read-books.club » Сучасна проза » Бійцівський клуб 📚 - Українською

Читати книгу - "Бійцівський клуб"

345
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Бійцівський клуб" автора Чак Паланік. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 4 5 6 ... 42
Перейти на сторінку:
кіномеханік: Тайлер вирізає вдалі кадри з фільмів і робить із них слайди.

Як ми пам’ятаємо, у першому фільмі з повним оголенням голою була акторка Енґл Дікінсон. Доки копії цього фільму з кінотеатрів Західного узбережжя дісталися кінотеатрів Східного, сцена з оголеністю щезла. Один кіномеханік вирізав кадр. Інший кіномеханік вирізав кадр. Усі хотіли мати слайд із оголеною Енґл Дікінсон. А коли і порно потрапило до кінотеатрів, дехто назбирав монументальні колекції.

Ти прокидаєшся в Боінґ Філд[13].

Ти прокидаєшся в Ел-Ей-Екс[14].

Сьогодні в нас майже порожній салон, тож не відмовляйте собі в можливості опертись на підруків’я і витягнутись. Ти витягуєшся зигзагом, коліна зігнуті, спина зігнута, лікті зігнуті, ти розкидаєшся на трьох чи чотирьох кріслах. Я переводжу годинник на дві години раніше чи на три години пізніше: тихоокеанський час, гірський, центральний чи східний — втрачаєш годину, наздоганяєш годину.

Це твоє життя, і воно спливає хвилина за хвилиною.

Ти прокидаєшся в Клівленд Гопкінс[15].

Ти прокидаєшся в Сі Таку, знову.

Ти кіномеханік, ти злий і втомлений, але переважно ти знудився, тож ти береш кадри з чиєїсь колекції порно, яку ти знайшов у закутку будки, і додаєш кадр із червоним здибленим прутнем чи розкритою вологою кункою посеред іншого фільму.

Це один з тих пригодницьких фільмів про домашніх улюбленців, коли пес із котом полишені сім’єю під час подорожі й мають знайти шлях додому. У третій котушці, саме після того, як пес і кіт, котрі розмовляють один з одним людськими голосами, наїдаються зі сміттєвого баку, — спалах ерекції.

Це зробив Тайлер.

Один кадр з’являється у фільмі на одну шістдесяту частину секунди. Поділіть секунду на шістдесят рівних частин. Саме стільки триває ерекція. Заввишки в чотири поверхи вона нависає над попкорновою залою, червона, слизька й жахлива, і ніхто її не бачить.

Ти прокидаєшся в Лоґані, знову.

Жахливий спосіб подорожувати. Я ходжу на зустрічі, які не бажає відвідувати мій бос. Я роблю нотатки. Я з вами зв’яжуся.

Куди б я не їхав, я там, аби застосувати формулу. І зберегти таємницю.

Це проста арифметика.

Це задача з підручника.

Якщо нова машина, побудована моєю компанією, полишає Чикаго, рухаючись на захід зі швидкістю шістдесят миль на годину, задній диференціал заклинює і машина розбивається і згоряє з усіма, хто в ній був, чи має моя компанія відкликати всі машини на доопрацювання?

Ти береш кількість проданих автомобілів А, множиш її на вірогідність аварії В, тоді множиш результат на середню вартість залагодження справи без суду С.

А помножити на В помножити на С дорівнює X. Ось скільки коштуватиме не відкликати машини.

Якщо X більше, ніж вартість відклику, ми відкликаємо машини, і ніхто не постраждає.

Якщо X менше, ніж вартість відклику, ми не відкликаємо машини.

Куди б я не їхав, на мене чекають вигорілі пошматовані остови машин. Я знаю, де є всі скелети. Вважайте це моєю службовою таємницею.

Життя в готелях, харч у ресторанах. Куди б я не їхав, повсюдно заводжу дрібненькі дружби з людьми, що сидять поруч під час перельотів від Лоґана до Кріссі, до Вілов Ран.

