Читати книгу - "Перегляд позитивного мислення: на основі нової науки про мотивацію"

99 Ми перемішували ці контрольні й експериментальні випробування з іншими контрольними дослідами, у котрих в якості спонукальних ми використовували безвідносні до нашої теми позитивні й негативні слова (наприклад, «дружній», «корупція»), із десятками т.зв. наповнювальних дослідів, що в них використовувалися лише нейтральні слова (наприклад, «парасолька», «полудень»).

100 Цей дослід описаний у вид.: Andreas Kappes, Henrik Singmann and Gabriele Oettingen, «Mental Contrasting Instigates Goal Pursuit by Linking Obstacles of Reality with Instrumental Behavior», Journal of Experimental Social Psychology, 48 (2012): 811-818. Я висловлюю подяку Еріку Зінґману за його науковий внесок у цю роботу.

101 Це й два наступних дослідження описані в публікації: Andreas Kappes et al., «Mental Contrasting Changes the Meaning of Reality», Journal of Experimental Social Psychology, 49 (2013): 797-810. Я хочу віддати належне Майку Вендту й Тілману Райнелту за внесок у це дослідження. Майк Вендт — колишній професор з когнітивної психології в Гамбурзькому університеті, а тепер — в Університеті імені Гельмута Шмідта в Гамбурзі.

102 Andrea Kiesel et al., «Control and Compatibility in Task Switching — A Review», Psychological Bulletin, 136 (2010): 849-874.

103 Призи були такі: всі діти одержали дипломи учасників, а дев’ятеро переможців лотереї одержали по програмі гри на комп’ютері.

104 John Hattie and Helen Timperley, «The Power of Feedback», Review of Educational Research, 77 (2007): 81-112.

105 Constantine Sedikides and Jeffrey D. Green, «Memory as a Self-Protective Mechanism», Social and Personality Psychology Compass, 3 (2009): 1055-1068.

106 Цей і два наступних досліди описані у вид.: Andreas Kappes, Gabriele Oettingen and Hyeon-ju Pak, «Mental Contrasting and the Self-Regulation of Responding to Negative Feedback», Personality and Social Psychology Bulletin, 38 (2012): 845-856. Я хочу віддати належне внескові у ці досліди Андреаса Кеппса і Хіеон-джу Пак.

107 Henry A. Murray, Explorations in Personality (New York: Oxford University Press, 1938).

108 John H. Flavell, «Metacognition and Cognitive Monitoring: A New Area of Cognitive-Developmental Inquiry», American Psychologist, 34 (1979): 906-911; John H. Flavell, «Theory-of-Mind Development: Retrospect and Prospect», Merrill-Palmer Quarterly, 50 (2004): 274-290.

109 Це дослідження описане у вид.: Gabriele Oettingen, Doris Mayer and Babette Brinkmann, «Mental Contrasting of Future and Reality: Managing the Demands of Everyday Life in Health Care Professionals», Journal of Personnel Psychology, 9 (2010): 138-144. Я хочу визнати внесок у це дослідження Доріс Меєр і Барбет Бринкман.

110 У цьому і в інших дослідженнях, у яких вдавалися до ментального контрастування, ми також пропонували контрольним групам застосовувати цей метод після завершення досліду.

111 Це і наступне дослідження описані у вид.: Anton Gollwitzer et al., «Mental Contrasting Facilitates Academic Performance in School Children», Motivation and Emotion, 35 (2011): 403-412. Антон Ґолвітцер вчиться на останньому курсі в Нью-Йоркському університеті й спеціалізується на психології. Я також хочу визнати внесок у це дослідження Тері А. Кирбі, Анджели Л. Дакворт, Доріс Меєр. Тері А. Кирбі — аспірантка факультету психології Вашінгтонського університету в Сіетлі. Анджела Л. Дакворт — ад’юнкт-професор на факультеті психології Пенсільванського університету у Філадельфії.

112 Ці дослідження описані у вид.: A. Timur Sevincer, P. Daniel Busatta and Gabriele Oettingen, «Mental Contrasting and Transfer of Energization», Personality and Social Psychology Bulletin, 40 (2014): 139-152. Я хочу визнати внесок у це дослідження А. Таймура Севінсера та П. Деніела Бусата.

