read-books.club » Наука, Освіта » Анексія: Острів Крим 📚 - Українською

Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

262
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Анексія: Острів Крим" автора Тарас Валерійович Березовець. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 50 51 52 ... 138
Перейти на сторінку:
людина дуже експресивна, із жорсткою манерою поведінки». Офіцери, з якими ми спілкувалися під час написання цієї книги, одностайно звернули увагу на, дослівно, «неприродну манеру поведінки» Дениса Березовського на відео, коли він зустрічався з офіцерами ВМС України й переконував їх перейти на бік Росії. Усі офіцери зауважили, що Березовський — завжди дуже швидкий у прийнятті рішень — на відео має сповільнене мовлення, дуже довго ухвалює рішення, ніби під дією якогось медичного препарату. Під час анексії Криму Денис Березовський особисто давав команди підлеглим офіцерам здавати зброю, але у відповідь вірні присязі українські офіцери вимагали від нього письмового наказу.

Начальник управління Кримського територіального командування ВВ України Микола Балан заявив у відеозверненні: «У нас достатньо сил і засобів від радикальних, сепаратистських, будь-яких проявів. Усі військовослужбовці на сто відсотків на сьогоднішній день є вірними своїй присязі та своєму військовому обов’язку». Він нагадав, що головним завданням ввірених йому військ є «не допустити порушень громадського порядку на території Автономної Республіки Крим, на маршрутах патрулювання зони відповідальності Кримського територіального командування»258.

Тим не менше саме Внутрішні війська, особливо кримські, — опора режиму Януковича й виконавці всієї чорнової роботи під час Євромайдану — виявилися чи то неспроможними, чи немотивованими виконувати накази вищого керівництва держави, хоча наявних у них сил було достатньо, щоби припинити заколот і захоплення влади сепаратистами в перші ж дні. Максимум, що вони робили, — як випливає з повідомлень ЗМІ — це стояли по периметру захопленої будівлі ВРК і навіть не намагалися тиснути на загарбників — хоч би перекривати воду чи вимикати електроенергію. Проте в підсумку саме військові містечка підрозділів ВВ «зеленим чоловічкам» і «самообороні» Аксьонова, навіть попри спроби підкупу, захопити не вдалося.

Микола Балан прокоментував випадки підкупу українських військових: «Я знаю, що в Севастополі командирові полку Внутрішніх військ пропонували значну суму тільки за те, щоби він склав зброю, не віддав — а склав, і щоби не йшли ані в місто, ані на службу. На службу вони й так не виходили — я їм заборонив, адже з поодинокими військовослужбовцями, що рухаються по два, по три, може статися прецедент: можуть узяти в заручники, утримувати й так далі, тому ми сиділи тільки в містечках і охороняли свої об’єкти, а на службу з охорони суспільного порядку в цей період ми не виділяли особовий склад. Ось тоді командирові полку пропонували, тоді ж це було опубліковано в Інтернеті — я просто не пам’ятаю суму, не хочу бути неточним, але вона була значна. Він не погодився, але до того ж доповів згідно з наказом, що йому запропонували, але він відкинув цю пропозицію й продовжує виконувати обов’язки. Він залишився в Криму, він родом звідти, дружина звідти, батьки там живуть. Зараз не знаю, чи він звільнився, чи служить, але не виїхав. Ось такий випадок був. І мені пропонували різні блага, щоби територіальне командування здалося. Пропонували житло в Москві, подальшу службу, казали, що „у вас буде нормальне, небідне існування“, російські паспорти для мене й усіх моїх родичів протягом 24 годин. Але в мене навіть таких думок не було. Єдине — коли прийшла делегація з нової Ради міністрів, від Аксьонова, з Верховної Ради Криму, три чи чотири людини, — я відмовився зустрічатися з ними в себе — щоби їх не впускати, не створювати прецедент».

Військово-морська база в Севастополі є єдиною в теплих водах у розпорядженні РФ та єдиним місцем на Чорному морі, що не належить НАТО, не рахуючи Грузії. Крім того, це найважливіший стратегічний об’єкт для переведення військових сил у зону Середземномор’я. Через неї Росія постачала військами й технікою режим Башар Аль-Ассада протягом усієї громадянської війни в Сирії. Іншими словами, утративши Севастополь, Росія автоматично втратить статус глобальної військової сили259.

Росія не хоче війни з Україною й готова підтримувати всі сили в цій країні, які виступають за зміцнення відносин Москви та Києва — про це в ефірі телеканалу «Россия-1» заявив статс-секретар, заступник голови МЗС РФ Григорій Карасін, повідомляє «Інтерфакс-Україна»: «Ми проти того, щоб у такій термінології обговорювати наші відносини з близькою нам Україною»260.

Близько 16:00 оточеній 36-й окремій бригаді берегової оборони ВМС України в Перевальному поставлено ультиматум — здати зброю, поставити техніку в бокси й пропустити сторонніх осіб на територію військової частини.

Пьотр Андрусєчко так прокоментував своє відвідання Криму цього дня: «Перевальне було оточене „зеленими чоловічками“. Там просто ми трішки через браму розмовляли з офіцерами, з тими солдатами, котрі там стояли, і з офіцером — заступником командира, що вийшов і нам розказував, яка ситуація.

Більше ми спілкувалися з такими ж рядовими зі сторони тих бойовиків чи з другої».

Сайт NEWSru.ua повідомив: «14:20. Близько тисячі кримських татар прийшли до батальйону морської піхоти ВМС України в Керчі на підтримку українських військовослужбовців. За інформацією прес-служби Міноборони, у неділю озброєні російські військовослужбовці прийшли й до цієї військової частини. Незабаром кримські татари приїхали до дислокації батальйону та стали живим щитом між українськими військовослужбовцями й групою озброєних осіб. „Таким чином кримські татари намагаються не допустити провокацій та незаконних дій з боку російських військовослужбовців“, — додали в прес-службі»261.

Олексій Нікіфоров розповів про блокування наших морпіхів у Керчі: «Спочатку був цей 80-й батальйон морської піхоти міста Темрюк. А вже потім — батальйон Каспійської флотилії.

У них ротація була — ті пішли на Чонгар, а ці з Дагестану прийшли. Щодо підкупу військовослужбовців я не знаю. Кажуть, що командирам давали мішки з грошима. Я не бачив нічого. Я був майже на всіх переговорах, крім останнього дня, коли наш командир здавався. Їм просто давали гарантії: ти продовжиш бути комбатом, служитимеш і далі. Оце так. А щоб якісь гроші — не знаю».

Espreso.tv повідомив: «Минулої ночі до Криму прибуло 11 російських вертольотів, 7 військово-транспортних літаків Іл-76. Про це, доповідаючи у парламенті, розповів міністр оборони України Ігор Тенюх. За словами міністра оборони, командує російською операцією командувач військ Південного військового округу генерал-полковник Олександр Галкін»262.

Дмитро Білоцерковець повідомив у Facebook: «Російська армія почала штурм української частини

1 ... 50 51 52 ... 138
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Анексія: Острів Крим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Анексія: Острів Крим"