Читати книгу - "Вибрані твори. Том II"

Мендоса (з гідністю). Дозвольте вам відрекомендуватися: Мендоса, президент Ліґи Сьєрри! (Позує). Я — розбійник; живу тим, що грабую багатих. Потиснемо руки.

Англійський соціал-демократ. Слухайте, слухайте!

Усі регочуть, веселий настрій. Таннер і Мендоса потискують один одному руки. Розбійники сідають там, де сиділи раніше.

Стрейкер. Еге! Куди це я потрапив?

Таннер (представляючи його). Мій друг і шофер.

Дражливий соціал-демократ (підозріло). Так! Але хто він? Друг чи шофер? У цьому, як вам відомо, є різниця.

Мендоса (пояснюючи). Річ ось у чому. Якщо це вам друг — ми вимагатимемо за нього викупного. Що ж до шофера-професіонала, то він тут, у цих горах, вільний, навіть більш, — він одержує певний відсоток з викупного, що ми беремо з його принципала, якщо, звичайно, він зробить нам честь і візьме ці гроші.

Стрейкер. Розумію. Це має заохотити мене ще раз поїхати цим самим шляхом. Ну, я поміркую над цим.

Дюваль (прожогом кидається до Стрейкера). Моn frеre[9] (Жагуче обіймає його й цілує).

Стрейкер (з огидою). Ат! Облиште! Не клейте дурня! Хто ви, прошу?

Дюваль. Дюваль. Соціал-демократ.

Стрейкер. Ого! Ви — соціал-демократ? Ви?

Анархіст. Він хоче сказати, що він запродався парламентському шахрайству та містифікаціям і буржуазії. Компроміс! Ось його символ віри!

Дюваль (шалено). Я розумію, що він каже. Він каже: буржуа. Він каже: компроміс. Jamais dе lа vіе! Міsеrаblе menteur[10]!..

Стрейкер. Скажіть мені, будь ласка, капітане Мендоса, чи багато ото ви витрачаєте часу на такі балачки? Чи ми на розважальній прогулянці в горах, чи на соціалістичному мітингові?

Більшість. Слухайте, слухайте! Цить! Стули пельку! Сідай і т. ін., і т. ін. (Соціал-демократів і анархістів відтискують на задній план. Стрейкер, подивившись на цю процедуру із задоволенням, сідає ліворуч від Мендоси; Таннер сидить праворуч від Мендоси).

Мендоса. Дозволите почастувати вас чим-небудь? Печеними кролями, дикими грушками...

Таннер. Дякую: ми вже пообідали.

Мендоса (до своїх). Джентльмени! Сьогоднішні справи закінчено. Ви вільні аж до ранку.

Розбійники групами поволі розпорошуються. Деякі йдуть до печери. Інші сідають або лягають спати просто неба. Дехто виймає карти й іде в бік шляху: на небі тільки зірки, але вони знають, що автомобіль має ліхтарі, світло яких можна використати, щоб погуляти в карти.

Стрейкер (кричить їм услід). Глядіть мені, не зачіпайте авта! Чуєте, ви?

Мендоса. Не турбуйтеся, monsiеur lе chаuffeur. Перший автомобіль, якого ми взяли в полон, відвадив нас від цього.

Стрейкер (зацікавлено). А саме?

Мендоса. Він одвіз трьох наших славних товаришів, які не вміли зупинити його, в Ґренаду і перекинув їх якраз проти поліцейського посту. Відтоді ми й не доторкаємось до автомобіля, коли немає шофера. Хочете — побалакаймо?

Таннер. Звичайно.

Таннер, Мендоса й Стрейкер сідають на траві біля багаття. Мендоса чемно відмовляється від свого становища голови, ознакою чого було сидіти на уламку каменя, і сідає, як і його гості, на землю, до каменя лише притулившись спиною.

Мендоса. В Іспанії вже такий звичай — відкладати всі справи на завтра. Власне кажучи, ви прибули в час, сказати б, неслужбовий. Проте, якщо вам зручніше зараз же розв’язати питання викупу, то я до ваших послуг.

