Читати книгу - "Дике серце. Таємниця чоловічої душі"

на голові її вінець із дванадцяти зірок. І, мавши в утробі, кричить, мучившись від потуг пологових та болю родження. Видно було й інше знамення на небі, от — великий дракон червоний, який мав сім голів і десять рогів, і на головах його — сім діядем; хвіст його зволік третину зірок із неба і поверг їх на землю. І дракон стоїть перед жінкою, яка має родити, щоб, коли народить, дитя її пожерти. І народила сина-мужа, що має пасти всі народи жезлом залізним… І настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював та й ангели його, та не перемогли, ані місця не знайшлося їхнього більше на небі. І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну, — повержено на землю, і ангели його з ним повержені. (Од. 12, 1 — 5; 7 — 9)

Як каже Філіп Янсі, я ніколи не бачив на різдвяних листівках такого варіанту цих подій. Хоча це більше відповідає реальним подіям тієї доленосної ночі. Янсі називає народження Христа Великим вторгненням, «безстрашним раптовим нападом правителя сил добра на всесвітній осередок зла». З погляду духовності, це не була тиха ніч. Це був день Вторгнення. «Це також є майже поза межами мого розуміння, проте я визнаю, що це уявлення є ключовим для розуміння Різдва і є, фактично, пробним каменем моєї віри. Як християнин я вірю, що ми живемо в паралельних світах. Один світ містить гори, озера і стайні, політиків і пастухів, що пильнують свої отари вночі. Інший населений ангелами і зловісними силам» і всім духовним царством. Дитина народилась, жінка рятується. А далі події розвиваються так:

І розлютився дракон на жінку і пішов воювати проти решток її нащадків, що зберігають заповіді Бога і мають свідчення Ісуса Христа (Од. 12, 17).

Окрім світу і тіла, є навіть страшніший ворог… про якого ми рідко згадуємо і якому навіть ще менше готові чинити спротив. Хоча саме тут ми зараз живемо — на передовій позиції лютої духовної війни, яка є причиною більшости тих нещасливих випадків, які ви спостерігаєте навколо себе і більшості спрямованого проти вас насильства. Час нам приготуватися до цього. Так, Люку, це дракон. І ось як ти його вб’єш.

Розділ 9
БИТВА: СТРАТЕГІЯ

Вона мала рацію, що реальність може бути жорстокою, і що ви, закриваючи на неї очі, лише ставите себе під удар, бо якщо відмовитеся бачити ворога в усій його темній силі, тоді одного темного дня ворог з’явиться, підійде ззаду і знищить вас, коли ви дивитиметеся в інший бік.

_ФРЕДЕРИК Б’ЮХНЕР

Опережи свій стан мечем, витязю, своєю славою і красою! Щасливо їдь верхи за вірність і за правду.

_ПС. 45, 4–5

Як член Христової армії ти маршируєш у рядах доблесних духів. Кожен із твоїх бойових товаришів є дитиною Царя. Одні — такі, як ти — в розпалі битви, оточені звідусіль утисками і спокусами. Інші після багатьох нападів, відкидань і відновлень віри вже стоять на мурах раю як переможці. Вони дивляться звідти вниз на вас, своїх соратників на Землі, і підбадьорюють крокувати вгору слідом за ними. Ось їхній клич: бийтеся до смерти — і місто буде вашим — так само, як воно стало нашим!

_ВІЛЬЯМ ҐЕРНАЛ

Вторгнення у Францію і завершення ІІ-ї Світової війни фактично почалося за ніч до того, як союзники висадилися на берег Нормандії, а саме тоді, коли за ворожі позиції були закинені 82-га і 101-ша повітрянодесантні дивізії, маючи завдання відрізати гітлерівські підкріплення. Якщо ви бачили фільми «Найдовший день» або «Врятувати рядового Раяна», то пам’ятаєте, яка небезпека чигала на тих парашутистів-десантників. Поодинці або нечисленними групами вони глупої ночі рухалися по абсолютно незнайомій місцевості, для того щоб вступити в бій із ворогом, якого вони не могли ні побачити, ні передбачити. Це був час нечуваної хоробрости… і малодушности. Тому що тієї доленосної ночі не кожен десантник проявив мужність. Звичайно, вони стрибнули, але згодом багато з них заховалися. Одна з груп підняла малодушність на новий рівень.

Дуже багато поховалися в придорожніх насадженнях, щоб дочекатися світанку, дехто навіть вклався спати. Рядовий Френсис Пелис з 506-го полку засвідчив, можливо, найгірше порушення обов’язку. Він зібрав підрозділ коло міста Вірвіля. Почувши на відстані різноманітний шум і пісні, разом зі своїми людьми він підкрався до одного сільського будинку. Там вони побачили змішану групу вояків з обох американських дивізій. Парашутисти-десантники