Читати книгу - "Граф Монте-Крісто"

оскільки сірників у коробці не виявилося, почав шукати якогось папірця, щоб запалити його в коминку, де ще танцював пломінець, я боявся взяти в пітьмі якийсь цінний документ замість непотрібного клаптика паперу, аж згадав, що у славетному молитовнику, що був тут-таки на столі, замість закладинки лежить пожовклий аркуш, що його старанно зберегли спадкоємці. Я намацав того непотрібного папірця, зіжмакав його і підніс до полум’я.

І раптом, наче за помахом чарівної палички, у міру того, як розгорявся вогонь, на білому папері почали проступати жовтуваті літери; мені стало страшно: я стиснув папір у долонях, погасив полум’я, запалив свічку просто в коминку, із невимовним хвилюванням розгорнув пожмаканого аркуша і впевнився, що ті літери накреслені симпатичним чорнилом, яке виступає тільки тоді, коли його нагріють. Вогонь знищив понад третину цидулки; це та сама, яку ви читали сьогодні вранці. Перечитайте ще раз, Дантесе, а як перечитаєте, я поповню пробіли у словах і у змісті.

І Фаріа переможно подав аркуш Дантесові, який цього разу жадібно прочитав такі слова, написані рудим чорнилом, схожим на іржу:

25 квітня 1498 року, ви

Александром VI і остерігаючись, що він, не

побажає стати моїм спадкоємцем і го

і Бентівольйо, що померли від отрути,

єдиному моєму спадкоємцеві, що я зак

бо він відвідував його зі мною, а саме в

ва Монте-Крісто, всі мої зол

ння, самоцвіти й коштовності; що тільки я 

Цінністю до двох міль

знайде його під двадцятою ске

малої східної затоки по прямій лінії. Два отв

в цих печерах; скарб закопано в найдаль

той скарб заповідаю йому й віддаю в ціл

єдиному моєму спадкоємцеві.

25 квітня 149

Чез

— А тепер, — сказав абат, — прочитайте ось іще це.

І він простягнув Дантесові другий аркуш. Дантес узяв його і прочитав:

явившись запрошеним на обід його святістю

задовольнившись платою за кардинальську шапку,

тує мені долю кардиналів Капрара

оголошую небожеві моєму Ґвідо Спаді,

опав у місці, що йому відоме,

печерах остро

оті зливки, монети, камі

знаю про існування цього скарбу,

йонів римських екю, і що він

лею, якщо йти від

ори викопані

шому кутку другого отвору;

виту власність, як

8 року

аре Спада

Фаріа стежив за ним палаючим поглядом.

— Тепер, — сказав він, побачивши, що Дантес сягнув останнього рядка, — складіть обидва клапті і судіть самі.

Дантес послухався; зі стулених клаптів ось що вийшло:

«25 квітня 1498 року, ви... явившись запрошеним на обід його святістю Александром VI і остерігаючись, що він, не... задовольнившись платою за кардинальську шапку, захоче стати моїм спадкоємцем