Читати книгу - "Три сили. Як виховують в успішних спільнотах"

Нелегальний трафік рецептурних опіоїдних знеболювальних в Аппалачії вищий, ніж деінде в країні793. Так звані «штампувальні пігулок» розкинулися по всій Аппалачії і дали привід для нового прізвиська місцевим мешканцям —  «рагулі під кайфом»794. В одному окрузі штату Огайо у 2010 році в кожного десятого новонародженого результат тесту на наркотики був позитивним795. У цьому регіоні один із найвищих у країні рівнів підліткової вагітності — можливо, тому що від молодих жінок очікують материнства, а не заробітків. У 2009 році у Кентуккі в Аппалачії дівчата у віці п’ятнадцяти-дев’ятнадцяти років ставали матерями вчетверо частіше, ніж мешканки Нью-Гемпшира (і на 50% частіше, ніж дівчата цього віку загалом у країні)796.

Якщо коротко, культура Аппалачії не є культурою Трьох сил, однак не в цьому причина бідності. Це такий важливий момент, що ми повторимо: причина бідності Аппалачії не в браку Трьох сил.

Основними причинами бідності в Аппалачії були географічне розташування, історія, тектонічні зсуви економіки і різновид «ресурсного прокляття»797 (з притаманними йому корупцією, експлуатацією дешевої робочої сили і дуже нерівномірним розподілом багатства, здобутого завдяки природним ресурсам). Традиційна промисловість занепала. Запаси деревини та солі виснажувалися, а багатство в регіон не поверталося. Вугільна індустрія дедалі більше механізувалася798. З гір знімали верхів’я — вугледобувні компанії отримували величезні прибутки, але це не просто лишало довкола пустки, а ще й нищило робочі місця. У самій лише Західній Вірджинії кількість шахтарських робочих місць зменшувалася зі 120 до 15 тисяч799. Згідно з одним із досліджень, в Аппалачії стає дедалі менш вигідно закінчувати школу. Автор робить висновок про те, що Аппалачія — регіон «подвійного ризику», де кваліфікація робітників низька, так само як і оплата праці. Це рецепт економічної стагнації800. Водночас індустріальні катастрофи в Аппалачії, як-от прорив дамби на Баффало-Крик у 1972 році або аварія в окрузі Мартин у 2000 році, не мали широкого розголосу, на противагу подібним катастрофам деінде в Америці (розлив у Мартині був у тридцятеро більшим за розлив нафти з танкера Exxon Valdez, проте саме другий висвітлювали у міжнародних новинах), і жертви часто не отримували компенсації801.

За таких обставин пригнічення і фаталізм — природні прогнозовані наслідки, а також прагнення якомога швидше отримати винагороду там, де це можливо.

Нині вже майже всі знають про маршмеллоу-тестування, однак одне з найважливіших нещодавніх відкриттів не привернуло достатньо уваги. Цей тест часто інтерпретують як спосіб визначити характер і знайти дітей з найкращим самоконтролем. Однак у 2012 році дослідники повторили експеримент, додавши один нюанс: до отримання першого смаколика дехто з дітей мав досвід ненадійності дорослих. Наприклад, ведучий дослідження повідомляв дітям, ніби почекавши кілька хвилин, вони отримають «чудовий набір для малювання», але не виконував обіцянки. Після такого досвіду майже всі діти «провалювали» маршмеллоу-тестування, тобто одразу ж ковтали перший смаколик, не дочекавшись другого. (Інші спілкувалися з дорослим так само, з тією одинокою різницею, що той дотримував слова; і в цьому разі більшість дітей витримували тест). Проте малюкам не бракувало самоконтролю. Вони раціонально реагували на той факт, що дорослий, який обіцяв другий маршмеллоу, вже виявився не вартим довіри802.

