Читати книгу - "Реактивація, Кулик Степан"

Не подобалося лише одне. Зграя птеродактилів, що клубилася над бронеходом, немов важка грозова хмара, затинаючи широкі кола, в центрі якого був я. В кожному разі — так видавалося. Ящери неприємно скреготіли, вищали… Перетинчасті крила видавали незвичний шерхіт, немов один лист пластика ковзав по іншому. І усе це разом викликало якийсь незбагнений, первісний страх. Примушуючи забути, що я сиджу під товстою решіткою і в моїх руках — смертоносна зброя, а відчути себе голим та беззахисним. Як у ті прадавні часи, коли людина лише починала спинатися на ноги, а світом правили велетенські рептилії.