Читати книгу - "Щоденник Лоли"

Зірка You Tube та Instagram ЛОЛА розповідає всю правду в ексклюзивному інтерв’ю

Лоліті Гавриленко всього 15 років, але вона вже стала зіркою українського інтернету. Це її перше публічне інтерв’ю, з якого ви дізнаєтеся всю правду про стосунки з Пашею та всякі інтимні секрети знаменитості. Лайки, шери, підписуйтеся на канал — не пропустіть шансу стати ближчими до Лоли, яка відкриється перед читачами з несподіваного боку.

— Лола! Який твій улюблений колір?

— О май ґод! Давай відразу домовимося: питань із анкети за п’ятий клас ми не ставимо, окей? Це відстій.

— А як же питання про улюблену музику?! Усім цікаво, що слухає Лола!

— А, ну ок, це можна. Як виняток. З українських люблю «Hardkiss», «Alloise», «Vivienne Mort» (це помітно, еге ж?). Чула?

— Нє-а. А їх точно крутять по радіо?

— Дивилася старі нацвідбори на «Євробачення»? Коротше, його реально всі дивляться, але при цьому фукають, що це фігня. Ну, я теж фукаю. На відбіркових турах я вболівала за «Vivienne Mort», навіть есемески слала, але перемогли якісь лузери.

Що більше слухаю їхню солістку, то більше переконуюся, що вона співає тупо ПРО МЕНЕ! Наприклад, оці слова:

І я розпалася на тисячі зірок.

Собою освітила

Кожен закуток

Земного тіла.

А ще Паша мені розшарив їхні ранні альбоми. Бувало, я слухала весь вечір одну пісню і плакала. Але про це не пиши, плз.

— А, ну ок. Послухаю якось. Улюблений серіал?

— Е-е-е, ми ж домовлялися!

— Ну будь-ласка!

— Будь ласка пишеться окремо, ми це вже обговорювали.

— Слухай, не будь занудою. Лола, ти що, Гера?!

— Окей, окей. Я не дивлюся серіалів. Нафіга, якщо моє життя й так нагадує серіал? Я дивлюся всякі відоси в ютубі. Цього вистачає для того, щоб орієнтуватися у світі.

— Цікавий погляд, приймається. Давай тут детальніше. Ти кажеш, що твоє життя схоже на серіал. Розкрутимо цю тему, читачі прагнуть брудних подробиць.

— Та йди ти! Підписуйтеся на мій канал, там усе є.

— І все-таки. Якби твоє життя екранізували, хто зіграв би головну роль? Тобто, ясне діло, тебе.

— Ну… Так відразу й не придумаю. Але це має бути дуже красива акторка.

— Угу, угу. У тебе є щоденник? Особистий типу.

— Не скажу.

— Та ладно! Цього інтерв’ю все одно ніхто ніколи не прочитає…

— Тоді чого питаєш? Знаєш же, що є.

— Окей. А ти хотіла б, щоб за твоїм щоденником написали книжку?

— М-м-м, можливо. Але це не точно. Я ще про це думаю. Усе-таки я пишу тут дуже особисті речі. Може, вибірково.

— Лола, ти така загадкова.

— Ну так. Жінка має бути загадкова. Усі так кажуть. Я стараюся.

— Як тобі вдається бути такою худою?

— Усе просто: спорт і здорове харчування.

— Звучить, наче реклама.

— Знаєш що! Відвали.

— Грубіянка. З тобою так ніхто не захоче брати інтерв’ю!

— То виріжеш потім. Думай, що казати. Тобі інтерв’ю ніхто не даватиме, от!

— Добре, проїхали. Ще таке питання. Якби твоє життя все-таки екранізували, який саме період ти б хотіла побачити на екрані?

— Дай подумати... Може, від знайомства з Пашею і до того, як ми розійшлися. Ой, ні! Від того, як ми почали зустрічатися, і до того, як у клас приперлася Вероніка. Так, точно.

— Ти справді кохала Пашу?

— Так. Можливо, я й досі його трохи люблю. Як друга, звичайно. Але ж він із Нікою… Що тут поробиш.

— Угу. А лілії і «Пандора» були від Тохи?

— Та ясно що.

— Про що ти найбільше шкодуєш?

— ...

— Ти так довго думаєш… Хочеш наступне запитання?

— Ні, я пригадую. Найбільше я шкодую про те, що сварилася з мамою.

— Якби ти могла щось виправити, що б це було?

— Я б хотіла, щоб тато не йшов від нас.

— Гм… Але ж тоді не було б Вадика, Іллі і Єви…

— Точно, про це я не подумала. Тоді я б хотіла, щоб він повернувся.

— Хто твоя найкраща подруга?

— У мене немає найкращої подруги. Може, хіба що Ната… інколи… Хоча останнім часом мені перед нею дуже соромно. Я була до неї несправедлива...

Мій най-найкращий друг — це щоденник. Тільки він знає про мене все. Для всіх інших… для них я постійно граю якусь роль…

— До речі, про друзів. Чим закінчилася історія з Даною? Кришку від термоса повернула?

— Іди ти!

— Лола. Скажи ще таке. Чого ти буваєш таким стервом?

— Гм. Ніколи про це не думала. А що, складається таке враження? Серйозно?!

— …

— Окей, не відповідай.

— Та не ображайся, це ж між нами.

— Навіть не знаю… Можливо, тому що хороші дівчатка нікому не цікаві? Хороші дівчатка ніколи не наберуть двісті тисяч фоловерів. Усім потрібні три «С»: секс, скандал, смерть. А вдома я можу бути хорошою. Саме тому я ніколи не роблю відосів на домашні теми. Вони нікому нецікаві.

— Скажи щось наостанок нашим підписникам.

— Будьте собою. Навіть якщо всі інші вважають вас поганими, у глибині душі ви хороші. Я точно це знаю.