Я — координатор у відділі відкликань, кажу я одноразовому другові, що сидить поруч, проте я працюю над своєю кар'єрою і збираюся стати посудомийкою.

Ти прокидаєшся в О’Гара, знову.

Після того Тайлер вклеював кадри геніталій скрізь. Зазвичай крупні плани — кунка завбільшки з Великий Каньйон разом із луною заввишки в чотири поверхи і набрякла від крові посеред танцю Попелюшки з Принцем, і люди дивилися. Ніхто не жалівся. Люди їли й пили, але вечір уже не був тим самим. Людям ставало зле, чи вони починали плакати й самі не могли пояснити чому. Тільки колібрі змогла б упіймати Тайлера на гарячому.

Ти прокидаєшся в Джей-Еф-Кей[16].

Я слабну і бентежуся тої миті, коли літак приземлюється, коли одне колесо вдаряється об злітну смугу, літак нахиляється набік і завмирає, вирішуючи, виправитися чи котитися під три чорти.

Цієї миті нічого не важить. Підведи голову вгору, до зір, — і тебе нема. Твого багажу нема. Ніщо не важить. І твій запах із рота — теж. Знадвору, за ілюмінаторами, темрява, і турбіни двигунів ревуть позаду. Салон нахиляється під неправильним кутом — і тобі вже ніколи не доведеться заповнювати звіт про відрядження. Ніяких квитанцій на суми, більші за двадцять п’ять доларів. Тобі більше не доведеться стригтися.

Струс — і друге колесо торкається смуги. Стакато сотень ременів, що розстібуються, і одноразовий друг, поруч котрого ти майже вмер, каже тобі:

— Сподіваюся, ваша зустріч пройде успішно.

Ага, я теж.

Ось скільки тривала твоя мить. А життя продовжується.

Якось випадково ми з Тайлером зустрілися.

Це було під час відпустки.

Ти прокидаєшся в Ел-Ей-Екс.

Знову.

З Тайлером ми зустрілися, коли я пішов якось на нудистський пляж. Це було наприкінці літа, і я заснув. Він був голий і спітнілий, весь у піску, вологе волосся спадало на очі.

Тайлер був тут задовго до того, як ми зустрілися.

Тайлер витягав колоди з води і відтягував їх на пляж. Він уже вкопав кілька штук — півколом на відстані в кілька дюймів одна від одної, на рівні очей. Чотири колоди вже стояли, а коли я прокинувся, Тайлер витягав на берег п'яту. Він викопав яму і скерував колоду туди, потім підняв її з іншого боку, і вона з’їхала вниз, вставши майже вертикально.

Ти прокидаєшся на пляжі.

Окрім нас із Тайлером, тут нікого.

Патичком Тайлер провів на піску пряму лінію в кількох футах від будівлі. Повернувся, щоби притоптати пісок навколо колод і тим самим вирівняти їх.

Я був єдиним, хто це бачив.

Тайлер спитав, чи не знаю я, котра година?

Я завжди ношу годинника.

— Ти знаєш, котра зараз година?

Я спитав:

— Де?

— Тут, — відповів Тайлер. — Тут і зараз.

Було 16:06.

За деякий час Тайлер сів, схрестивши ноги, у тіні встановлених колод. Посидів так кілька хвилин, потім встав, скупався, натягнув футболку, шорти і зібрався йти. Я мав спитати. Я мав дізнатися, що Тайлер робив, доки я спав.

Якщо я прокидаюся в іншому місці, в інший час, чи можу я прокинутись іншою людиною?

Я спитав Тайлера, чи він, бува, не художник?

Тайлер знизав плечима й показав мені, що п'ять встановлених колод були ширшими при основі. Звернув мою увагу на лінію, що він намалював на піску, і показав, як за її допомогою він побачив, як лягатиме тінь від кожного стовпа.

Часом ти

1 ... 4 5 6 ... 42
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бійцівський клуб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Бійцівський клуб"