Читати книгу - "Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
94
Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К., 1986. – С. 86.
95
Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII в. – С. 54, 140–141, 159, 190 та ін.
96
Головко А.Б. “Ромейская империя” в представлениях древнерусских мыслителей // Славяне и их соседи. Этнопсихологические стереотипы в средние века. – Москва, 1990. – С. 82–92.
97
У сполученні імен Роман і Борис (хресне ім’я Романа) проглядається вплив поширеного на півдні Русі вже у перші половині XII ст. борисоглібського культу. Це, на нашу думку, можна розглядати як додатковий аргумент на користь факту народження князя у Переяславлі, місті, неподолік від якого за агіографічною традицією загинув Борис Володимирович “Святий”.
98
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 343.
99
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 345.
100
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 479;
Котляр Н.Ф. Отражение в “Слове о полку Игореве” государственной структуры Руси эпохи феодальной раздробленности // Древнейшие государства на территории СССР. 1985 г. – Москва, 1986. – С. 67.
101
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 346.
102
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 489.
103
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 502.
Про Івана Ротиславича “Берладника” див.
Коновалова И.Г., Перхавко В.Б. Древняя Русь и Нижнее Подунавье. – Москва, 2000. – С. 71–74;
Головко О.Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі і проблема витоків українського козацтва // Український історичний журнал. – 1991. – № 11. – С. 24–35.
104
Наведено за вид.: MPH. – T. 2. – P. 22.
105
Kuczyński S.M. Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w. – Warszawa, 1964. – S. 27.
В монографії “Давня Русь і Польща в політичних взаємовідносинах X – XIII ст.” автор цих рядків ставив під сумнів можливість союзу Ізяслава Мстиславича з князівським домом Пястів в 50-60-х роках XII ст. (Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – С. 81), але зараз вважає, що перебіг тогочасних подій свідчить на користь союзу волинського та галицького князів з Польщею. Відзначимо, що в роботах В.Т.Пашута та Б.Влодарського взагалі применшується ступінь активності взаємин Русі та Польщі в 50-60-ті роки XII ст. Див.:
Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. – Москва, 1968. – С. 158;
Włodarski B. Sojusz dwoch seniorów. Ze stosunków polsko-ruskich XII wieku // Europa – Slowiańszczyzna – Polska. – Poznań, 1970. – S. 362.
106
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 519, 526.
107
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 766.
108
Див.: Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – С. 81.
109
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 533.
110
Греков Б.Д. Киевская Русь – М., 1953. – С. 512.
111
Vincentii Chronicon. – L. 4, 23.
112
Дядя Романа князь Генріх в 1154 р. із загоном рицарів невдовзі після завершення другого хрестового походу протягом року перебував на Близькому Сході, відвідав Ієрусалім. Відомо, що він, повертаючись додому, запросив до Польщі рицарський орден іоаннітів. Життю та діяльності Генріха Сандомирського присвятив свій роман “Червоні щити” відомий польський письменник Ярослав Івашкевич.
113
Томашівський С. Українська історія. Старинні і середні віки. – Львів, 1919. – С. 85.
114
Повесть временных лет. Под редакцей В.П.Адриановой-Перетц. – М., 1950. – Ч. 1. – С. 158.
115
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 543.
116
НПЛ. – С. 220. Невідомо на якій підставі Ю.О.Лімонов вважає, що новгородці прийняли Романа під тиском Мстислава Ізяславича (Лимонов Ю.А. Владимиро-Суздальская Русь. – Ленинград, 1987. – C. 68).
117
Котляр М.Ф. Політичні взаємини Києва і Новгорода в XII ст. // Український історичний журнал. – 1986. – № 9. – С. 19–29.
118
Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – К., 1987. – С. 136–138.
119
Kijas A. Posadnik Jakun Miroslawowicz. Przyczynek do dziejów walki o wladze w Nowgorodzie Wielkim w XII wieku // Ars historica. Studia z dziejów powszechnych Polski. – Poznań, 1976. – S. 102.
120
НПЛ. – С. 220.
121
НПЛ. – С. 220.
122
НПЛ. – С. 221.
123
НПЛ. – С. 221.
124
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 361.
125
НПЛ. – С. 220.
126
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 361.
127
ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 361.
128
НПЛ. – С. 33.
129
ПСРЛ. – Т. 25. Московский летописный свод конца XV в. – Москва, Ленинград, 1949. – С. 82.
130
ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 561–562.
131
Кордуба М. Історія Холмщини та Підляшшя. – Краків, 1941. – С. 48.
132
Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979. – С. 7–8.
133
Рыбаков Б.А. “Слово о полку Игореве” и его современники. – Москва, 1971. – С. 144.
134
Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984. – С. 20.
135
Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – Т. 2. Ипатьевская летопись. – Москва, 1908. – Стб. 559.
136
Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX – XIII вв. – К., 1985. – С. 69.
137
Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1991. – С. 74;
Котляр М.Ф. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі // Історія та історіографія. – К., 1985. – С. 30;
Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – К., 1988. – С. 82–83;
Кучінко М.М. Нариси стародавньої і середньовічної історії Волині (від палеоліту до середини XIV ст.) – Луцьк, 1994. – С. 172, та ін.
138
Седов В.В. Восточные славяне в VI – XIII вв. – Москва, 1982. – С. 92;
Кобычев В.П. В поисках прародины славян. – Москва, 1973. – С. 97.
139
Нерознак В.П. Названия древнерусских городов. – Москва, 1983. – С. 139.
140
Повесть временных лет. Под редакцией В.П.Адриановой-Перетц. – Москва, 1950 (далі – ПВЛ). – Ч. 1. – С. 152;
Котляр М.Ф. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі. – С. 21;
Лихачев Д.С. Комментарии // ПВЛ. – Ч. 2. – С. 411.
141
ПВЛ. – Ч. 1. – С. 96;
Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. – К., 1990. – С. 133 (автор –
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття», після закриття браузера.