Читати книгу - "Будь зі мною , Анна Пахомова"

Тож не біда, що їй було боляче. Все що відбулось – це тільки початок їх шляху. Про це кажуть його багатообіцяючі погляди і посмішки. Він ніби натякав, що в день була тільки прелюдія, а попереду дівчину чекають хвилюючі відкриття.

Надворі стемніло. Було незвично сидіти на ліжку і вслухуватись в тишу. Ані гомону автомобілів, ані світла ліхтарів – за склом абсолютна чорнильна темрява, зовсім не так як в місті. Здається їх будинок – це ковчег, відрізаний від усього світу, а вони колишуться на хвилях, і інших людей не існує.

Волков ввімкнув телевізор, і присів поруч з Вірою:

- Знайти тобі в що переодягнутись?

- А у тебе є? Було б чудово.

- Зараз пошукаємо, - Антон відкрив шафу-купе,  і дістав пакет із своїм старим одягом. Віра з цікавістю стала поруч, витягнула з пакету першу ліпшу світлу футболку, і задоволено посміхнулась:

- Це підійде!

Вона знову сховалась в ванній, а повернулась вже перевдягнутою. Футболка доходила їй до середини стегна, прикриваючи кругу попку. Антон подумав, що Олеся ніколи не ходила в його одязі, а виявляється це дуже хвилююче і сексуально. Не менше, ніж мереживні панчохи. Він думав, що так може бути в кіно, чи книжках, що дівчата навмисно одягають одяг свого хлопця, щоб створити якийсь їм одним зрозумілий образ тендітності в одягу не за розміром.

Але реальність виявилась зовсім іншою – Віра в його одязі була ще більш справжньою і ближчою, без всілякої надуманої манірності. Дівчина сіла поруч з Антоном на ліжко, не наважуючись притиснутись, і він одним ривком притягнув її до себе. Дівчина хіхікнула, втискаючись своїм тілом в чоловіче, закинула оголену ногу поверх його стегна.

- Хочеш дивитись фільм? – запропонував Антон. Тонкі пальчики пробіглись по його грудях, немов ненароком зачепивши сосок, і торкнулись до колючих щік.

- Ммм, увесь день хотіла це зробити, - зізналась Віра, погладжуючи його щетину. – Ні, я не про фільми. Є пропозиції цікавіші.

- Але тобі буде боляче,  - примружуючи очі від задоволення спробував відмовити від задуманого дівчину Волков.

- Думаю, ти можеш зробити так, щоб не було, - дівоча рука вирушила в подорож від підборіддя до низу.

- Віро,  - голос  у Антона вібрував від збудження. Він не залізний, зрештою, хіба можна так робити, як зараз чинить вона? – Давай спати!

Віра надула губи. І встала вимкнути світло, пройшла похитуючи стегнами. Спати він надумав!

Антон прослідкував поглядом за дівчиною, посміхнувшись про себе. Вона навіть не уявляє, скільки витримки йому коштує відмовлятись від її пропозиції. А все тільки заради того, щоб не робити їй знову боляче. І все одно – Віра дивовижна. По при всі неприємні відчуття, що вона пережила, вона все одно тягнеться до нього, ластиться, і намагається звабити. І це при тому, що один вигляд її оголених ніжок викликає у нього ерекцію.

Дівчина повернулась в напівтемряві, висвітлена екраном телевізора. І залізла під ковдру, удаючи, що все гаразд. Відвернулась від Антона, підклавши обидві руки собі під щоки.

- Ну не сопи ти, як їжачок, - не витримав її ображеного мовчання Волков. – Я боюсь зробити тобі знову неприємно! Тобі ще не можна!

- А давай я сама буду вирішувати, коли мені можна? – роздратовано відповіла Віра. – Я, мабуть, краще себе знаю!

Волков оповив її талію рукою, і притягнув до себе разом з ковдрою. Полоскотав диханням вухо і щоку, переш ніж торкнути м’яку, як персик шкіру, губами. Віра сіпнулась і затихла в очікуванні. Антон потягнув повітря, вдихаючи аромат шкіри, солодкий як зефір. Божевілля якесь. Антон не пам’ятав, щоб його так збуджував просто запах жінки. Але ця була якоюсь особливою. Його особистий афродезіак. Вперте дівчисько.

Антон ривком стягнув з дівчини ковдру, і поклав руку їй на стегно. Віра продовжила лежати на боку, не повертаючись. Волков гладив долонею шкіру, не кваплячись забираючись під футболку. Ось намацав пальцями гумку від трусиків, піднявся ще вище. Віра переривчасто зітхнула.

Тепла чоловіча долоня обхопила груди, і великий з вказівним пальцем стиснули сосок. Добре, що Віра лежала, інакше б її ноги ослабнули і затремтіли від бажання. Антон поцілував її в шию, змушуючи втрати контроль на своїм тілом. Дівчина вигнулась на зустріч руці, одночасно вирячуючи зад. Антон не став сперечатись, притиснуся до неї сильніше, маючи намір щоб вона сідницями відчула, яке бажання пробуджує в його тілі.

І Віра застогнала, відчуваючи що між її ногами росте і шириться пожежа. І удаване небажання повертатись до Волкова обличчям, тільки додавало пікантності цьому моменту. Дівчина потерлась сідницями об Антонові штани, дратуючи його збудження, і спробувала відсунутись.

Але Антон не дав. У нього зносило дах від її присутності. Він хотів бути поруч з цією дівчиною, він хотів не просто займатись з нею сексом, він хотів кохати її, сильно, глибоко, беззастережно. Володіти її тілом і душею, осипати ніжностями, і одночасно оволодіти нею сильно  і швидко, в тому ритмі, який зараз вимагало його тіло.

Волков почав цілувати Віру в плече, продовжуючи зминати груди, перекачуючи твердий сосок між пальців, чуючи як калатає її серце, і луною віддається в його тілі. Як його дратував зараз увесь це одяг, що був на них. Яким зайвим і непотрібним це було. Антон ривком підхопив край футболки, стягнув ту з Віри,  впиваючись губами в відкриту його погляду шкіру, осипаючи поцілунками шию, плечі, груди, живіт.

Волков не тямив, як він опинився згори, а Віра підім’ята під нього, податливо, довірливо, і охоче. Її ноги широко розведені, ніби запрошують до вторгнення.

Його витримки на другий раз не вистачить,зрозумів Волков. Його пристрасть шукала виходу, і вимагала діяти рішуче. І Віра відповідала йому не менш пристрасно, вигинаючись на зустріч, допомагаючи стягнути з себе одяг  - футболку, штани разом з трусами, пестячи і плекаючи руками його тіло. Її долоні залишали на тілі вогняні сліди. Антон перехопив руку, втягнув в рота вказівний пальчик, злегка посмоктуючи і дивлячись при цьому Вірі в очі. Вона дивилась розширеними зіницями, здивована такою ласкою.