Читати книгу - "Осіннє Рондо місячної ночі"

її руку, посміхається лагідно, в очах — хвилювання. Він так непокоїться за неї, аж серце її від цього стискається. Але так приємно… Так приємно відчувати його турботу, ніжність і відданість.

— Ось ручка… ще одна ручка… ніжки… — неспішно промовляла лікарка, уважно дивлячись на екран. — Ось голівка… Сердечко… Бачите? Бачите, як воно б’ється? — кивнула вона Любомирові, котрий теж пильно дивився у екран, час від часу зиркаючи на Любку. — Все в порядку, воно здорове. Це… хлопчик. Ось вам і доказ, дивіться, — посміхнулась вона.

Любомир стиснув міцніше Любчину руку, радісно всміхнувшись.

— А ось тут у нас… ще одне… здорове сердечко! — повідомила лікарка. — Це… теж хлопчик! У вас двоє здорових хлопчиків! Вітаю!

Вони вийшли з кабінету, бережно тримаючи в руці роздруківку — перше фото їхніх синочків. Любка дивилась на Любомира, і хвиля запаморочливого тепла розтікалась усередині. Подумати лишень: у ній зараз б’ється цілих три серця — її власне і двох їхніх діток! Неймовірно! А поряд… поряд б’ється четверте — палке серце її коханого чоловіка. Про що ще можна мріяти?..

…Любка відставила порожню чашку з-під кави на підвіконня і замислено глянула у вікно, за котрим уже завзято малювала своїми сліпучо-золотистими фарбами осінь: вона справді вагітна чи знов була під владою видіння?..

Замість епілогу

Слухай… ти чуєш Рондо? Осіннє Рондо місячної ночі. А ось і нічна вуличка… Ти бачиш? На небі красується місяць уповні… сяйво ліхтаря ледь освічує мокру від дощу бруківку… під ліхтарем — Він і Вона… Отже, Вона виплуталась?.. Виходить, що так. Вона ж сильна… А… звідки ж у неї сила — це лише слабка жінка?.. О, так сила — в Душі, а не тілі, хіба не ясно?.. А як же та незвідана химера, що з нею? Вона існує?.. Від неї нікуди не дітися, на жаль, але… не така вона вже й сильна, як удає із себе. Зачаїлася десь у своєму мороці в очікуванні нової жертви… То… химера вже не зачепить Їх?.. Їх — ні. У них тепер імунітет… А що воно таке — імунітет?.. Узагалі-то, по-різному, але їхній імунітет — то є Любов, то їхнє Рондо місячної ночі, що повторюється знову і знову. Ти чуєш? Дивовижно, правда?..

Квітень 2010 — вересень 2011

Словничок львівської ґвари

Бздура — дурниця.

Бісоватий — шалений.

Вар’ят — божевільний.

Влюляний — п’яний.

Гальба — кухоль.

Галабурда — авантюра, сварка, скандал.

Галюкати — кричати на когось.

Гратися — займатися сексом.

Дефіляда — прогулянка.

Дрантя — старий одяг.

Зашпортатись — перечепитись, заплутатись у чомусь.

Здибанка — зустріч.

Коцюрбатий — малого зросту.

Нездалий — нікчемний.

Пампулі — щоки.

Пляцок — солодкий пиріг.

Рейвах — розгардіяш.

Рипатися — шарпатися.

Свірк — дивак.

Стирка — повія.

Туманити — дурити.

Файно — добре.

Фіранка — штора.

Фортеп’яно — фортепіано.

Фраєр — мудак.

Цидулка — записка.

Цофнутий — дурний.

1

Рондо (від фр. rondeau — «коло», «рух колом») — музична форма, для якої характерне кількаразове повторення основної теми, що чергується з епізодами різноманітного змісту.

(обратно) 2

У 1891–1894 рр. на березі річки Млинівка біля збігу вулиць Пелчинської (тепер вул. Вітовського), Коперника та Вулецької (тепер вул. Акад. Сахарова) були збудовані перша львівська електростанція постійного струму потужністю 400 кінських сил (що відповідає сучасним 300 кВт) і трамвайне депо для розташування перших львівських трамваїв.

(обратно) 3

26 квітня 1891 року Іван Франко прочитав у Львові лекцію на тему «Сила землі в сучасному романі».

(обратно)
Оглавление Свято, яке завжди з нами Осіннє Рондо місячної ночі   Із розмови двох янголів   Розділ I   Розділ II   Розділ III   Розділ IV   Розділ V   Розділ VI   Розділ VІІ   Замість епілогу