Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

Кухня була такою ж типово сімейною: біля французьких вікон довгий стіл, у протилежному боці невелика барна стійка, за якою ховалася різноманітна кухонна техніка, та бутафорський камін, над яким висіла картина із зображенням морського пейзажу. Всі меблі на кухні були темно-коричневого кольору, що чудово гармоніювало з пастельними тонами решти інтер'єру.

Від вхідних дверей на другий поверх вели сходи, піднімаючись якими не можна було не помітити фото на стіні ліворуч. Ці знімки також належали господарці будинку. Там була не тільки Джейн, а й досить відомі особистості, із якими вона колись співпрацювала. На другому поверсі було п'ять кімнат: одна для Джейн із чоловіком, три дитячі та гостьова. Зараз же спальня господині була замкнена на ключ, який вона зберігала в себе, а в чотирьох інших жили ми з подругами.

Після того, як Томас покинув Джейн, вона повернулася в старий будинок, а цей просто не змогла продати. Постійно приїжджати й доглядати його було важко, тому, як подарунок на перший рік співпраці, вона запропонувала нам сюди переїхати.

Залишаючи гараж, я набрала деяких знайомих і запросила їх у Speranza, здогадуючись, що Вікі, напевно, про це забула.

У будинку голосно грала музика й було чути то сміх, то радощі компанії «заряджених» дівчат. Усі носилися по кімнатах, як прокажені, ніби за дві години зібратися до клубу було нездійсненною місією.

Іноді крізь музику було чути:

— Як я виглядаю?

— Потрясно!

— Ти теж нічого. Переодягнися.

Або ще:

— Де моя біла сукня з відкритою спиною?

— На мені.

— Свята корова, що вдягнути?

Зрештою, о пів на восьму повністю зібрані ми спустилися на перший поверх. Вигляд у нас був просто шикарний. Моллі вибрала сукню-бюстьє коралового кольору з бежевими вставками, а білі локони зібрала у високий кінський хвіст. Джесс одягла коротке червоне шифонове плаття вільного крою, яке трималося на лямці через шию, а волосся уклала в недбалий пучок. Вона завжди віддавала перевагу яскравим тонам в одязі, оскільки від природи мала світлу шкіру та чорне волосся. Я ж одягла ту білу сукню, яка повністю відкривала спину, але спереду виглядала досить стримано — без глибокого вирізу та будь-яких аксесуарів. Волосся, яке за кольором було чимось середнім між рудим і русявим, я також зібрала в недбалий пучок.

А ось Вікі виглядала, як модель із обкладинки глянцевого журналу. Вона одягла маленьку золотисту сукню з бретелькою на одне плече, а своє кучеряве волосся уклала у великі локони. Вікторія мала ірландське коріння, що позначилося на її зовнішності, яку однозначно можна було назвати нестандартною і незабутньою. Каштанове, практично руде волосся різко контрастували з насичено-зеленими очима й густо обрамляли обличчя. Маленький гострий типово ірландський носик прикрашало ластовиння, яке Вікі воліла ховати під макіяжем. На обличчі трикутної форми чітко виражалися вилиці через запалі щоки, а в міру пухкі губи та тонкий ніс ідеально вписувалися в загальну картинку нестандартної, але однозначно ефектної зовнішності Вікторії. І хоч у її жилах і текла ірландська кров, але характер вибуховим не був. З нами вона завжди була відкритою і веселою, а ось із протилежною статтю — сором'язливою.

— Чорт забирай, та ми сьогодні будемо нарозхват! — оцінивши всіх, вигукнула Джесс.

Переступаючи поріг будинку, я не могла позбутися дивного передчуття. Тоді мені здавалося, що це звичайне хвилювання. Нове масштабне замовлення та відкриття власного клубу були достатніми причинами для цього. Але все мало йти за планом, адже так?