Якщо люди не довіряють системі і думають, що суспільство бреше їм, коли обіцяє винагородити важку працю і дисципліну, якщо їм здається, що такі, як вони не здатні на досягнення, вони не мають жодних причин вдаватися до контролю імпульсів і жертвувати наявними задоволеннями заради економічного успіху в якомусь непевному майбутньому. Це актуально і для бідних районів у сільській місцевості Аппалачії. Доведено, що пережиті в дитинстві лиха, зокрема злидні та жорстоке ставлення, мають тривалий негативний вплив на здатність людини контролювати імпульси803. Американське суспільство може знищити наратив вищості групи, так само як і контроль імпульсів. Тож ті самі умови, які спричиняють бідність, здатні вичавити Три сили з культури.

Та коли таке трапляється, бідність вкорінюється глибше. За статистикою, дівчата, які вагітніють у підлітковому віці, зрештою опиняються у набагато гіршому економічному становищі804, як і особи без вищої освіти та наркозалежні. Регіональна комісія Аппалачії нещодавно висловила «глибоке занепокоєння тим, як наркотична залежність руйнує економічне та соціальне полотно регіону»805. Те саме правдиво щодо багатьох груп в Америці: як білих, так і темношкірих, як селян, так і містян. Для них бідність почалася не з того, що їм бракувало Трьох сил, але нині їх справді бракує. Їхні проблеми посилюються, економічні перспективи погіршуються і тепер ще важче стає вибратися з прірви, до якої вони падають.

* * *

Чимало груп в Америці не мають висхідної мобільності, бо не хочуть її. Приблизно 200.000 амішів, які живуть переважно у Пенсильванії, Огайо й Індіані —  яскравий приклад806. Наша теорія дуже добре відповідає таким групам: вони явно не володіють Трьома силами. Крім того, вони чудово ілюструють стосунки між Трьома силами і християнством.

Контроль імпульсів для амішів не проблема, хоча залежно від обряду вони можуть дещо відрізнятися суворістю вимог. В амішів-ренно фургони з чорним верхом, у амішів-байлерів — з жовтим, а «швейцарські» аміші зі штату Індіана хизуються відкритим верхом807. Аміші-бічі взагалі їздять на автомобілях. До іншого виду крайнощів вдаються шварцентруберські аміші: живуть без сучасного опалення, водопроводу і постійної подачі гарячої води, без холодильників і тракторів та майже без контакту зі світом808.

Однак більшість дітей амішів — коли вони ще в пелюшках 809 — навчаються цілковитого по слуху, дисципліни і беззаперечного виконання всіх суворих приписів своєї віри810. Йдеться не лише про вимогу носити простий одяг і не користуватися електрикою (звісно, телевізор і комп’ютерні ігри заборонено), а й про заборону досліджувати світ, розважатися чи ставити під сумнів владу. До чарівних казок, фантастики, фентезі і творів, в яких тварини розмовляють, ставлення несхвальне811. У три- або чотирирічному віці діти амішів починають працювати в будинку або на фермі. Вони також повинні сидіти на церковних богослужіннях, які провадять для дорослих верхньонімецькою мовою812. Різниця між дітьми амішів і «англійськими» дітьми вражає. Як зазначив один місцевий власник саду, коли діти амішів приходять збирати фрукти, то «зазвичай працюють, доки батьки не будуть задоволені. […] Натомість англійські малюки можуть завзято збирати вишні хвилин п’ять-десять, допоки не знудяться і не почнуть кидатися одне водного вишнями, лазити по деревах чи сердитися»813. Іншими словами, третій елемент Трьох сил в амішів напрочуд розвинений. Чи мають вони відчуття вищості?

Самі аміші, звичайно, відповіли б заперечно. Їхнє кредо — безмежна скромність. Гординя — гріх 814. Улюблене місце у Біблії — «не величайтеся, але наслідуйте слухняних, ніколи не вважайте за мудрих себе!». На відміну від мормонів, аміші вважають, що люди набагато нижчі за Бога. У них виховують зневагу до будь-якої спроби індивіда піднятися над іншими815. Справді-бо, причина, з якої вони вважають освіту після восьмого