Читати книгу - "Павлiк Морозов"

горілки. Руба закуску, мимоходом запиздячує шашкою блядь. Потім скида чоботи і портянки і з насолодою виколупує бруд поміж пальців. Друга блядь з жаху сховалася в домовину і неприємно там усцялась. З домовини ріденькими струмочками тече рудувата сеча.

Савва Морозов (з докором, до Щукіна).

От бач, до чого привело шукання правди!

Якого хуя ти його позвав?

Той жлоб у домовині – не пророк,

Не бачив я пророків у шинелях

Із маузером, то фурія якась, то вурдалак.

Пизділи мирно ми про нашу жізнь

Хуйовую, я нюхав тьоплий воздух,

Відчуваючи, неначе смачним салом повіяло…

Подумав я, шо смалять кабана,

А навкруги сидять друззя, красиві,

Утончьонні, з веселими блядями,

І ніздрі жадібно розширились у мене,

I почало мені здаватись, шо січас

Пойму я жізнь, м закони сложні і красиві,

її гармонію…

Пророк Микола.

Замовч і не пизди!

Які закони там, де бляді хтиві,

Скупі, невиховані, шо при виді грошей

Напустять на персидський килим слину,

Нахабно сцуть пророку в домовину?

Чому я, молодий, розумний, гарний,

Замість того, шоб їздить у круїзи,

Дивлюсь на їхні блядскії капрізи

І слухаю, як ви, засранці потні,

Отут патякаєте? Знаю ваші мислі

Хуйові, про аршин, яким не можна міряти Росію,

Бо ним ви хуя міряли у бані,

І тепер він правільную цифру не покаже,

А потім плакати, як крокодил підступний,

Шо в нас нарід дурний і п'є багато,

Шо правди ніхуя нема ніде,

А згодом йобнути горілки літрів зо два,

Блювать самозакохано і пиздити сім'ю:

Жінок, дітей, тварин, ламати фікус —

Растєніє корисне, бити посуд…

О, злі єхідни, знаю мислі ваші!..

Пророчеств мудрих ви від мене ждете?

Так я вам дам моїх піздюлєй страшних,

ніякая Кассандра вас по яйцях

ногой не впизде влучно так, как я!..

З цими словами пророк Микола пиздить обох славянських гуманістів несподіваний крик зупиняє його невдячну працю на тлі лісу з трубой і барабаном з’являється піонерський загін з Павліком Морозовим і Учителем атеїзму на чолі.

Павлік Морозов (до дітей).

стояти всім, їбати вашу мать!

Учитель атеїзму (до дітей).

дивіться, діти, на болото гидке.

Церковники задурюють нарід

І кажуть, шо живуть русалки там,

Чорти і всякі інші бляді мокрі.

Я запевняю вас, нема там ніхуя.

Ми тракторами тут пісок навозим,

Акацію посадим, обеліска вколупаєм в баговиння.

На ньому ми напишем, шо в майбутнім

Тут буде пам'ятник стояти комуністам порубаним.

Показує на храм Аполлона.

А ця ізбушка скромна —

Капіталістів це трактир развратний.

Сюди, подалі від біди народной,

Блядєй водили куркулі і графи.

Тепер в ній буде школа для сиріт,

Дітей і всячєскіх дебілів.

Пророк Микола.

Чим так пиздіти на весь ліс розумно,

Ти краще б подивився в болото уважніше.

Справді, порада досить слушна. З болотного баговиння вилазить Альонушка, саме така, як її описував Савва Морозов, її посмішка дозволяє бачити в неї чималенькі ікла. Без зайвої тяганини вона хапає Учителя атеїзму і, перекусивши йому артерію, з задоволеним реготом тягне жертву в очерет. Кривавий фонтанчик ще деякий час фонтанірує з болота, звідти ж чути звуки розгризаємих кісток.

Пророк Микола.

Хто ще пиздіти буде, запитую?

Пиздіти більш ніхто не хоче. Павлік Морозов гєройськи волохатить собі чуба.

Павлік Морозов.

Він ворог був, мені його не шкода.

Він нас наябував, казав, нема чортів.

Туди йому й дорога, підарасу!

Савва Морозов (до Щукіна).

Це мій синок, епічєскій герой.

Він рятувати нас прийшов сюда,

Своїх штурмовиків привів загони.

Спортивні хлопці, ті, шо знають джіу-джитсу

Прийоми смертоносні, кирпичину

Усяк із них мармизою лама.

Пророк Микола.

Учив я трохи вас, старих шакалів,

Як Родіну любити, та, мабуть,

Перестарався трохи. Відтепер

Ви знати будете, як храма викликати на леваду,

Плювати в дароносицю, пости

Не соблюдать бездумно. Скажіть спасибі

Альонушці, шо вже наїлась трохи.

І цю блядюгу з гроба заберіть,

Вона кришталь гірський мені зіпсує

Своєю мочею хворою. Від неї

На домовині в стилі рококо

Підуть такі паскудні жовті плями,

А домовину чисту я люблю…

Павлік Морозов.

То ти пророк