read-books.club » Пригодницькі книги » Принц і злидар 📚 - Українською

Читати книгу - "Принц і злидар"

113
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Принц і злидар" автора Марк Твен. Жанр книги: Пригодницькі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 49 50
Перейти на сторінку:
заявив, що її він пощадить, але Майлза вб'є. Тут вона дала слово й додержала його.

Г'ю не переслідували за цей злочин і за привласнення собі майна й титулу брата, бо ні Майлз, ні леді Едіт не схотіли свідчити проти нього; та за тих часів дружині взагалі заборонялося виказувати на чоловіка. Г'ю утік на континент, де незабаром помер, і тоді Майлз, граф Кентський, одружився з його вдовою. Ото була валяка радість у гендонських маєтках, коли молоде подружжя прибуло до рідного замка.

Батько Тома Кенті так і загинув безвісти.

Король розшукав фермера, якого колись затаврували й продали в неволю, велів кинути злочинну зграю «Буяна» і дав йому можливість жити в достатках.

Він випустив з тюрми старого законника і зняв накладений на нього штраф. Подбав про дочок нещасних баптисток, яких спалили на вогнищі, і суворо покарав поліцая, який незаслужено відшмагав канчуками сера Майлза Гендона.

Він визволив від шибениці хлопця, який піймав заблудлого сокола, і жінку, яка вкрала у ткача шматок полотна, але вже не встиг врятувати чоловіка, засудженого на смерть за те, що він убив оленя в королівському лісі.

Він дарував велику ласку судді, що зглянувся на нього, коли його обвинуватили в крадіжці, і з щирим задоволенням стежив за тим, як цей суддя здобув загальну пошану і ставав відомою й статечною людиною.

До кінця днів своїх король любив розповідати про свої лихі пригоди, починаючи з тої хвилини, як вартовий прогнав його від палацової брами, і аж до тої ночі, коли він замішався в юрбі робітників, що оздоблювали абатство, прослизнув у собор і, сховавшись у сповідальні, заснув так міцно, що мало не проспав коронацію. Він казав, що часто згадує цей дорогоцінний урок і що проймається все глибшим бажанням використати його на благо своєму народові.

Майлз Гендон і Том Кенті лишилися улюбленцями короля «а все його недовге царювання і щиро сумували за ним, коли він умер. Славний граф Кентський був надто делікатний, щоб зловживати своїм привілеєм. Але все ж він скористався з нього двічі після того випадку, про який ми вже знаємо: один раз при вступі на престол королеви Марії, а вдруге під час вступу на трон королеви Елізабет. Один з його нащадків скористався з цього права під час вінчання на царство Джемса І. Перш ніж здумав використати своє право його син, минуло щось із чверть століття, і «привілей Кентів» був забутий більшістю придворних. Тож коли тодішній граф Кент дозволив собі сісти в присутності Карла І, зчинився страшенний переполох; але справу швидко роз'яснили і право ствердили. Останній з графів Кентських поліг у бою під час війни, б'ючись за короля, і з ним кінчився цей дивний привілей.

Том Кенті дожив до глибокої старості. Це був вродливий срібноволосий старик, з величним і лагідним виразом обличчя. Всі його щиро поважали і віддавали шану його надзвичайному вбранню, яке нагадувало про те, що він колись правив державою. Люди розступалися перед ним і шепотіли один одному: «Скинь шапку, це королівський вихованець».

Усі низенько вклонялися йому й високо цінували його привітну усмішку, бо життя його було чесне й гідне подиву.

Так, король Едуард VI жив недовго, бідний хлопчик, але цілком достойно. Не раз, коли який-небудь гоноровитий сановник, який-небудь роззолочений королівський васал докоряв йому надмірною поблажливістю й доводив, що той чи інший закон, який король хотів пом'якшити, і без того занадто м'який, і без того не завдає нікому страждань і утисків, юний король звертав на нього свої великі сумні й лагідні очі і казав:

— Що знаєш ти про утиски й страждання? Це знаю тільки я та мій народ.

Як на ті жорстокі часи царювання Едуарда VI було напрочуд милосердне. І тепер, розлучаючись з ним, збережімо й ми про нього добру пам'ять.

Примітки

1

Принц Уельський — наступник англійського престолу, пізніше король Едуард VI.

2

Чіпсайд — вулиця в Лондоні. Колись, до великої пожежі 1666 року, це був відкритий майдан, на якому влаштовували базари, ярмарки тощо.

3

Тауер — фортеця на північному березі Темзи, куди колись садовили державних злочинців.

4

Темпл Бар — давні міські ворота Лондона.

5

Панч і Джуді — персонажі англійського народного лялькового театру.

6

Фартінг — найдрібніша англійська монета (чверть пенні).

7

Уолбрук — канал, засипаний триста років тому.

8

Статуї Гога і Магога, що знаходилися в Лондонській ратуші, зображали двох легендарних велетнів, які були нібито поставлені як охоронці при вході в королівський палац.

9

Лорди Кінгсейл, нащадки де-Курсі, досі користуються цим надзвичайним привілеєм. (Автор).

10

Джема I і Чарльз II у дитинстві мали при собі таких хлопців, яких карали замість них, коли вони погано вчили уроки. Тим-то я й насмілився, в особистих інтересах, приставити такого хлопця й до свого маленького принца. (Автор).

11

Злодійські наймення для різних категорій злодіїв, старців та бродяг.

12

Тут Гендон, щоб налякати поліцая, говорить по-латині нісенітницю.

13

В середні віки в Англії був звичай святкувати в лісі «маївку». Повернувшися з гуляння, городяни встановляли на майдані «травневу жердину», обвішану гірляндами й стрічками.

14

Баптистами називаються послідовники певного релігійного вчення.

15

Альдермани — члени міського управління в Англії.

16

Переса — дружина пера.

1 ... 49 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Принц і злидар», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Принц і злидар"