113 Концепт «наміри імплементації» описаний у вид.: Peter M. Gollwitzer, «Implementation Intentions: Strong Effects of Simple Plans», American Psychologist, 54 (1999): 493-503.

114 Thomas L. Webb and Paschal Sheeran, «Does Changing Behavioral Intentions Engender Behavior Change? A Meta-Analysis of the Experimental Evidence», Psychological Bulletin, 132 (2006): 249-268.

115 Це дослідження описане у вид.: Peter M. Gollwitzer and Veronika Brandstatter, «Implementation Intentions and Effective Goal Pursuit», Journal of Personality and Social Psychology, 73 (1997): 186-199. Вероніка Брандштеттер була аспіранткою в Інституті психологічних досліджень імені Макса Планка в Мюнхені. Нині вона — професор психології в Цюріхському університеті, Швейцарія.

116 Peter M. Gollwitzer and Paschal Sheeran, «Implementation Intentions and Goal Achievement: A Meta-Analysis of Effects and Processes», Advances in Experimental Psychology, 38 (2006): 69-119.

117 Veronika Brandstatter, Angelika Lengfelder and Peter M. Gollwitzer, «Implementation Intentions and Efficient Action Initiation», Journal of Personality and Social Psychology, 81 (2001): 946-960.

118 Peter M. Gollwitzer and Gabriele Oettingen, «Planning Promotes Goal Striving», у вид.: Handbook of Self-Regulation: Research, Theory and Applications, eds. K. D. Vohs and R. F. Baumeister (New York: Guilford Press, 2011), 162-185.

119 Paschal Sheeran, Thomas L. Webb and Peter M. Gollwitzer, «The Interplay Between Goal Intentions and Implementation Intentions», Personality and Social Psychology Bulletin, 31 (2005): 87-98.

120 Це дослідження описане у вид.: Marieke A. Adriaanse et al., «When Planning Is Not Enough: Fighting Unhealthy Snacking Habits by Mental Contrasting with Implementation Intentions (MCII)», European Journal of Social Psychology, 40 (2010): 1277-1293. Маріеке А. Адріаансе — доцент Лабораторії саморегулювання в нідерландському Утрехтському університеті. Я хочу визнати внесок у це дослідження Пітера М. Ґолвітцера, Ерін П. Геннес, Деніз Т. Д. Де Ріддер та Джона Б. Ф. Де Віт. Ерін П. Геннес — у минулому аспірантка факультету психології Нью-Йоркського університету, а тепер — науковий працівник зі ступенем доктора наук у Лабораторії психології та соціальної справедливості Каліфорнійського університету у Лос-Анджелесі. Деніз Т. Д. Де Ріддер — директор Лабораторії саморегулювання в нідерландському Утрехтському університеті. Джон Б. Ф. Де Віт — професор Центру наукових досліджень у галузі охорони здоров’я Університету Нового Південного Вельсу в Сіднеї.

121 Згадані у цьому вступі дослідження описані у вид.: A. Timur Sevincer and Gabriele Oettingen, «Spontaneous Mental Contrasting and Selective Goal Pursuit», Personality and Social Psychology Bulletin, 39 (2013): 1240-1254.

122 Відповідні дослідження опубліковані у вид.: Heather Barry Kappes et al., «Sad Mood Promotes Self-Initiated Mental Contrasting of Future and Reality», Emotion, 11 (2011): 1206-1222. Я віддаю належне внескові у ці дослідження Гітер Баррі Кеппс, Сема Мальйо, Доріс Меєр. Сем Мальйо — колишній аспірант факультету психології Нью-Йоркського університету; тепер він доцент з маркетингу Торонтського університету, Скарборо, Канада.

123 Це дослідження описане у вид.: Anja Achtziger et al., «Strategies of Intention Formation Are Reflected in Continuous MEG Activity», Social Neuroscience, 4 (2009): 11-27. Я віддаю належне внескові у ці дослідження Ані Ахтциґер, Торстен Фер, Пітера М. Ґолвітцера та Бриґіт