Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

цього Кодексу. Стаття 271 ГК надає Кабінету Міністрів України повноваження затверджувати Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання. Це дає підставу для висновку, що в Україні зберегли чинність (до затвердження нових актів Кабінетом Міністрів) Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення [489] та Положення про поставки товарів народного споживання [490], які свого часу були затверджені Радою Міністрів Союзу РСР. Пункт 45 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та п. 38 Положення про поставки товарів народного споживання встановлюють, що порядок і строки приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю визначається Державним арбітражем СРСР. Отже, в Україні є чинною Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, що була затверджена Державним арбітражем при Раді Міністрів Союзу РСР. Додержання правил цієї Інструкції є обов’язковим, якщо купівля-продаж товарів здійснюється на підставі договору поставки;

2) відповідно до ч. 2 ст. 713 ЦК до договору контрактації застосовуються положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом. Це дає підстави для висновку про те, що Інструкція застосовується до відносин, коли купівля-продаж товарів здійснюється на підставі договору контрактації сільськогосподарської продукції;

3) у відповідних випадках у силу ст. 716 ЦК Інструкція підлягає застосуванню, коли купівля-продаж товарів здійснюється на підставі договорів міни (бартеру);

4) Інструкція може застосовуватись до інших договорів купівлі-продажу, якщо така умова включена до тексту договору.

У решті випадків підстав для застосування Інструкції немає, а недоліки проданих товарів можуть бути виявлені відповідно до ст. 680 ЦК.

3. Пункт 1 Інструкції допускає можливість установлення договором особливостей приймання відповідних видів товарів, тобто сторони вправі в договорі встановити інші строки та порядок приймання, ніж ті, що передбачені Інструкцією. Порядок перевірки якості та комплектності товару, тари та упаковки відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 687 ЦК може встановлюватись нормативно-правовими актами з питань стандартизації, під якими тут розуміються стандарти і технічні умови. Відступати від таких актів забороняється. Проте за відсутності позову про визнання недійсними умов договору купівлі-продажу, що передбачають інший порядок приймання товарів за якістю, ніж установлений нормативно-правовими актами з питань стандартизації, відповідні умови договорів підлягають застосуванню. Слід ураховувати, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або в певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Оскільки нормативно-правові акти з питань стандартизації є обов’язковими в силу закону, невідповідність умов договору купівлі-продажу про порядок приймання товарів дає господарському суду право визнати такі умови недійсними.

4. При вивозі товарів покупцем із складу продавця, при отриманні покупцем товарів, доставлених продавцем, на своєму складі здійснюється перевірка якості, яка у ч. 1 ст. 269 ГК названа звичайною, тобто така перевірка, яка є можливою в умовах, коли підраховується кількість товарних одиниць або тарних місць, або визначається вага нетто чи брутто. Повна перевірка якості та комплектності товару має здійснюватись пізніше.

5. Приймання товарів (вантажів) від підприємств транспорту (перевізників) здійснюється згідно з правилами, чинними на відповідних видах транспорту, і не виключає наступної перевірки якості товарів та комплектності за правилами, встановленими Інструкцією, Особливими умовами поставки та договором купівлі-продажу.

6. Покупці — торговельні підприємства, які перепродають (перевідправляють) товари своїм споживачам (покупцям) у первинній упаковці виготовлювача, не зобов’язані здійснювати приймання товарів за якістю, крім випадків, коли такий їх обов’язок передбачений договором або спеціальними правилами. Для продавців дуже важливо домагатись включення до договору купівлі-продажу умов про те, що покупці, які здійснюють подальше відчуження товару, зобов’язані здійснювати перевірку якості товарів відповідно до Інструкції та Особливих умов поставки та інших актів законодавства. Це буде виключати пред’явлення до продавців вимог третіми особами, які отримали товари в порядку їх подальшого відчуження.

Зазначені покупці зобов’язані здійснювати перевірку якості отриманих товарів також у випадках, коли товари отримані у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у випадках отримання товарів у тарі з пошкодженими пломбами виготовлювача, наявності ознак псування товару.

7. Установлені наступні граничні строки приймання товарів за якістю та комплектністю:

1) при отриманні товарів від продавця, що знаходиться в іншому місті — 20 днів після видачі товару органом транспорту, або доставки його на склад покупця, або вивезення товару покупцем із складу продавця;

2) при отриманні товарів від продавця, що знаходиться в тому ж місті, — протягом 10 днів після доставки його на склад покупця чи отримання товару на складі продавця;

3) при отриманні швидкопсувних товарів — 24 години після доставки товару на склад покупця чи отримання його на складі продавця. Цей строк є граничним. Стосовно окремих видів швидкопсувних товарів конкретні строки приймання повинні встановлюватись договорами з урахуванням строків придатності товарів;

4) приймання за якістю та комплектністю товарів, на які встановлено гарантійні строки, здійснюється при розкритті тари (розпакуванні) в межах гарантійних строків;

5) акт про приховані недоліки товару має бути складений упродовж 5 днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня доставки товару на склад одержувача, який виявив приховані недоліки. Це стосується і випадків, коли приховані недоліки виявлені в процесі обробки товару, яка послідовно здійснюється двома або кількома підприємствами. Прихованими є такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду товарів перевірці та були виявлені в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування або зберігання;

6) роздрібним торговельним організаціям надається право незалежно від приймання товарів відповідно до загального порядку складати акти про виробничі недоліки товарів, якщо такі недоліки були виявлені при підготовці товарів до роздрібного продажу або при роздрібному продажу, протягом чотирьох місяців після отримання товарів.

Упродовж зазначених строків приймання товарів