Таннер. А про мене, можна відкласти й на завтра. Я досить багатий, щоб заплатити вам, якщо ви, звичайно, не вимагатимете зайвого.

Мендоса (поштиво, дуже здивований з того, що справа повернула на добре). Ви — дивна людина, сер. Наші гості звичайно удають із себе злиденно-бідних.

Таннер. Овва! Злиденно-бідні не мають власних автомобілів.

Мендоса. Авжеж! Це саме ми їм і кажемо.

Таннер. Поводьтесь з нами гарно, і ми не занедбаємо свого.

Стрейкер. Але, будь ласка, не частуйте ви нас цими печеними кролями й дикими грушками. І не кажіть мені, що у вас не можна знайти нічого кращого.

Мендоса. За готівку можна дістати вино, козячого м’яса, молока, сиру, хліба.

Стрейкер (доброзичливо). О, це до діла!

Таннер. Ви всі тут соціалісти, дозвольте запитати?

Мендоса (відкидаючи це образливе непорозуміння).

О, ні, ні, ні! Нічого подібного, запевняю вас. Звичайно, що погляди наші щодо справедливости існуючого розподілу багатств цілком сучасні, інакше ми б перестали поважати себе. Ми зовсім не ті, за кого ви нас вважаєте, за винятком, може, двох-трьох диваків.

Таннер. У мене й на думці не було сказати щось образливе, бо я й сам до деякої міри соціаліст.

Стрейкер (сухо). Та воно й не дивно: всі багаті люди — соціалісти.

Мендоса. Цілком правдиво. Згоджуюсь, соціалізм просяк нас. Він витає в повітрі нашого століття.

Стрейкер. Так, очевидно, він дуже поширений, коли торкнувся й ваших молодців.

Мендоса. Це правда, сер. Рух, що захоплює лише філософів та чесних людей, ніколи не набуде політичного значення, — таких людей занадто мало. Доки він не пошириться, він не зможе сподіватись на більшість у політиці.

Таннер. Та хіба ж ваші розбійники не такі самі чесні, як і звичайні громадяни?

Мендоса. Сер, я буду з вами щирий. Розбишацтво — явище ненормальне. А ненормальні професії притягують дві категорії людей: тих, що недосить добрі для буденного буржуазного життя, і тих, що для нього занадто добрі. Ми, сер, — оденки й вершки суспільства, найбрудніші оденки й найчистіші вершки.

Стрейкер. Бережіться, бо оденки можуть почути вас!

Мендоса. О, нічого! Кожний розбійник вважає себе вершками, і йому приємно чути, що інших звуть оденками.

Таннер. Ти ба, які ви дотепні! (Мендоса, підлещений, вклоняється). Можна мені поставити вам одне нескромне запитання?

Мендоса. Яке тільки вам забажається.

Таннер. Чи є рація в тому, що така талановита людина, як ви, пасе отаке стадо й сидить на печених кролях та диких грушках? Бачив я людей куди менш обдарованих і, можу присягнути, менш чесних, що за вечерею в «Савої» мали pate de fois gras[11] і шампанське.

Мендоса. Ат! Усі вони свого часу сиділи на печених кролях і диких грушках, так само і я ще вечерятиму в ресторанах «Савой». Колись я вже там бував... за служку.

Таннер. Служка! Ви дивуєте мене!

Мендоса (задумливо). Я, Мендоса з Сьєрри, був служкою. Звідки, може, й мій космополітизм. (З несподіваною силою). Хочете, я розкажу вам історію свого життя?

Стрейкер (обережно). Якщо вона не занадто довга, дідугане...

Таннер (перебиваючи його). Ш... ш... Ви філістер, Генрі, у вас немає нічого романтичного. (До Мендоси). Ви надзвичайно цікавите мене, президенте. Не звертайте уваги на Генрі: він може лягати спать.

Мендоса. Жінка, яку я кохав...

Стрейкер. А, це історія