read-books.club » Поезія » Рожеві крила, Тарас Єфименко 📚 - Українською

Читати книгу - "Рожеві крила, Тарас Єфименко"

149
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Рожеві крила" автора Тарас Єфименко. Жанр книги: Поезія. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:

…так пахне лиш розмоклий олівець…

куди ти дивишся – чого чекаєш – з горнятком кави і без годинника можна відчути себе володарем своїх набряклих ілюзій. власну планету – в придуману лузу. для себе ти і селінджер і лем. зіниці – вишні в глеці молока – ти їх до кісточки вбираєш… обожнюю ранки зі смаком розтопленої свічки – ще коли черепахи лізуть до твоєї кватирки – і – посміхаючись – забувають про висоту . платівку послухаю завтра – сьогодні лиш розпашіла ватра – недопалки чекають урн – розмоклі шваблики без сірки – запаперовані полички і власне звечоріле зітхання… люблю я такі хвилини – саме в такі моменти амелі вперше цілує збентеженого фореста гампа – і вони – посміхаючись – відчувають аромат закоханого подиху. куди ти дивишся – чого чекаєш – а воно крап – крап – і все на папір – вірш – вір – ві – за – ві… крап – крап – Ка. 8 8 8

…треба бути відкритим для світу…

алім я почуваюся мінотавриком у лабіринті чужої невдачі – ловлячи шапкою зоряні яблука – лишаючи другу смачні та гарячі. я почуваю себе під наркозом – мене оперують сльози-стажери – витягують з мене морозяну прозу і розливють собі у фужери. я покохав не квітарку – а квітку – молюся не Богу – а срібній іконі – і тільки до мене щоночі у шибку злітають наїстися віршами коні. небопідкурюють змучені фабрики – вранці з цигаркою заспаний я знов почуваюся мінотавриком – що вдієш – у кожного доля своя… 8 8 8

…ейнзап – кабан – ейнзап…

за горизонтом заховався гудзик оранжевий – а я – вишиваючи голкою чарівною – забув про біль і вколов теплий палець неба – залишивши на ньому срібну рану – що на неї позліталися комарі – проганяючи надоїдливих мух спати у хрущовки. кОмАрний оркестр заграв першу симфонію. я залишуся спати тут – без мого фагота не буде восьмої симфонії. 8 8 8

…метаморфози…

дивлюсяна твої губи – очі і відчуваю себе в твоїй утробі – кричу звідти тупаючи своїми ніжками – дьоргаючи по матроськи за канатики пуповин – – футболістом буде- кажеш ти – а мені звідти все чути. – от наївна- думаю я – медитую там на теми сенсу та сексу животіння в цьому світі – слухаючи як твоє серце гупотить мені в тім'я. по жилах розтікаються твої еритроцити. чую музику – яку для тебе хтось грає на синтезаторі… 8 8 8 Я протверезів сидячи на шальці терезів Дригаючи ногами немов відбиваючись від чогось… Сонце, в мене зустріч у суботу - Та я тебе їбав і всю твою роботу. …йшов дощ, небо, мов бульдог Забрискувало все слиною, Чим далі моя шалька переважала… Тарасе, друже, вибачай, До дівчини іду на чай.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рожеві крила, Тарас Єфименко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Рожеві крила, Тарас Єфименко"