Читати книгу - "Бріда"

до лісу. Голоси ставали дедалі крикливішими й дзвінкішими, й усе це — сп’янілі чоловіки та жінки, балаканина, люди, що гралися в чаклунство, вистрибуючи навколо вогнища — усе це почало змішуватися в її голові. Вона так довго чекала сьогоднішньої ночі, а виявилося, що це тільки свято — свято схоже на ті доброчинні вечірки, де люди їдять, напиваються, правлять теревені, а потім виголошують промови про необхідність допомагати індіанцям у Південній Півкулі або тюленям на Північному Полюсі.

Вона заглибилася в ліс, намагаючись тримати вогнище в полі свого зору. Піднялася стежкою, що петляла довкола скелі й дозволяла їй спостерігати сцену згори. Але навіть побачене згори видовище її вкрай засмутило. Вікка перебігала від групи до групи, запитуючи, чи все гаразд, люди й далі вистрибували навколо вогню, деякі парочки вже обмінювалися п’яними поцілунками. Лоренс про щось жваво розповідав двом чоловікам, певно, говорячи про речі, які здавалися б дуже цікавими десь у барі, але не тут. Хтось із запізнілих запрошених поспішав через ліс; а може, то був просто перехожий, приваблений галасом, що йшов до гурту, прагнучи трохи розважитися.

Хода того чоловіка здалася їй знайомою.

Маг.

Бріда відчула страх і побігла стежкою вниз. Вона хотіла зустрітися з ним раніше, ніж він дійде до натовпу. Хотіла, щоб він допоміг їй, як допомагав уже стільки разів раніше. Хотіла, щоб він пояснив їй сенс того, що тут відбувається.

«Вікка вміє організувати шабаш», — подумав Маг, наближаючись до натовпу. Він міг бачити й відчувати енергію людей, що вільно циркулювала тут. На цій фазі ритуалу шабаш був схожий на будь-яке інше свято — треба було зробити так, щоб усі гості налаштувалися на одну й ту саму хвилю. На першому у своєму житті шабаші він був приголомшений усім цим. Пам’ятає, як відкликав убік свого Наставника й запитав його, що тут відбувається.

— Ти вже бував на якомусь святі? — у свою чергу запитав Наставник, роздратований тим, що учень відірвав його від жвавої бесіди.

Маг відповів ствердно.

— І коли вважають, що свято вдалося?

— Коли всім весело й усі розважаються.

— Люди влаштовують святкування ще від тих часів, коли жили в печерах, — відповів Наставник. — Ще тоді вони влаштовували колективні ритуали, і Традиція Сонця донесла до нас живий спогад про них. Добре свято очищає астрал кожного з учасників, але досягти цього буває не так легко — досить кількох людей, щоб зіпсувати загальні веселощі. Такі люди вважають себе важливішими за інших, їм дуже важко догодити, вони вважають, що тільки марнують тут час, бо не можуть прилучитися до радості інших. Але й для них подібний досвід не минає марно; як правило, вони йдуть звідси, заражені астральними личинками, які одержали від тих, хто зумів приєднатися до радості інших. Згадай, що найперша дорога до Бога — молитва. Друга пряма дорога до Нього — радість.

Багато років минуло від тієї розмови з Наставником. Відтоді Маг брав участь у багатьох шабашах, і тепер він знав, що перед ним ритуальне свято, досконало організоване; рівень колективної енергії зростав із кожною миттю.

Він пошукав Бріду очима; тут було багато народу, він не звик до натовпу. Знав, що повинен прилучитися до колективної енергії, був на це налаштований, але спершу йому треба було трохи призвичаїтися. Бріда могла допомогти йому в цьому. Тож він хотів якомога швидше зустрітися з нею.

Він Маг. Йому доступне видіння світляної цятки. Треба тільки змінити свій стан свідомості, і цятка з’явиться, десь у самій гущі людей. Він шукав свою світляну цятку протягом багатьох років, а тепер вона десь лише за кілька десятків кроків від нього.

Маг змінив стан своєї свідомості. Знову подивився на святковий натовп, цього разу зі зміненим сприйняттям і побачив аури найрозмаїтіших кольорів — усі вони, проте, наближалися до кольору, який мав домінувати сьогодні вночі. «Вікка — велика Наставниця, вона робить усе дуже швидко», — знову подумав він. Через короткий час усі аури, ті коливання енергії, що відбуваються навколо фізичного тіла кожної людини, зіллються в одній гармонії; і другу частину ритуалу можна буде починати.

Він ковзнув поглядом зліва направо й нарешті побачив світляну цятку. Вирішив зробити Бріді сюрприз і нечутно підійшов до неї ззаду.

— Брідо, — покликав він.

Його Інша Частина обернулася.

— Бріда пішла прогулятися, — почув він люб’язну відповідь.

Протягом миті, що здалася йому вічною, він дивився на чоловіка, який стояв перед ним.

— Ви, певно, Маг, про якого Бріда так часто розповідає, — сказав Лоренс. — Сідайте з нами. Вона скоро прийде.

Але Бріда вже прийшла. Вона стояла перед ними двома, засапана, зі страхом у погляді.

Маг відчув погляд, спрямований на нього з протилежного боку вогнища. Він знав цей погляд, погляд, який не міг бачити світляні цятки, бо лише Інші Частини спроможні пізнати одна одну. Але то був погляд стародавній і глибокий, погляд, який знав Традицію Місяця й серця чоловіків та жінок.

Маг обернувся й побачив Вікку. Вона усміхнулася йому з протилежного боку вогнища — і за якусь частку секунди зрозуміла все.

Погляд Бріди також був спрямований на Мага. Її очі блищали від задоволення. Він прийшов.

— Я хочу, щоб ти познайомився з Лоренсом, — сказала вона.

Вона уже втяглася в атмосферу свята й не потребувала пояснень.

Маг досі перебував в іншому стані свідомості. Він побачив, як аура Бріди швидко змінює колір, наближаючись до тону, який обрала Вікка. Дівчина була весела й задоволена, тому що він прийшов, і кожне його слово або вчинок могли б затьмарити її Висвячення, призначене на цю ніч. Він мусив узяти свою поведінку під найпильніший контроль.

— Мені дуже приємно, — сказав він Лоренсові. — Чи