Читати книгу - "Друга одіссея"

Коли хтось проводить місяці в маленькій ізольованій групі, він стає дуже чутливим до настроїв та емоційних станів усіх її членів. Тому тепер Флойд чітко усвідомлював якусь невловиму зміну у ставленні до нього; найясніше це виражалося у звертанні «Докторе Флойде», якого він не чув на борту «Леонова» вже так давно, що спершу навіть не відгукувався на нього.

Флойд був певен: насправді ніхто не вірить, що він збожеволів, але така можливість припускається. Він не ображався на це, насправді його навіть розважило похмуре завдання — довести свою психологічну врівноваженість.

До них дійшов доказ, що хоча трохи підтримав це його прагнення. Хосе Фернандес досі твердив, що його дружина розповідала про зустріч із Девідом Боуменом, а натомість вона й далі все заперечувала та відмовлялася спілкуватися на цю тему з пресою. Важко зрозуміти, навіщо Хосе вигадувати таку незвичайну історію, адже Бетті здавалася дуже впертою і запальною пані. Тепер Хосе загримів до лікарні і звідти виголошував, що досі кохає свою дружину та що ця їхня сварка тимчасова.

Флойд сподівався, що так само тимчасовою є Танине прохолодне ставлення до нього. Він був переконаний, що вона страждає через напруження в їхніх взаєминах так само, як і він, а ще він знав, що така її реакція не є наслідком свідомого вибору. Сталося щось, що просто не вписувалося в її розуміння, тож Таня намагалась уникати про це згадувати. Це означало якомога рідше спілкуватися з Флойдом — дуже невигідна ситуація, особливо зараз, коли швидко наближалася найкритичніша стадія місії.

Непросто було пояснити логіку Таниного плану мільярдам душ на Землі, а надто ж нетерплячим телевізійникам, яким уже набридло демонструвати незмінну картинку Старшого брата. Вони дорікали:

— Ціною неймовірних зусиль ви пройшли цей шлях, щоб просто сидіти й дивитися! Чому ви нічого не робите?

На цю всю критику Таня завжди відповідала однаково:

— Я буду щось робити, тільки-но відкриється стартове вікно, щоб ми могли негайно вирушити, якщо на наші дії виникне якась негативна реакція.

Екіпаж «Леонова» вже розробив та погодив із Центром керування польотом плани фінальної атаки на Старшого брата. «Леонов» рухатиметься повільно, зондуючи об’єкт на всіх частотах і постійно збільшуючи силу впливу, при цьому вони звітуватимуть на Землю про кожен свій рух.

Коли вони вийдуть на перший контакт, то намагатимуться добути зразки породи шляхом буріння або лазерної спектроскопії; ніхто насправді не сподівався, що цей фокус удасться, бо навіть через десятиліття ретельного вивчення МАТ-1 відкидав усі спроби проаналізувати його матеріал. Найкращі старання земних науковців у цій царині можна було порівняти з намаганням дикунів Кам’яного віку пробити сталеву броню банківського сховища своєю примітивною палицею.

Зрештою до країв Старшого брата прикріплять ехолоти та інші сейсмічні пристрої. На цей випадок вони прихопили величезну кількість різноманітних клеїв, але якщо вони не подіють, що ж, завжди можна повернутися до старомодної кількакілометрової мотузки, хоча в цьому є щось комічне — обв’язувати найбільшу загадку Сонячної системи, наче це посилка на пошті.

Коли «Леонов» відійде від об’єкта на достатню відстань, вони підірвуть маленькі вибухові пристрої; є надія, що вибухові хвилі, пройшовши крізь Старшого брата, виявлять щось про його внутрішню структуру. Стосовно цього останнього способу вимірювання точилися запальні суперечки — проти виступали як ті, хто вважав, що це нічого не дасть, так і ті, хто гадав, що це матиме надто катастрофічні наслідки.

Флойд довго вагався між цими двома позиціями, проте зараз усе здавалося йому чимось неважливим.

Час остаточного контакту зі Старшим братом — визначну мить, що мала б стати кульмінацією всієї експедиції, — призначено на дату після загадкового кінцевого терміну Девіда Боумена. Гейвуд Флойд був переконаний, що цей час належить до майбутнього, якого не існує, але він не міг нікого змусити з цим погодитися.

Та навіть не це було головною проблемою. Якщо екіпаж «Леонова» й погодиться рушати, вони просто не зможуть.

Вальтер Керноу був останньою людиною, від якої Флойд сподівався розв’язання цієї проблеми. Вальтер-громовий голос, практичний інженер, відомий спалахами блискучих ідей і здатністю швидко усувати різні несправності. Ніхто не вважав його за генія, але іноді потрібен саме геній, щоб помітити очевидне.

— Сприйми це просто як інтелектуальну вправу, — почав він із нехарактерними для себе ваганнями. — Я цілком готовий, що мене зараз затюкають.

— Кажи далі, — відповів Флойд. — Я чемно дослухаю. Це єдине, що я можу зробити: тепер усі дуже ввічливі зі мною. Боюся, надто ввічливі.

Керноу криво усміхнувся:

— Хіба можна їх обвинувачувати? Утім, якщо це тебе втішить, принаймні три людини сприймають попередження серйозно, і міркують, що ми маємо робити.

— Ти належиш до цієї трійці?

— Ні, я ще не визначився остаточно, і перебувати в такому невизначеному стані дуже незручно. Та в разі якщо ти правий, я не хочу сидіти й чекати того, що суне на нас. Я вірю, будь-яку проблему можна розв’язати, якщо ставити правильні запитання.

— Мені приємно це чути. Я шукав відповідь, здається, скрізь. Можливо, не в тому місці.

— Мабуть. Якщо ми хочемо швидко втекти — як сказано, протягом п’ятнадцяти днів, щоб випередити кінцевий термін, нам знадобиться додаткове дельта-ві близько тридцяти кілометрів на секунду.

— Так вирахував Василій. Я не перевіряв, але певен, що він має рацію. Зрештою завдяки йому ми дісталися сюди.

— І він може забрати нас звідси, якщо матимемо додаткове пальне.

— А якби в нас була Зоряна брама, ми могли б дістатися Землі за годину.

— Я напружусь, і у вільну хвилину спроектую щось таке спеціально для тебе. А між іншим, можу вказати, що на відстані лише кількох метрів у нас є тонни найкращого пального в баках «Діскавері».

— Ми думали про це десятки разів. Але немає жодного способу перелити пальне з «Діскавері» в баки «Леонова». У нас немає труб, немає помп. А носити рідкий аміак у відрах неможливо навіть у цій частині Сонячної системи.

— Правильно. Однак нам не треба цього робити.

— Та ну?

— Спалімо його там, де воно є. Використаймо «Діскавері» як перший ступінь, що підкине нас додому.

Якби хтось, окрім Вальтера Керноу запропонував таке, Флойд висміяв би його. Роззявивши рот задля нищівного коментаря, він завмер так на кілька секунд. Зрештою виголосив:

— Чорт забирай. Я мав подумати про це.

Спершу вони відкрили свій задум Саші. Він терпляче вислухав, стиснув губи, а потім зіграв ралентандо[21] на клавіатурі свого комп’ютера. Коли спалахнув здогад, як розв’язати їхню проблему, він замислено кивнув.

— Ви праві. Це дасть нам додаткову швидкість, яка потрібна, щоб відлетіти раніше.