Читати книгу - "Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях, Марк Лівін"

«Список довіри»

Складіть перелік близьких контактів і подумайте, кому довіряєте, із ким почуваєтеся безпечно. Може, ви відчуваєте довіру до тітки, хрещеної, старшої колеги. Такий досвід здатен допомогти відновитися. Ми вже дорослі, тепер це наша відповідальність — формувати й лікувати нашу довіру, дбати про власне почуття безпеки, впускати до свого життя людей, будувати стосунки.

«Танець відштовхувань»

Розділіть листок на дві колонки.

У першій колонці напишіть «Я відштовхнув», а в другій — «Мене відштовхнули».

Відчуйте, які ситуації для вас помітніші.

Зафіксуйте свої почуття і спробуйте наступного разу виконати цей танець відштовхувань усвідомленіше.

43 Weinhold Barry K., Weinhold Janae B. Developmental Trauma: The Game Changer in the Mental Health Profession (Kindle Edition) // CICRCL Press, 2015.

44 Horney Karen. Neurosis and Human Growth: The struggle toward self-realization (International Library of Psychology), 1st Edition (Kindle Edition) // Abingdon, Routledge, 2013.

45 Лівін Марк. Чому я телефоную коханій людині сто разів на день. Як працює травма прив’язаності? / The Village Україна. URL: https://cutt.ly/SgQvMvi.

46 Weinhold Barry K. and Weinhold Janae B. Breaking Free of the Co-Dependency Trap (Kindle Edition) // New World Library; 2nd Edition, 2010.

47 Лівін Марк. Чому я телефоную коханій людині сто разів на день. Як працює травма прив’язаності? / The Village Україна. URL: https://cutt.ly/SgQvMvi.

Розпочнімо розповідь про приниження з прикладу Ланістерів. Це один з родів культового серіалу «Гра Престолів», найбагатша та одна з найвпливовіших династій того світу. Хоча їхнім офіційним девізом є фраза «Почуй мій рев», але поширенішою в серіалі стала приказка «Ланістери завжди платять свої борги».

Ці слова для всієї династії були предметом для гордості. Коли, скажімо, хтось сумнівався у їхній владі, вони вважали це принизливим та через приказку нагадували, ким є. Мовляв, хай би що там було, ми ніколи не залишаємося в боргу. Ішлося і про помсту, і про позику. Часто саме це формулювання визначало поведінку героїв династії. Вони не могли мати інших почуттів, наприклад, бути слабкими та вразливими чи пробачати. Словом, не мали змоги бути звичайними людьми з м’яса й сумнівів. Хоча окремим персонажам династії дуже цього хотілося б.

У самому слові «приниження» закладена логіка процесу. Щось було високим чи великим, а його приземляють чи зменшують. Через приниження світ часто вказує на наші реальні розміри. Він жорстокий, часто безкомпромісний і краще знає, як усе влаштовано. Якщо людина понавигадувала про себе зайвого, невластивих компетенцій чи якостей, то світ завжди знайде ситуацію, через яку вкаже на її реальні розміри.

Скажімо, футболіст грає на аматорському рівні, але оцінює себе як професіонала. Опинившись у професійній команді, він швидко зрозуміє, чого насправді вартий. І якщо не буде готовий прийняти таку реальність, процес приниження для нього, можливо, супроводжуватиметься соромом, злістю, заздрістю. І навпаки, якщо людина сприйме це з розумінням, її становище може стати точкою нового старту. Скажімо, футболіст зрозуміє, що має більше працювати, щоб бути на рівні профі. У приниженні є терапевтичний ефект, адже це можливість зрозуміти, який ти насправді.

Приниження тісно пов’язане з відчуттям гідності. Воно може формуватися з двох частин: що про себе думаю я; що про мене думають інші.

Часто це переплітається. Людина в ініціації та визнанні залежна від інших: завжди є певна спільнота чи коло, що визначає, чи підходимо ми на певну роль. Скажімо, щоб стати студентом, треба отримати схвалення приймальної комісії. Це означає, що людина гідна стати студентом, тобто підходить до цього контексту.

Коли терапевти говорять про гідність, вони передусім мають на увазі відчуття реального себе. Хто я? Які в мене цінності? Які можливості переді мною відкриваються? Які я маю обмеження — психологічні, фізичні, інтелектуальні?

Не обійдеться й без нашої улюбленої рубрики «психологічна етимологія». Принизити — це «при низі», тобто намагання щось перемістити згори вниз. Латинський корінь англійського слова humiliation (приниження) — humus (гумус), тобто «земля» або «бруд»48.

Людину, яка добре знає себе і свої «розміри», принизити складно, адже вона незалежно від ситуації «переживає почуття власної гідності». Скажімо, хтось розуміє свої обмеження і почує про це від інших (навіть в агресивній формі), це не викличе почуття приниження, адже людина знає себе такою. Відчуття себе реального й того, «чого я гідний», вимагає великої внутрішньої роботи.

Ми хотіли б у цьому місці згадати історію релігієзнавця Ігоря Козловського. У січні 2016 року до його квартири в Донецьку ввірвалися бойовики так званої ДНР, які вилучили техніку й документи на житло, а також викрали цінну колекцію антикваріату. У квартирі залишився старший син Ігоря, який понад 20 років лежить зі зламаним хребтом. «Я доглядав його і думав, як вивезти. Для цього потрібне було функціональне ліжко та спеціальна автівка. Я вже планував зробити це, але був заарештований». Згодом військовий трибунал «ДНР» засудив чоловіка до двох років і восьми місяців ув’язнення. Він був звільнений з полону 27 грудня 2017 року.

Пригадуючи досвід перебування в підвалах, Ігор Козловський розповідав, що діалог з почуттям власної гідності був основним для нього в переживанні цього