Читати книгу - "Байстрючка"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Несіть її у підсобку. Ось ключі, — він покрутив на пальці зв’язку ключів.
Хлопці підхопили мене, як кволу маріонетку, і я опинилася у вузькій комірчині. Під стінами стояли відкриті банки із засохлою фарбою, відерця, у яких мокнули кісточки. Мій рот продовжували затискати.
— Я перший, — Ваня покосився на своїх дружків і по-півнячому випнув недорозвинену грудну клітку.
Ті задоволено заржали. Я відчайдушно засмикалася. Укусила за руку мого цербера, той послабив хватку. Цього було досить і я заверещала:
— На допомогу! Хто-небудь!
— Тихо, дурепа! — мій рот знову затиснули, міцно, уже не вкусиш.
— Я тебе вже давно пригледів, — Ваня посміхнувся тупою божевільною посмішкою.
Двері вилетіли, мало не прибивши всю гоп-компанію. Ваня зависнув наді мною, ніби вже він був маріонеткою. Його хтось тримав за одяг. Це був Марко! Його ірокез стирчав, як безліч стилетів. Усі «ашники» з переляку розбіглися.
— Відпусти його, — попросила.
Ваня торкнувся ногами землі й приготувався втікати.
— Не так швидко. Навіщо ти це зробив? Навіщо хотів мене образити? — підійшла до Вані настільки близько, що відчувала, як його шкіра сочиться потом.
— Я… Не знаю… Мій батько… Він утік, — мимрив хлопець.
— Відповідай! — крикнула.
— Відповідай. — Марко знову взяв Ваню за шкірку.
— Я хотів бути, як батько, — прошепотів Ваня, — він водив мене… До Настуні. Я спав із нею… Батько мене змушував…
— Замовкни! — наказала. — Марку, ходімо до директорки. Хай сама з Ванею розбирається.
— Ходімо, — Ірокез міцно узяв за руку Ваню, вище ліктя.
Дорогою ми майже не перемовлялися. Я не хотіла, щоб Ваня почув щось зайве про мене чи Марка. Покидьок! Мене починало нервово трусити. У приймальній секретарка здивовано знизала нас очима.
— Нам потрібно до директорки! — сказала я.
— Що сталося? — запитала секретарка, і її цікавий ніс сам по собі заворушився.
— Просто впустіть нас, і все, — утрутився Ірокез.
Ваня жалісно заскімлив — Марко мимоволі стиснув його за руку сильніше. Секретарка зневажливо хмикнула й зайшла до директорки. За хвилину вийшла й запросила нас до неї.
Директорка, пишна пані — Ольга Костянтинівна зі смішним прізвищем Ряба, саме приготувалася почаювати. На її столі лежало шоколадне печиво, а в чашці вистигав чорний чай з лимоном. Вочевидь, на великій перерві директорка не мала часу перекусити. Я розповіла про напад на мене «ашників» і про що зізнався Ваня.
— У вас є диктофон? — запитав Марко.
У директорки він і справді був — старенький касетник, який покашлював, коли працював. Ваня повторив своє зізнання — уже для запису. В Ольги Костянтинівни були очі завбільшки з блюдечко, на якому лежало її шоколадне печиво.
— Треба подзвонити в міліцію. І до служби в справах неповнолітніх, — нарешті мовила вона.
Я без дозволу взяла одне шоколадне печиво й неквапливо зжувала його. Мій настрій невпинно покращувався.
68Марко
Моя мама кинула мені в спину повідомлення, що дзвонила Ксенька, як мішок із горіхами — так само важкий і шарудкий, наповнений кулачками плодів, я ледь приховав, як сильно це мене вдарило. У сестри щось сталося! Потрібно було діяти швидко й безкомпромісно. Кинувся знову до батькової хати. Брати вже пішли до школи, а батько спокійно снідав у компанії дружини на веранді. Я намагався виглядати якомога стриманіше. Посміхнувся й попросив подзвонити з їхнього телефону.
— Так, звісно, — сказав Ярослав.
Тітка Наталка взялася в кухні перемивати тарілки, тактовно причинивши за собою двері. Набрав номер телефону квартири Ксеньки. Двічі. Ніхто не підходив, щоб зняти слухавку. О Боже! Я витер змокрілий лоб.
— Що сталося? — запитав батько. — Це щось пов’язане з твоєю матір’ю?
— Майже, — коротко розповів, хто така Ксенька і якого величезного зуба має на неї моя мати.
— Ти, може, знаєш номер телефону сусідів цієї дівчини? — Ярослав весь сконцентрувався, як один суцільний нерв.
Сусіди, сусіди! Перед очима постала книжка Степана… Як його прізвище? Борисюк.
— У вас є телефонна книжка містечка Р.?
— Хе, у мене є телефонна книжка всієї області! — батько дістав її й почав гортати. — Є такий! Дзвони!
Степан відповів майже відразу. Розповів про нічний напад на квартиру родини моєї сестри, що її матір та одного школяра підозрюють у викраденні дівчини й убивстві вчителя танців, хоча є ще один підозрюваний, бізнесмен
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Байстрючка», після закриття браузера.