Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

4. Якщо на товар установлений гарантійний строк або строк придатності, вимоги до продавця можуть бути пред’явлені, якщо недоліки товару виявлені протягом цих строків.

5. У межах строків, установлених ч. 2 ст. 680 ЦК, гарантійного строку чи строку придатності товару мають бути виявлені недоліки проданих товарів. Якщо покупець пред’явив позов після спливу цих строків, він має довести, що недоліки товару були виявлені до їх спливу.

6. Сплив гарантійного строку або строку придатності не виключає відповідальності продавця (не позбавляє покупця прав, наданих йому ст. 678 ЦК), якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, що існували до цього моменту. Тобто сплив зазначених строків тягне лише перерозподіл обов’язків доказування, установлених ч. 2 ст. 679 ЦК.

1. До вимог у зв’язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), — від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

1. Позовна давність, установлена ст. 681 ЦК, відповідає п. 4 ч. 2 ст. 258 ЦК. Вона обчислюється від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку, строку придатності або строку, встановленого ч. 2 ст. 680 ЦК. Це правило є лише конкретизацією загального правила ч. 1 ст. 261 ЦК, відповідно до якого перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Відсутність такої конкретизації стосовно випадків, передбачених ч. 5 ст. 680 ЦК, не виключає прямого застосування загального правила ч. 1 ст. 261 ЦК.

1. Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності.

2. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

1. Статті 682 і 683 ЦК характеризуються тим, що вони відходять від фундаментальної цивілістичної термінології, що визначається в ст. 186 — 188 ЦК. Виходячи із цієї термінології обов’язок продавця передати товар відповідно до умов договору купівлі- продажу щодо комплектності слід тлумачити як обов’язок передати товар з усіма його складовими частинами та приналежностями. Комплектність зазвичай визначається стандартами, технічними умовами. Сторони мають право відступати від вимог до комплектності, встановлених стандартами або технічними умовами.

1. Якщо договором купівлі-продажу встановлений обов’язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов’язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту.

2. Продавець зобов’язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

1. Поняття комплекту товару має базуватись на визначенні складних речей у ст. 188 ЦК. Але поняття комплекту товару є більш широким, тобто, сторони не обмежені у визначенні комплекту товару на свій розсуд.

1. У разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) доукомплектування товару в розумний строк.

2. Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;

2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.

3. Наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються також у разі порушення продавцем обов’язку передати покупцеві комплект товару (стаття 683 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

1. Правила ст. 684 ЦК застосовуються у випадках порушення продавцем умов договору купівлі-продажу щодо комплектності товару або комплекту товару. Такі порушення тягнуть виникнення на боці покупця двох правомочностей, із яких він може використати одну: 1) пред’явити вимогу про належне виконання зобов’язання (про доукомплектування товару) у розумний строк; 2) пред’явити вимогу про зміну договору (про пропорційне зменшення ціни). Невиконання продавцем у розумний строк цих вимог тягне виникнення на боці покупця нових прав: 1) покупець може пред’явити вимогу