Читати книгу - "Про військове мистецтво, Нікколо Макіавеллі"

Публій Вентідій Басс — римський полководець, воювавший за дорученням Антонія проти парфян в 39 р. до н. е.

Персей (212–166 до н. е.) — останній цар Македонії.

Публій Корнелій Сципіон — батько Сципіона Африканского, консул в 218 р. до н. е., розбитий Ганнібалом при Тічино, загинув в боях проти карфагенян в Іспанії. Та сама доля спіткала і його брата, Гнея Корнелія Сципіона, який командував після нього розбитими римськими військами. Загибель Сципіонів відноситься, ймовірно, до 211 р. до н. е. (Лівій, XXIV).

Равенна — місто в Північній Італії, біля якого 11 квітня 1512 р. розігрався відомий бій між французами і об’єднаними папськими та іспанськими військами. Перемога французів залишилася безплідною внаслідок загибелі в бою французького головнокомандувача Гастона де Фуа, герцога Немурського, і виступи проти них швейцарців.

Ручеллаї, Бернардо (1449–1514) — дід Козіміно, відомий флорентійський діяч, родич Лоренцо Медічі і після смерті його головний покровитель Флорентійської академії. Творець знаменитих садів, в яких і відбувається дія даного твору Макіавеллі.

Ручеллаї, Бернардо (1495–1520), прийняв ім’я свого батька Козімо і прозваний Козіміно, — рано померлий флорентійський меценат і любитель літератури, друг Макіавеллі. Макіавеллі присвятив йому свої «Discorsi». Власник знаменитих садів Ручеллаї (Orti Oricellarii), центру філософських і літературних бесід флорентійської молоді. Однак сади Ручеллаї зіграли у Флоренції роль не тільки літературного і філософського салону, але і політичної організації. У 1512 році тут готувалася змова проти республіканського уряду Содеріні. У 1522 р., вже після смерті Козіміно, тут же зав’язувалися перші нитки змови проти Медічі.

Сервій Туллій — за традицією шостий римський цар (578–534 до н. е.). Макіавеллі, строго слідуючи за Лівієм, природно, приписує йому так звану сервіанську реформу, яка встановила поділ народу на класи і поклала основу давньоримському військовому ладу. Не маючи ніякої можливості вдаватися тут до аналізу цієї проблеми, зазначимо лише, що сучасні дослідження відносять виникнення сервіанського ладу ні до VI, а до III–II ст. до н. е.

Строцці, Лоренцо — флорентійський політичний діяч і письменник, автор біографій видатних діячів роду Строцці. Близький друг Макіавеллі, який представив при дворі Медічі автора Discorsi, звільненого з усіх посад після медічійської реставрації 1512 р. Рід Строцці брав активну участь у політичному житті Флоренції з кінця XIII ст., але особливо гучну популярність здобув у кінці XIV — початку XV ст. Строцці були традиційними супротивниками Медічі, їх вигнали з поверненням Козімо Медічі в 1434 р. У подальшому їхня лінія поведінки змінюється. В особі самого Лоренцо і його брата, знаменитого флорентійського діяча Філіппо Строцці Молодшого (1488–1538), одруженого на Клариче Медічі, здійснюється зближення двох будинків, але двоїста політика Філіппо приводить його від дружби з герцогом Алессандро Медічі (1510–1537) до участі в антимедічійському перевороті 1527 року, а потім до збройної боротьби проти наступника Алессандро, Козімо I, яка завершилася для Строцці полоном і смертю у в’язниці.

Строцці, Філіппо (1426–1491) — так званий Філіппе Строцці Старший, один з найбагатших пополанів Флоренції. Почав будівництво знаменитого Палаццо Строцці.

Сфорца, Катарина — вдова тирана Форлі Джироламо Риаріо, вбитого змовниками в 1488 р., прославилася дворазовим захистом фортеці Форлі: вперше — від вбивць свого чоловіка в 1488 р. і вдруге — проти Цезаря Борджа в 1499 р. Пізніше вийшла заміж за Джованні Медічі (майбутній папа Лев X). Їх сином був знаменитий кондотьєр Джованні делле Банді Нере Медічі.

Сфорца, Муціо Аттендоло (1369–1424) — славнозвісний кондотьєр XV ст., родоначальник династії, який походив, очевидно, з селян Романії. Почав свою кар’єру близько 1409 року під час неаполітанських воєн пап. Головнокомандувач військами королеви Неаполітанської, Джованні II, запроторений до в’язниці її чоловіком Жаком Бурбоном і знову звільнений королевою, він стає у 1417 р. великим конетаблем Неаполя. У 1420 переходить на службу до папи Мартіна V і воює вже проти Неаполя. Потонув при переправі через річку Пескару.

Сфорца, Франческо (1401–1466) — знаменитий кондотьєр, з 1450 р. герцог Міланський, син Муціо Аттендоло. Під час воєн Флоренції з герцогом Міланським, Філіппо Марією Вісконті, Сфорца служив флорентійцям, але вів вельми обережну політику по відношенню до Вісконті, який намагався перетягнути його на свій бік перспективою шлюбу зі своєю дочкою, Бьянкою Вісконті. Шлюб відбувся в 1441 р. Макіавеллі має на увазі поведінку Сфорца після смерті герцога Філіппо Вісконті, коли Мілан оголосив себе республікою і покликав Сфорца як республіканського полководця. Розбивши венеційські війська, які загрожували Мілану, Сфорца несподівано повернув проти Мілана, обложив місто і змусив голодом його здати. Безвихідь становища змусила міланців визнати його герцогом. Основи зовнішньої політики Сфорца — союз із Флоренцією й орієнтація на Францію.

Тигран Великий — цар Вірменський (121-56 до н. е.).

Tum Дидий — римський полководець, консул у 98 р. до н. е.

Торшона — місто в Ломбардії (Північна Італія), в провінції Алессандрія.

Турма — основна римська кавалерійська одиниця, аналогічна до ескадрону (Полібій, VI, 25).

Фердинанд Католик (1452–1516) — король Кастилії, Арагона, Сицилії і Неаполя. Царював з 1479 р.

Чериньйола — місто Південної Італії в провінції Фоджа. 28 квітня 1503 р. Тут відбулась битва між іспанцями під командуванням Гонсало де Кордови і французькою армією герцога Немурського, яка закінчилась повною поразкою французів.