Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

2 березня, Прощена неділя, принесло й погані й добрі новини. Не всі виявилися сильними, щоби витримати спокуси та шантаж. Присягу, дану українському народові, зрадив новопризначений командувач ВМС України Борис Березовський. Але більшість українських військових і Внутрішніх військ не здалися. Західні союзники продемонстрували готовність реагувати — поки в дипломатичному плані, — анонсувавши скасування саміту G8 у Сочі. Для амбіцій Владіміра Путіна це був дуже відчутний і далеко не останній удар.

У понеділок уночі, одразу після пізньої розмови Меркель з Обамою, у Twitter з’явилася заява держсекретаря США Джона Керрі: «Завтра вночі я попрямую до Києва для проведення там переговорів у вівторок».

Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон написав у Twitter: «Я говорив із Бараком Обамою сьогодні вночі. Ми зійшлися на тому, що дії Росії є неприйнятними і що знадобляться значні витрати, якщо вони не змінять курс». Розмова відбулася близько 2-ї ночі за центральноєвропейським часом.

Лідери G7 підготували колективного листа, де дали оцінку агресії Росії проти України: «Ми, лідери Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та США та президент Європейської Ради із президентом Європейської комісії, об’єдналися сьогодні, щоби засудити явне порушення Російською Федерацією суверенітету та територіальної цілісності України, що суперечить зобов’язанням Росії відповідно до Статуту ООН та її базування угоди з Україною від 1997 року».

Водночас Hromadske.tv повідомило про захоплення частини №2382 в Балаклаві. У ході другого штурму, який розпочався близько 1:30, «зелені чоловічки» захопили до 50 українських військовослужбовців. Частину оточили ще ввечері 28 лютого. У горах були помічені снайпери. Українських військових нібито змушували писати заяви про перехід у «кримську армію» або йти у відставку. Окупанти також установили українським військовим дедлайн у 1,5 години. «О другій годині ночі наших солдат поклали на підлогу і копали, як кошенят», — розповів Espreso.tv офіцер частини №2382. Він також повідомив, що українські воїни захищали частину з кийками та щитами, а проти них вийшли російські військові з кулеметами.

Мати одного з узятих у полон українських офіцерів почула захоплення по телефону, який син залишив увімкненим. Росіяни кричали: «Виродки, здавайтеся, сволота». Її син викрикнув у відповідь: «Виродки, я з вами навчався у Ленінграді. Я не здамся, можеш убити на місці, я не здамся», — на що йому відповіли: «Хочеш жити — здавайся!».

Як повідомило УНІАН, 3 автобуси з озброєними людьми у формі під’їхали до воріт Керченського загону морських прикордонників і заблокували їх. В одного автомобіля російські номери. Троє людей у цивільному в масках і зі зброєю тримали на відстані журналістів.

Командування частини переконало російських спецпризначенців пропустити автобуси до військової частини. Також капітан 3-го рангу Сергій Шамшура повідомив, що неідентифіковані люди у формі не висунули жодних вимог, а українські «морські прикордонники перебувають на своїх постах».

Уночі з 2 на 3 березня російські військові, використовуючи світлошумові гранати, захопили майже всі будівлі української в/ч №4515 у Бельбеку. Про це «Українській правді» повідомив солдат роти охорони частини Роман Береговий. За його словами, «зелені чоловічки» приїхали до них три доби тому: «Спочатку вони зайняли будинок, де зал обслуговування делегацій, куди прилітали Янукович та інші. Наступного дня зайняли приміщення, де наші літаки стояли, потім оточили караул. <…> Спочатку сказали здавати зброю. Караул відмовився. А ввечері стали закидати світлошумовими гранатами. Ми не відповідали, бо наказу зверху немає».

Цього дня зазнав нападу штаб ВМС України. Двох офіцерів севастопольської бригади тактичної авіації ЗСУ травмовано.

Крім того, кораблі ЧФ РФ у Севастопольській бухті заблокували корвет ВМС України «Тернопіль» і корабель управління «Славутич».

Продовжилися спроби підкупу працівників українських правоохоронних структур. МВС Росії через «РИА Новости» заявило про готовність прийняти на службу українських міліціонерів і бійців «Беркута»: «Територіальні підрозділи МВС Росії готові прийняти на службу осіб, які залишили територію України, зокрема які проходили службу в українській міліції. Для цього співробітникам міліції, які бажають продовжити службу в підрозділах Міністерства внутрішніх справ РФ, необхідно буде в установленому порядку оформити російське громадянство».

Ця пропозиція, очевидно, знайшла вдячний попит, адже знаємо, що перші бійці «Беркута» почали тікати в Росію ще напередодні кривавих 18–20 лютого. Значна частина учасників розгонів київських протестів вирушили до Криму й першими почали блокування трас, в’їздів у Севастополь і Чонгар.

Російські спецпризначенці вдень здійснили ще 2 масштабні атаки на українські військові частини. Обидві — на загін морської піхоти у Феодосії та бригаду берегової оборони в Перевальному під Сімферополем — було відбито. Під Перевальним на захист українських військовослужбовців стали прості кримчани разом зі священиками. Пізніше в Бахчисараї російські військові заблокували українську в/ч №92904.

На головну базу українських ВМС у Севастополі для контролю за ситуацією прибув новопризначений в. о. командувача ВМС України Сергій Гайдук. Уранці ж його кабінет спробував захопити звільнений напередодні зрадник Денис Березовський з озброєними людьми.

Березовський виступив перед офіцерами українських ВМС, намагаючись умовити їх перейти на бік Росії: «Військові сили Криму залишаються з такою ж назвою, Військово-морські сили залишаються з таким же точно складом, з підвищеним забезпеченням, зарплата гарантується на рівні ЧФ РФ, і ви це маєте відчути цього тижня — ті, хто виявить бажання».

Дмитро Тимчук упевнений, що Березовський зрадив через шантаж: «Для тиску на екс-командувача ВМС України Березовського й примусу його до зради росіяни використовували його сім’ю в якості заручників. <…> У зв’язку з цим військові просять, по можливості, вивезти їхні сім’ї з Криму»268.

Сьогодні Дмитро Тимчук так каже про цей скандал: «Що стосується Березовського, то й через стільки часу залишаються питання з приводу його поведінки. Я знаю, що з початком анексії Криму через штаб ВМС ЗС України йшли цілком адекватні команди — про виведення кораблів із Севастопольської бухти й Донузлава, про перекриття Керченської переправи.

Чому ці команди так і не були виконані й усе раптом пішло за