Читати книгу - "Червоний диявол"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Здобувши шляхетство, Ходика став зватися Ходикою-Креницьким. Його син залишив собі лише прізвище Креницький.(Прим. пер.)
(обратно) 25Общими. (Прим. першодруку).
(обратно) 26Останній день перед постом, коли можна їсти скоромне. (Прим. пер.)
(обратно) 27Лавник соответствует нашему гласному, а райца — советник — члену управи. (Прим. першодруку).
(обратно) 28Мыто — налог, чоповое — налог на розничную продажу (Прим. першодруку).
(обратно) 29Для 16-17 століть дуже характерними були суперечки між київськими міщаними та «замковою» владою за право шинкувати в межах міста. Зазначимо, що вигравали у цих суперечках переважно міщани, які не раз не вагалися збройною рукою втілювати в життя сприятливий для себе судовий вирок. (Прим. пер.)
(обратно) 30Воздушок — покривало на чашу з т. зв. «святими дарами».
(обратно) 31Богдана Кошколдівна — внучка київського війта Василя Черевчея (Прим. пер.)
(обратно) 32Дуже схоже, що при написанні цієї сцени автор надихався епізодом із «Ночі перед Різдвом» М.Гоголя, у якому героїня, Оксана Чубівна, так само вдивляється у власне відображення. Варто зазначити, що М.Старицький написав сценічну обробку «Ночі перед Різдвом». (Прим.пер.)
(обратно) 33Длинная верхняя женская одежда. (Прим. першодруку).
(обратно) 34Род фаты. (Прим. першодруку).
(обратно) 35Себто заміжню — від білої намітки, якою покривало (зав’язували) голову заміжніх жінок. Звідси відоме окреслення «білоголові», яке вживалося стосовно заміжніх жінок навіть тоді, коли звичай прикривати голову вже відійшов у минуле. (Прим. пер.)
(обратно) 36Уріанські — перські. (Прим. пер.)
(обратно) 37Згідно із Н.Білоус, цю достойну пані звали Полонією Василівною, натомість В.Антонович називає її Палагеєю. Вона була донькою Василя Черевчея та дружиною Андрія Кошколдовича.(Прим. пер.)
(обратно) 38Землевласниця. Богдана Кошколдівна дійсно була спадкоємицею великих земельних володінь (Прим. пер.)
(обратно) 39Сложенные в сруб. (Прим. першодруку).
(обратно) 40Участок городской стены. (Прим. першодруку),
(обратно) 41Пушки. (Прим. першодруку).
(обратно) 42Бани. (Прим. першодруку).
(обратно) 43Порівняймо цей опис Золотих Воріт з фрагментом із «Подорожніх записок» Мартіна Груневега.
«Золоті ворота ще стоять, але переважна частина їх поруйнована. (…) Зверху над ними влаштована каплиця — за звичаєм русинів, які прикрашають зверху свої брами гарними церковцями, віддаючи їх Богові в охорону. (Прим. пер.)
(обратно) 44От що з цього приводу писав сучасник, С.Герберштейн: «У Києві є гора, через котру купці мусять переїздити трохи тяжкою дорогою; коли по в’їзді на неї випадково заломиться яка-небудь частина воза, то речі (майно), що везлося цим возом, забирають до державного скарбу».(Прим. пер.)
(обратно) 45Одруження Федора Ходики та Богдани Кошколдівни — історичний факт (Прим. пер.).
(обратно) 46Поведінка Мартина в описаному епізоді, безумовно, лицарська, але зовсім не виняткова для його часу. Згідно із загальноприйнятими звичаями, придане (посаг) розглядалося як власність дружини (чоловік міг ним управляти, але не мав права продати чи передати третій особі), натомість у нагороду «за добре і цнотливе ховання» новопошлюблений чоловік «оправляв віно совито», себто закріплював за дружиною майно, вартість якого рівнялася посагу. Ще це звалося «віно з привінком» і переходило у власність дружини на випадок її вдівства.
(обратно) 47Правда, залишається спірним питання часу. Шлюб Федора Ходики і Богдани Кошколдівни відбувся десь у 80-х роках XVI століття, а, виходячи з того, що Федір Миткович 1582 року вже був повнолітнім, — то, мабуть, теж одружився з Федорою Баличанкою у вісімдесятих. Себто, Яцько Балика ще не був війтом.
Але таке зближення різночасових подій — цілком звичайна річ для художнього твору.
(обратно)(обратно) a6 1Домінікани — католицький чернечий орден, заснований 1215 р., колись стояв на чолі інквізиції.
(обратно) 2Святий Паликопа — Пантелеймон, православний «святий».
(обратно) 3Золоті ворота — Київський князь Ярослав Мудрий 1037 року поширив місто Київ на південь і захід, обніс його земляним валом (Ярославів вал), спорудив у ньому Золоті ворота (в’їзну браму). Руїни Золотих воріт збереглися донині.
(обратно) 4Софіївський собор у Києві теж збудований Ярославом Мудрим; 1482 р. собор був зруйнований кримським ханом Менглі-Гіреєм.
(обратно) 5Магдебурзьке право — закон і статут, за яким існували і діяли органи міського самоврядування деяких міст на Україні. Литовський князь Олександр Казимирович магдебурзьке право надав Києву 1494-1497 рр. У зміненому вигляді це право збереглося на Україні до початку ХІХ ст.
(обратно) 6Мова йде про Василя Ходику, який різними здирствами, позовами і грабунками зібрав великі маєтки.
(обратно) 7Воєводська брама — виходила на північний схід із замка.
(обратно) 8Бернардини — католицький чернечий орден.
(обратно) 9Яцько (Яків) Балика був київським війтом 1592-1613 рр.
(обратно) 10Магістрат — орган міського самоврядування за магдебурзьким правом. До магістрату входили міська рада, лавницький (купецько-міщанський) суд і гмінна ізба, яка складалася з ремісників і купців.
(обратно) 11Київський воєвода десь наприкінці ХV ст. під загрозою великих штрафів і вигнання з міста заборонив населенню Києва користуватися світлом. Ця заборона внаслідок неодноразових скарг киян була скасована 8/ХІІ 1506 р. польським королем Сигізмундом.
(обратно) 12Тут М.Старицький цитує уривок уставної грамоти великого князя литовського Олександра Казимировича киянам від 26 травня 1494 року.
(обратно) 13В давнину весілля відбувалося значно пізніше від церковного шлюбного обряду. До весілля молоді жили кожен у своєму домі.
(обратно) 14Драбська брама (від драбант — солдат, жовнір) — з південної сторони міста.
(обратно) 15Олександр Казимирович був великим литовським князем 1492—1506 рр., а з 1501 р. ще й королем польським.
(обратно) 16В першодруку, безперечно, помилка: в лето 1702. Відповідно до того, що в час князювання Олександра Казимировича тільки 1494 р. позначався 12-м індиктом, зроблено виправлення.
(обратно)(обратно)Оглавление Михайло СтарицькийЛюдмила Старицька-ЧерняхівськаЧервоний диявол[1] Додатки Володимир АнтоновичКИЇВСЬКІ ВІЙТИ ХОДИКИ Післямова перекладачаКиївські повісті М.Старицького: художній текст та історична дійсність
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Червоний диявол», після закриття браузера.