Читати книгу - "Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш"

для мозкового штурму – де ви вписуєте свої кроки в маленьких смішних колах справа наліво – називається блок-схемою. Схема, яку ви намалюєте під час другого етапу мозкового штурму, є, мабуть, найважливішим елементом вашої портативної системи успіхозабезпечення, бо вона не лише допоможе вам думати – вона також дозволить діяти. Коли ми її закінчимо, це буде детальна мапа вашого шляху до мети, на якій буде чітко видно, що вам слід зробити на кожному етапі гри, аби можна було рухатися далі, і як різні «гілки» дії мають поєднуватися.

Я запозичила блок-схеми з бізнесу та промисловості, де їх використовують для узгодження складних процесів виробництва та маркетингу. На заводі компанії «Форд» у Детройті, наприклад, корпус, двигун і трансмісію автомобілів збирають окремо з деталей, що, у свою чергу, складаються з тисяч дрібніших частин, а деякі інші механізми та елементи оздоблення взагалі імпортують з-за кордону. Чіткі блок-схеми є гарантією того, що всі сполучні ланки будуть поєднані як слід і що до призначеної дати готова новенька машина, сяючи, зійде з конвеєра.

Уже кілька років я особисто використовувала блок-схеми й зрозуміла, що вони так само життєво необхідні мені для успіху та душевної рівноваги, як компанії «Форд» – для забезпечення сталих прибутків. Як тільки ви навчитеся їх застосовувати, гарантую, що ви будете складати їх для будь-якого свого проекту, навіть для планування вечірки! Вас дивуватиме, як ви раніше обходилися без них. Звичайно, блок-схема вашого шляху до мети буде значно гнучкішою, ніж її «родичі» у великому бізнесі: ви створите унікальний план, який можна буде переглядати й змінювати. Він буде виглядати й поводитися радше як жива істота, ніж заводський конвеєр. Але виконуватиме ту саму функцію, що й блок-схеми корпорації «Форд», – допоможе зібрати докупи всі компоненти, потрібні для досягнення мети.

Блок-схему не можна вважати закінченою й готовою до використання, доки міст над прірвою повністю не з’єднає ваш сьогоднішній день із метою. Це означає, що кожна з основних гілок схеми має бути розгалужена до перших кроків – маленьких і простих справ, які ви зможете зробити вже завтра. Отже, повернімося до прикладу Мері й погляньмо, як вона крок за кроком завершувала свою блок-схему.

Зараз жінці потрібно було ретельно обдумати три кроки. Перший: чи може вона написати листа завтра? Теоретично так. Але насправді їй би хотілося спочатку трохи освіжити свої знання й подати заяви на вступ до медичних університетів. Це була ще одна основна гілка її блок-схеми, над якою вона ще навіть не почала працювати. Однак уже завтра вона могла б обміркувати текст листа й зробити якісь нотатки, щоб відчути, що вже ступила на цей шлях і рухається вперед.

Другий крок: чи вдасться їй скласти список назв корпорацій та адрес уже завтра? Ні, спочатку їй потрібно провести невеличке дослідження та з’ясувати, які корпорації можуть відгукнутися на її прохання і до кого саме краще звернутися в кожній окремій компанії. Дещо вона дізнається, відвідавши бібліотеку, але певну інформацію зможе отримати іншим шляхом, який ми детально обговоримо в наступному розділі. (Поки що я позначу цей спосіб у її блок-схемі знаком питання.) Що Мері може зробити вже завтра, то це подумати, до яких корпорацій варто звертатися: виробників ліків чи вітамінів? Або нафтових трастів, які не проти створити собі імідж компанії, що опікується гуманітарною сферою? (Вона розуміла, що слід ураховувати як етичні, так і практичні моменти.)

Третій крок: чи може вона опублікувати статтю про свій план у місцевій газеті вже завтра? Ні, спочатку потрібно знайти й переконати якогось репортера взяти в неї інтерв’ю – і як, до речі, їй узагалі вдасться це організувати? Просто зателефонувати до редакції й розповісти про себе – навряд чи це вдала ідея. З’являється ще одне місце в схемі для знака питання:

Далі Мері сама максимально ретельно розробила гілку «Гроші» у своїй блок-схемі. Наступний напрямок – «Бути рекомендованою до зарахування» – слід було хоча б приблизно узгодити з гілкою «Гроші», аби ці дві мети були досягнуті разом у той самий час. Як Мері розв’яже проблему догляду за дитиною, залежатиме від того, до якого університету вона вступить: якщо залишиться у своїй місцевості – їй допоможе сестра, тому це питання поки що можна відкласти.

Хочу, щоб ви проглянули низку питань, які поставила собі Мері, і побачили, як відповіді на них стали компонентами блок-схеми – новими колами ліворуч на малюнку.

1. Бути рекомендованою до зарахування – це окрема повноцінна субмета. Чи можу я досягти її завтра? – Навряд.

Що мені треба спершу зробити? – Подати документи до медичних університетів.

2. Я можу подати їх уже завтра? – Ні, спочатку слід отримати високі результати тестів MedCATs, необхідні для вступу до будь-якого медичного вишу, а також звернутися з проханням надіслати мені форми заяв.

3а. У мене завтра будуть на руках ці результати? – Звісно, ні. Спочатку треба скласти тести.

3б. Я можу замовити форми заяв уже завтра? – Ні, спершу я маю визначитися, до яких університетів подати документи.

4а. Можна скласти тести завтра? – Ні, я їх точно завалю! Мені краще спочатку пройти якийсь оглядовий курс, аби відновити знання, отримані свого часу на підготовчих курсах для майбутніх медиків.

4б. Я можу визначитися з переліком потенційних університетів завтра? – Ні, спершу мені треба сходити до бібліотеки й проглянути каталоги. (Я також дізнаюся про можливі кредити на навчання та традиційні стипендії.) І це я точно можу почати робити вже завтра.

5. Я можу записатися завтра на оглядові підготовчі курси? – Ні, спочатку мені слід дізнатися, де такі знайти. Для цього я зателефоную завтра до всіх місцевих університетів та коледжів. Також я можу витягти з антресолей свої старі конспекти й почати повторювати матеріал самостійно.

Це майже повністю завершена блок-схема. Вона допомогла Мері знайти п’ять справ, які вона може почати робити просто зараз: підготувати чернетку переконливого листа до корпорацій; за допомогою мозкового штурму вирішити, до яких корпорацій варто звернутись; обдзвонити різні навчальні заклади, аби дізнатись, де є оглядові підготовчі курси для майбутніх студентів-медиків; почати повторювати свої конспекти; сходити до бібліотеки, щоб отримати інформацію про медичні виші. Хоча в буквальному сенсі вона, звісно, не збиралася кидатися робити всі ці речі наступного дня, їй точно було чим зайнятись у найближчому майбутньому – маленькими, легкими справами, котрі явно вели її безпосередньо до мети. Якби в неї виникли якісь сумніви стосовно цього, їй варто було лише ще раз поглянути на свою блок-схему й заспокоїтись!

Другий етап