевдягнувшись, Гайдук пішов на кухню, запалив світло, дістав з шафи віскі «Chivas-Regal», а з холодильника— кам’янець-подільську, закопчену до чорноти домашню ковбасу, привезену Невінчаним. Поклав на тарілку цибулину, огірок і помідор, покраяв хліб. Почувався голодним, самотнім і спустошеним (тут кращим було б англійське слово frustrated). Налив півсклянки віскі і виголосивши подумки тост «Будьмо, пане двозірковий fucken генерал-поручник», вихилив гірку рідину, від чого одразу стало легше на душі: виник стробоскопічний ефект, коли все, що оточує людину, перевертається догори ногами, стрімко відходить назад, втрачає свою владу і зменшується в розмірах. Недолуге засідання РНБ, пародія на справжнє державно-відповідальне обговорення пекучих проблем, небажання зграї зрадників поки що перечити гетьману, несподівана смерть президента Ван Лі, пані президент — Ширлі Ван Лі. Невже він кохав її колись? Чи не маячня все це?

Але після другої порції віскі все віддалилось значно далі, стало міражем, химерним, як блакитнокрилий метелик в акваріумі на Острові.

Він пішов спати й заснув одразу, впавши в темряву, наче хтось різко вимкнув рубильник. Прокинувся, бо щось лоскотало йому ніс. Це було волосся Божени, яка умостилася поряд, наповнюючи його тіло умиротвореним теплом. ВІН обережно обмацав її волосся, провів пальцем по носу й вустам. Вона поцілувала палець

— Mister General, are you drunk? — голос її був усміхнений.

— Yes, I am, — відповів, цілуючи її ніс.

— З якої нагоди? Ви вже перемогли Чорну Орду?

— Я переміг свій страх перед Чорною Ордою. Ти їсти не хочеш?

— Ні. Тета Марта передає тобі привіт і каже, що ти зможеш зустрітися з Ширлі в Афінах. Почекай, ми так не домовлялися.

Вона забрала його руку зі своїх грудей, лягла на спину і поклала руку собі на живіт, туди, де його долоня краєм торкалася короткого і ніжного волосся.

— Полеж так спокійно, — прошепотіла, — не поспішай.

Він напружено завмер, тримаючи ліву руку на її животі й відчуваючи, як гаряча хвиля пропікає пальці. На якусь мить відключив свідомість, ставши частиною теплового поля, що виникло між ним і Боженою. Потім зрозумів, що падає — це Божена, сміючись, сповзла з дивана на килим і потягла його за собою. Прийшов до тями й побачив світло там, де лежала Божена. Вона світилася — все її оголене тіло (він незчувся, коли роздягнув її — чи вона вже голою лягла до нього?) випромінювало тихе світло, наче зі схованих джерел— нічого дивовижнішого і прекраснішого Гайдук у своєму житті не бачив. Це був містичний акт осяяння, illumination, рідкісне явище навіть для дівчини, яка побувала на Марсі — те, що може трапитись з людиною раз у житті.

Він нахилився і став цілувати її тіло. А коли спробував увійти в неї, вона скрикнула від болю й заплакала; повернувшись на живіт, вона плакала, гірко схлипуючи, а він безпорадно гладив її волосся, не знаючи, як заспокоїти.

53.

27 червня 2077 р.

Таємно

Його Ясновельможності Гетьману України,

Генералу-армії Кузьмі-Данилу Махуну

Ваша Ясновельможність,

Пропоную до Вашої уваги запис розповіді громадянки Конфедерації Держав Північної Америки Божени О'Коннел, 2051 р. народж., яка вступила в інтимний зв'язок з радником Вашої Ясновельможності з національної безпеки, генерал-поручником Гайдуком І.П. Запис, що зроблено в ніч на 26 червня 2077 р в квартирі Гайдука І.П. становить не тільки приватний, але і державний інтерес, і показує, на мій погляд, яким небезпечним може стати цей