Читати книгу - "Детективне бюро «примара»: Два світи, Оля Лях"

Тоді, дванадцять років тому, маленька Кора не розуміла, що отримала щось набагато більше, ніж нового помічника детектива Веги.

- Я більше не може ночувати в готелі. В мене скоро хребет посипиться! - роздратовано кинув блондин.

- Хіба це мої проблеми? – так само відповіла Кора. Дівчина розвернулась і попрямувала в кухню.

Ірвін застиг на порозі. Кутик його губ сіпнувся в натяку на усмішку, але він моментально опанував себе. Обличчя знову стало серйозним. Кора не захлопнула двері прямо перед його носом, не прогнала і не кричала, як це було протягом цих двох тижнів. Пекельних тижнів. «Вже краще», - подумав юнак і попрямував слідом за дівчиною.

- Хіба не ти вигнала мене з дому? Якщо я підхоплю вошей або дизентерію це буде твоя вина! – із докором сказав Ірвін.

- Ні, це наслідки твоїх дій і прийнятих тобою рішень, - парирувала Кора. – Я тут абсолютно ні до чого! – вона взяла недопиту пляшку води з тумби і повернула назад до виходу з кухні. Ірвін стояв у дверях.

- Я вже вибачився! Сотні разів! – обурився він. – Скільки іще мені потрібно вибачитись, щоб ти пробачила мені? – стомлено видихнув. Кора зупинилась за кілька кроків від нього.

- Ще сотню. Але цього все одно буде недостатньо! – вона підняла руку і відсунула хлопця зі свого шляху, штовхнувши у плече.

Насправді «відсунула» це дуже перебільшено. Навряд чи б Кора змогла так легко зрушити з місця цю гору м’язів. Ірвін відступив сам. Дівчина пройшла повз. Зайшла у вітальню і присіла на бильце темно-зеленого крісла. Зробила ковток.

- Я не хочу применшувати своєї провини, але… Ти справді думаєш, що це варто того аби обірвати зі мною усі стосунки? – хлопець сперся спиною на одвірок і засунув руки в кишені штанів. Кора зиркнула на нього з-під лоба своїми блакитними очима, що зараз були мов два крижаних озера. Ірвін підтис губи.

- Ти єдина близька мені людина, якій я могла довіряти. Ти частина родини, - ці слова гріли і ранили його душу одночасно. – Ти той, хто мав подзвонити мені одразу, як це сталось. А що натомість? Я дізнаюсь про… ситуацію, від сторонніх людей з місцевого відділку! – прошипіла вона.

Навіть якщо… Ні, коли батько отямиться, Кора не зможе забути той день.